image6Квіти, сльози, синьо-жовті стяги, червоно-чорні прапори, чоловіки у військових одностроях, обличчя літніх бабусь і дідусів, дорослих людей і зовсім юних хлопців і дівчат, прощальні піснеспіви і молитва, Славень України, Плине кача…. Збаражчина провела в останню путь ще одного сина, життя якого забрала клята війна. Вова Магльона – так він зареєструвався у одній із соцмереж. Викладав останнім часом спочатку світлини з навчань у “Десні”, потім – з побратимами 57-ї бригади, поширював статуси в основному про справжню чоловічу дружбу, видно, що був шанувальником фільму “Бригада”, такий собі хуліган, у хорошому сенсі слова, розмірковував про життя і справжні почуття між чоловіком і жінкою, мабуть задумувався про сім”ю, мріяв, хотів жити, хоч життя його було ой нелегким – від самого народження. Загинув…Ворог безжально вбив молодого хлопця – пострілом у голову. Його сьогодні похоронили як Героя. Ім’я захисника Вітчизни навіки буде вписано в новітню історію України, рідного краю. Володею пишатимуться земляки…Бо ж Герої не вмирають! Пишатимуться. Навіть тіні сумніву немає. Побачила це в очах 10-річного хлопчика, який прийшов на похорон і точно не був знайомим з Володимиром Магльоною. Однак дитина ридала за ним як за рідним, а коли почали виконувати Гімн України, рука хлопчини автоматично лягла на серце: плакав, ковтав сльози і співав настільки гучно як міг. Хотілося обійняти, пригорнути, заспокоїти… Він не забуде! Він пам’ятатиме! І навіть цього буде достатньо, бо пам’ять про воїна, який пішов боронити Вітчизну від ворога, житиме в його серці доти доки житиме він. Україна буде!!!! Слава Україні! Героям слава!

Світлана Боднар

image14 image13 image12 image11 image10 image9 image8 image7 image5 image4 image3 image2 image

 

Напишіть відгук