orig_144595749168888Відомий львівський журналіст Остап Дроздов розповів препаскудну ситуацію, у яку він потрапив і львів’яни: “Я щойно вийшов із концерту Тараса Петриненка. В буквальному сенсі цього слова – вийшов. І не я один. Я безумно поважаю Тараса Петриненка за його вклад в укр.музику, я тричі запрошував його у свою програму, і завжди Тарас радо відгукувався, і всі ці програми були, без перебільшення, шикарні. Сьогодні я купив квіти і пішов на його концерт. А потрапив на таке, що змусило мене разом із іншими людьми піти геть.

Концерт почався о 19, почався вчасно. Я пішов із зали о 20.30. Тараса так і не дочекався. Спочатку 45 хвилин публіка слухала івано-франківський рок-гурт. Досить непоганий, в міру монотонний – але люди прийшли не на їхній концерт, а на концерт живої легенди, автора неофіційного гімну України. Вибачайте, хлопці, але це не ваш концерт. Задовго. Не то.

Далі почав виступати гуцульський гуморист виразно пенсійного віку. Сказати, що його ретро-гумор повністю ішов мимо – нічого не сказати. Гумор був відсутній як такий. Для ілюстрації, гвоздь програми: “якщо собака качається в снігу, це означає, що випав сніг”. Хахаха, як смішно, я ридаю, бл… Далі була дуже дотепна, на думку автора, гумореска про те як вуйко Зеньо ходив на хрестини і там подавився шашликом. Нагадую – люди прийшли на зустріч із Петриненком та його вічними хітами.

12316347_884771938285366_2050254014951185580_nГнітюча тиша в залі видавала затишшя перед бурею. Минула година часу. Витерпівши всі ці “розігріви”, публіка уже налаштувалася на появу свого кумира. Та не тут то було. На сцену вийшла Каріна Плай. І це був нокдаун, удар нижче пояса. Навіть я почав голосно матюкатися. І ось чому.

Другою піснею в Каріни Плай прозвучала дитяча пісенька про зєльоного кракаділа РОСІЙСКОЮ мовою. Нагадую – концерт Тараса Петриненка! Більше того, далі прозвучала …ще одна весела ПІСНЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ “Звйозди падалі в море”. На програшах артистка щиро бажала публіці, яка прийшла на Тараса Петриненка, аби все ваши мечты сбывались, дорогие львовяне, и пусть звезды падают к вашим ногам…

Люди почали з форсом виходити. Я бачив таке вперше, хоча регулярно відвідую безліч культурних заходів. Одна жіночка в передінсультному стані і вишиванці (вона ж бо прийшла на Тараса Петриненка!) почала бігати по всій філармонії, забігаючи в усі двері. Нарешті вона знайшла вихід за куліси і вирвалася на сцену зі скандуванням “Тараса Петриненка давайте!”. На що артистка Каріна Плай сказала, що Петриненко обовязково буде, а зараз на цю сцену з’явиться …я не розчув його прізвища, тому що це не був Тарас Петриненко.

По залу пробігся невдоволений шумок, хтось вигукнув “Верніть гроші”. Я цього не витримав і пішов додому. В гардеробі вже стояли люди, які теж похнюплено покидали зал. Пробувши півтора години, вони так і не дочекалися живої легенди, натомість послухали і франківський рок, і пенсійний “гумор”, і навіть російськомовну попсу – і все це на концерті Артиста з великої букви, чий патріотизм надихає багатьох.

Я безумно поважаю Тараса Петриненка. І поважатиму надалі. Можливо, він не був у курсі, що в нього на розігріві будуть співати мовою окупанта пісні про зєльонава кракаділа і звйозди, коториє падают в море. Але організаторам такого концерту я скажу: ви охреніли зовсім. Невже не доганяєте, що в залі зібралася публіка з виразними переконаннями? Невже ви не доганяєте, що публіці Тараса Петриненка не можна втюхувати російську попсу тут, у Львові? Невже ви не доганяєте, що концерт Тараса Петриненка – це концерт власне Тараса Петриненка?

Квітів шкода. Я приніс їх додому замерзлими і мертвими”,- розповів Остап Дроздов 2 січня.

На його пост відреагувала Каріна Плай: “Відкритий лист до пана Дроздова

Трійка тепленьких глядачів львівської філармонії дуже образилась і покинула зал, коли їм побажали щастя та миру.

Каріна Плай

Каріна Плай

Другого і третього січня у Львівській філармонії пройшли новорічні концерти з моєю участю. Звичайні новорічні концерти стали незвичайними і набули статусу скандальних. Чому? На мій погляд, по-перше, тому, що пану Дроздову – тележурналісту і, як я бачу, любителю обгадити і покритикувати, навіть за побажання щастя, миру і добра, не сподобалося чекати артиста, до якого він прийшов, так довго … Довго – це виступи всіх артистів, заявлених у концерті і представлених на афіші … Чомусь він і ті три або чотири (за даними філармонії) глядача, які зажадали повернути гроші за квитки, про це якось забули … Для мене це нонсенс. Ми планували великий новорічний концерт за участі чотирьох окремих виконавців, завершувати який буде наш метр – Тарас Петриненко, якого я особисто знаю років зо 20 і дуже поважаю, і пісні якого завжди будуть почесно завершувати концерти. Можливо, пану Дроздову, слід було прийти ближче до кінця заходу, або дочекатися сольного концерту Тараса Петриненко, і тоді він був би задоволений … Але концерт не був сольним. Що ж, думаю, багато глядачів, які підспівували та аплодували мені, кричали “браво” і не відпускали зі сцени, які на відмінно приймали групу “Полюс”, після кожної другої пісні якої невщухали овації, не так сильно цим засмутилися … Так, згідна, що розраховувати концерт на майже 3:00 часу – справа ризикова, глядач може втомитися … Але і скоротити новорічний концерт з чотирьох учасників та конферансьє до півтори години часу, на мій погляд, теж не найвдаліший варіант.
А тепер по-других … Пан Дроздов, я вважаю. що журналіст, особливо публічна людина, повинен говорити правду, а не перекручувати факти, якими б вони не були, і яким би не було особисто Ваше ставлення до них. Якщо Вам здалося, або приснилося, що артистка Каріна Плай спілкувалася з публікою російською мовою, то цілому залу глядачів філармонії так не здалося, бо спілкувалася я з ними виключно українською. Повторюю, ВИКЛЮЧНО. І це – факт. Як і те, що серед моїх шести пісень Ви чомусь НЕ звернули увагу ні на ураїнську антивоєнну пісню про МИР, зі зверненням до наших політиків, адже її мені підспівував зал. Ви ціленаправлено сфокусувалися на тому, що в новорічному концерті я заспівала дитячу жартівливу мультяшну пісню про крокодильчика російською, і в такій же другий пісеньці про Маленького принца побажала глядачам, щоб збувалися всі їхні мрії, щоб у Новому році до нас усіх прийшов мир, любов, щастя, здров’я і впевненість у завтрашньому дні, щоб зірки “здійснювалі наші бажання жити в мирі “. Так-так, саме так, українскою мовою я спілкувалася із львівськім Глядачем, і мені дуже шкода, що за своїм роздратуванням Ви, пане Дроздов, цього не помітили, розпащекувалися направо і наліво про те, що сталася мало не диверсія. От уже не думала, що щирі побажання самого доброго і світлого в новому році – взагалі можуть мати якийсь національний диверсійний окрас. Я не кажу вже про інші українські пісні в моєму виконанні, які були створені одними з кращих українських музикантів-професіоналів, що увійшли та зазначені в світових чартах, пісні, які у мене КРАДУТЬ в інтернеті і перевипускають без мого відома з причини їх якості, як музичного продукту. В них йдеться про вічні цінності, в них красиві, що запам’ятовуються з першого прослуховування хітові мелодії, які відразу підхоплює зал, добротне аранжування, і бездарною попсою які, ну, ніяк не назвеш. Рекомендую послухати Вам їх, перш ніж робити свої неадекватні висновки. Навіть на піратських дисках або в інтернеті -там море копій і ресурсів, які без мого відома поширюють ці пісні, мабуть тому що вони того варті. А крім того, пане Дроздов, остання пісня, яка звучала в моєму виконанні англійською мовою, і в якій я використовувала, крім естрадного ще й свій академічний вокал – цей напрям називається симфо-рок. Це так, маленький лікбез вам. Саме таку програму я зараз готую. Раптом будете ще щось писати, то щоб знали, як це називається .
Що стосується трьох добре підпитих панянок з відповідним “амбре”, одна з яких бігала, махала руками і вимагала на сцену Тараса Петриненка, а потім вимагала повернути гроші за квитки, то у мене виникає дуже цікава думка. На першому концерті були ці напідпитку гучні панянки. Три. А на другому – на четвертій пісні після початку концерта (повторюю – після Четвертої пісні від початку концерту! це хвилин 20 приблизно), якась дивна пара разом з білетером прийшла до мене в гримерну й просила у мене(!) повернути гроші за квитки, бо на сцені не Тарас Петриненко. Вам не здається, що на збірному концерті з чотирьох учасників, це якось дивно виглядає ?! Як і те, що мої друзі, не змогли придбати квитки, їм сказали, що квитків уже немає – ні на перший концерт, ні на другий. А на ділі виявилося, що глядачів було трохи більше половини залу … І як це пояснити, пане Дроздов, ось підкажіть мені: квитки не можливо купити, а глядачів пів-залу? Не знаєте? От і мені дуже цікаво. А в цей час по місту висить повно афіш і плануються інші концерти, а глядачу ж усі концерти не обійти, і хтось залишиться при своїх ініересах … Інша справа – взяти та своєю публічною думкою дискредитувати артиста, розповісти про те, чого не було, створити, використовуючи свій ресурс, артисту негативний імідж і вуаля – хто на нього піде? В нас же звикли вірити публічним людям. Зате куплять квиточки на інших. Ну, чи не Вам, як політичному оглядачу, не знати як відбуваються такі дрібні несподіванки? Ось вже дійсно, дуже цікаво виходить! Так, пане Дроздов? …
І наостаток я хочу підвести риску. Я – корінна львів’янка, яка росла в сім’ї, де багато культур. У мене є і німецькі, і польські, і українські, і єврейські, і навіть трохи східні та російські корені. Так склалося, що в сім’ї ми спілкувалися російською. Але це не означає, що я не українка і не патріотка своєї Батьківщини. І мова, якою я розмовляю в колі сімї, жодним чином не вплинула на моє ставлення до нашої українській культури і до тих цінностей, які вона несе, і які мені особисто дуже близькі. І хоч не хотілось мені про це писати, аби це не виглядало спекуляцією, та все ж згадаю, про воїнів АТО, серед яких половина російськомовних українців-патріотів. Вони щиро раділи, коли ми разом співали українські народні пісні. Тому що пораненим хлопцям, яким хочеться тепла, поваги, і які мерзнуть, хворіють, але кожен день захищають нас з Вами, потрібні турбота, любов і підтримка РЕАЛЬНА … Хто чим може і як. І там, на війні, важливі зміст, а не форма.
Ще рік тому в нас голосно кричали про те, що схід і захід треба об’єднати, що немає різниці якою мовою спілкуємось, важливе лишень розуміння любові до своєї Батьківщини. И скільки відомих артистів и публічних людей про це казали , і це дійсно робило нас міцнішими духом, і ми відчували себе громадянами єдиної об’еднаної неділимої України. . Невже сьогодні вже все інакше? Дуже неприємно, коли деякі журналісти граються з вогнем, розпалюючи ворожнечу і “розхитують човен”. Хочу заявити від себе – що особисто я виключно ЗА українську державну мову, та добре розумію, шо наша краіна – багатонаціональна , тому з повагою відношуся до всіх культур, які в ній існують, вже так мене у Львівській школі навчили .
І знаєте, пан Дроздов, є таке прислів’я :” Застав дурня Богу молитися, так він і лоба розіб’є.” Згадати його буде як раз не зайвим. І свої замерзлі квіти краще би подарували жінці-білетерці, а не так демонстративно показово викидали букет на сміття.
Адже ваше прізвище, пане Дроздов, схоже, теж не самого українського походження, чи не так? Але це не заважає вам відчувати себе і бути українцем.

П. С .: Читаю заголовки і прозріваю: “Істерика в Львівському оперному через пісні мовою окупанта”, “Тарас Петриненко не приїхав на свій концерт” і т.п. Ось вже вміють у нас підхопити, прикрасити і роздути до всесвітнього масштабу! … Який оперний ?! Як не приїхав, якщо був і співав ?! Яка дика нісенітниця! Це було б смішно, якби б не було так сумно … Люди, адже плітки – це бруд, деструктивна трата часу .. Навіщо їх складати й розносити світом? Давайте краще направимо наші сили на те, щоб зробити щось хороше для нашої країни і людей, які в ній живуть”,- істерить у своєму акаунті у Фейсбуці Каріна Плай.

Остап Дроздов у Фейсбуці відреагував на істерику своєрідно: “Відповідаю на відкрите звернення до мене Карина Плай

Я дуже радий, що мій приватний допис на моїй сторінці у Facebook призвів до того, що організатори врахували свої очевидні промахи після першого концерту, тож нашими спільними зусиллями другий концерт Тараса Петриненка пройшов успішно, і глядачі залишилися задоволені від зустрічі з кумиром.

Вчора я мав розмову з організаторами цього концерту і зараз хочу повторити привселюдно те, що сказав їм учора особисто. Дорогі мої, пообіцяйте львів’янам більше ніколи їх не обманювати. Просто пообіцяйте – і все у всіх буде добре.

У чому проблема? Обидва ці концерти анонсувалися як СОЛЬНІ КОНЦЕРТИ Тараса Петриненка. На сайті LvivOnline, звідки львів’яни черпають інформацію про всі культурні події в місті, чітко вказано: «Сольний концерт Тараса Петриненка та друзі: Тетяна Горобець, гурт «Полюс», Каріна Плай» (http://lviv-online.com/…/…/music/kontsert-tarasa-petrynenko/).
Такий самий анонс концерту – на сайті «Ваша афіша»: «Новорічний концерт Тараса Петриненка» з промо-біографією Тараса, його фотографіями та кліпами (http://afisha.vash.ua/…/novorichnyy-kontsert-tarasa-petryn…/).
Львівська філармонія, у стінах якої відбулися концерти, теж анонсувала концерт лаконічно: Тарас Петриненко, вартість квитків 150-280 грн, абонементи недійсні (http://www.philharmonia.lviv.ua/01-2016/news-20151214-1651/…).
На сайті kasa.in.ua можна було купити квитки на захід «Львівська обласна філармонія. Тарас Петриненко» (http://kasa.in.ua/taras-petrynenko-lviv-02).

Отже: цей концерт анонсувався як КОНЦЕРТ ТАРАСА ПЕТРИНЕНКА. Власне, цим організатори свідомо ввели в оману публіку й мене в тому числі. Грубо кажучи, постать Артиста використали. І це неправильно. Я вважаю, організатори дуже непорядно і нечесно вчинили з Тарасом Петриненком, оскільки його ім’я, його фотографію і його авторитет банально використали для продажу квитків, позиціонуючи захід як новорічний концерт ВЛАСНЕ ТАРАСА ПЕТРИНЕНКА. Я думаю, організатори мали би публічно вибачитися перед народним артистом України і легендарним співаком, який не заслужив такого ставлення до себе.

Наскільки я чув, сам Тарас Петриненко сказав, що на майбутнє він більш прискіпливо буде підходити до подібних ситуацій. Сподіваюся, що на майбутнє організатори вже не будуть ставити нашого артиста в таке незручне становище.

Стосовно Каріни Плай нічого сказати не можу, оскільки її творчість навряд чи зацікавила би когось купити квиток, якби на афіші не було великої фотографії Тараса Петриненка. Такі реалії життя.

І наостанок. Сам того не плануючи, я мимоволі оголив цілу проблему. Хто мене знає, той підтвердить, що я – ревний прихильник (може, навіть фанат) сучасної української музики. Я теж не хочу, аби українська музика зводилася до автентичних колядок, шароварництва і примітивної попси на рівні бум-цик-цик. До речі, за це мене критикує традиційна частина слухачів, яким подавай одні вишиванки і народні пісні. Ні, українська музика має бути сучасна, модерна, модна, смачна, різна, якісна.

Також я вважаю, що ми повинні підтримувати своїх артистів усіх жанрів. Саме тому гостями моїх ефірів були і Тарас Петриненко (тричі), і Анастасія Приходько, і Скрябін, і Білозір, і Попович, і Карпа, і Скрипка, і Kozak System, і Віктор Павлік, і Гайдамаки, і Василь Попадюк, і Табаков, і цілий десяток інших співаків, письменників, театралів. Так буде й надалі, і це моя послідовна позиція.

Але ось що я хочу сказати. Мене реально харить засилля російського несмаку в Україні. Просто задуха якась. Що не включи – одна російська попсня. Куди не піди – те саме. Ви мене вибачте, я дуже толерантна людина широких поглядів – але навіть мене це починає доймати. Тут не в мові справа, зрозумійте правильно. А в диктатурі російськомовного несмаку, іменуємого «продуктом».

Тому коли я на концерті Тараса Петриненка (!) почув від Каріни Плай дві російські пісеньки, то при всій повазі до Каріни, але мушу їй сказати: це ж узагалі не треба мати мозгів, аби в концерті, де фігурує Тарас Петриненко, вийти з російськими піснями. Розум зовсім відшибло, чи що?

Ітого. Організатори, я сподіваюся, отримали хороший урок того, що на майбутнє не можна обманювати глядачів, а також не можна підставляти таких метрів, як Тарас Петриненко. Ну а інші «артисти» теж отримали урок, аби тричі подумати над своїм «репертуаром». Зрештою, вже починає назрівати велика дискусія на тему: чи зможе сучасна українська музика витримати російськомовну пошесть, підкріплену грішми, ефірами, продюсингом і потужним просуванням? Оце, знаєте, велике питання, над яким уже тепер треба починати думати, а не щороку нарікати, що куди не включиш – всюди новогодні огоньки з усіляким музичним непотребом.

Сьогодні у програмі Drozdov о 22.40 буде повтор минулорічної програми, де гостем був Тарас Петриненко. І я, і всі ми ще раз переконаємося, яка це глиба.”

Життя розсудило по-своєму…

Каріна Плай вже плачеться у Фейсбуці, що від неї відвертаються друзі у соцмережі: “Не встиг відбутися скандал у філармонії, як купа “щирих” друзів та колег Каріни, наче страуси, поховали голови в пісок. Окремі навіть написали в приват з проханням не афішувати співпрацю “до вияснення обставин”. 37 рік настав, дорогесенькі. І такі поняття, як ворог народу, чи друг ворога народу – не за горами, якщо ми самі будемо це собі дозволяти. Ну, і не забувайте, шановні страуси, що дупа ваша лишилась наверху, і в кращому випадку в неї хтось копне, а в гіршому … ну самі знаєте Смайлик «wink»
П.с. впевнена, що цей пост мало хто лайкне. Бо тих, хто живе у гармонії з собою і не боїться бути закиданим каменюками – дуже мало лишилось. При наймі тут, у інтернет-просторі. Люблю всіх Смайлик «kiss» і навіть Дроздова. Бо він людина. Просто мабуть погарячкував. П.с. ну, і хочеться нагадати, як ще не так давно пан Остап Дроздов закликав – здати Донбас. На цю тему лишилось багато його статей. Це нагадування для тих, в кого коротка пам’ять. Я не підтримую російськомовну естраду, але усьому має бути якась здорова межа і глузд. А ще – я за щирих друзів, які не вміють зраджувати і не залежні від натиску неконтрольованих думок натовпу”

 

Напишіть відгук