Фільм про те чим наповнювалися думки і серця Устима і його ровесників всі ці три місяці революції. Образ Устима будується не через докладний опис чим він займався, який він був зі слів рідних та знайомих, а через те що його хвилювало і заради чого він був на Майдані. Через особисті живі розповіді представників його покоління про власний досвід, що є тотожним досвіду Устима, які позбавлені пафосу та монументалізму. Саме через це складається відчуття причетності до Устима, не як до історичної постаті, а як до близької людини, біль та трагедія долі якого стає твоїм особистим. Цей фільм змусить пошкодувати глядача не тільки за тим, що три роки тому на Інституцькій трагічно загинув дев’ятнадцятирічний хлопець, а й відчути розкаяння за власні змарновані надії та безініціативність. Ми ж до цього часу знаходимося у точці “ранок 20-го лютого 2014 року” і одиниці йдуть на гору по Інституцькій, в той час, як сотні тисячь кажуть: я що дурний лізти під кулі.

Напишіть відгук