22 березня Верховною Радою України ухвалено, а 26 березня Президентом підписано законопроект №6172 «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Даний закон у його остаточній редакції містить низку поправок, які були внесені всупереч рішенню профільного комітету, та які суттєво змінили первинне призначення законопроекту, що був спрямований на спрощення процедур електронного декларування для військовослужбовців.

У країні, в якій Майдан виборов право громадськості на відкритий діалог з владою, поправки, які стосуються прав та обов’язків частини активних громадян, були внесені кулуарно, поспішно, без відкритого обговорення, без жодних спроб публічних консультацій з тими, чиї права та інтереси вказані поправки безпосередньо зачіпають. Це істотно суперечить демократичній культурі прийняття рішень.

Найбільш проблемними є наступні положення закону:

Особи, які жодним чином не пов’язані з безпосереднім здійсненням державних функцій, і в абсолютній більшості не отримують бюджетних коштів, мають віднині подавати електронні декларації статків до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування», призначеного для звітування держслужбовців. Тож суперечність випливає з самої назви і призначення Реєстру.

Закон вимагає подавати декларації фізичних осіб та представників «антикорупційних» організацій, що «беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Завдяки відсутності чітких правових критеріїв ідентифікації таких заходів, організацій та «антикорупційної діяльності» як такої, існує можливість довільного трактування переліку осіб, що потрапляють під дію даної норми. Це в свою чергу, загрожує вибірковою кримінальною відповідальністю у випадку неподання або невчасного подання декларацій. Так само невизначеним є перелік проектів міжнародної технічної допомоги та дорадчих органів (громадських рад, комісій тощо), що потрапляють під дію закону.

Вимога подання електронної декларації статків стосується також контрагентів-постачальників послуг, які співпрацюють з громадськістю, задіяною до антикорупційних заходів, чи відповідних проектів міжнародної технічної допомоги. Очевидно, що це призведе до різкого ускладнення умов співпраці і масової відмови підприємців співпрацювати з громадськими організаціями, а отже – до паралічу їхньої статутної діяльності .

Як нас запевняє влада, лише керівники антикорупційних громадських об’єднань потрапляють під дію закону. Втім, ухвалений закон поширює вимоги декларування на «членів вищих органів управління» ГО, а у випадку більшості організацій вищим органом управління є загальні збори, з’їзд або загальна конференція організації, у яких беруть участь усі члени. Отже дія закону здатна торкнутись усіх членів, а не лише керівництва організацій.

Неоднозначність у трактуванні норм законопроекту суперечить принципу правової визначеності та може бути використана з недобросовісною метою контролюючими органами. Завдяки невизначеності кола осіб, на яких поширюється дія закону, особливо в умовах нереформованої системи судочинства, відкривається реальна загроза вибіркового тиску і покарання громадських діячів, незалежних експертів, активістів, а також підприємців-постачальників послуг.

Як свідчить публічна реакція на закон у перші дні після його ухвалення, він очікувано спричинив подальшу ерозію атмосфери співпраці між владою і громадськістю, посилив лінії розламу всередині політичного класу та суспільства.

До того ж, уперше з часів Майдану постала реальна небезпека деградації демократичного образу України у світі. Перегляд планів допомоги Україні з боку міжнародних донорських структур, які підтримують антикорупційні зусилля в Україні, є неминучим і уже розпочався.

Разом з тим, ми готові йти на зустріч готовності Президента України до співпраці, яку він висловив під час зустрічі з представниками громадськості перед підписанням закону 26-го березня. Президент визнав, що окремі положення ухваленого закону недосконалі, потребують змін, і запропонував докласти спільних зусиль для формування, у прозорий спосіб, якісного законопроекту, який отримав би підтримку Президента і Верховної Ради.

Ми готові взяти участь у діяльності робочої групи, запропонованої Президентом, і будемо слідкувати за подальшим проходженням законопроекту, який має усунути недоліки, насамперед вищенаведені, що містяться в ухваленому законі.

Напишіть відгук