Відсутність фінансування вчить нас самим шукати порятунок для Бережанського замку – науковець
А відкриє його цьогоріч фестиваль «Ференц-фест» у Бережанському замку. Для міста, яке славиться своєю давньою історією, що пов’язана з українцями, поляками, євреями, вірменами, туризм має стати пріоритетним. Однак пам’ятки архітектури вже давно потребують порятунку.

Каплиця у риштуваннях

Особливо Бережанський замок, науковці якомога всіма силами намагаються зберегти цю перлину історії, мистецтва, архітектури попри відсутність фінансової підтримки держави.Туристичний сезон на Тернопільщині відкривається вкотре нагадуванням про цікаву історію краю, архітектурні перлини і водночас – їх жахливий стан.Фестиваль «Ференц-фест», присвячений князю Трансильванії Ференцу Ракоці ІІ, який у XVIII столітті півтора року жив у Бережанах, є промоцією для міста і частково порятунком для Бережанського замку. Передусім ця акція привертає увагу до стану історичної пам’ятки та й загалом до історії самого міста. А Бережани вперше згадуються ще у 1375 році. Донині тут ще не втрачена цілком автентична атмосфера міста.

Працівники історико-архітектурного заповідника намагаються врятувати культурну спадщину

Його шанувальники мріють, що Бережани доповнять європейський туристичний маршрут, а це дасть можливість отримати фінансування для порятунку замку та інших цікавих об’єктів із європейських фондів.Шістнадцять років тому у Бережанах створили Державний історико-архітектурний заповідник, і на балансі цієї структури перебуває замок. З 2009 року державні кошти на порятунок замку не надходять. Тому працівникам довелось навчитись шукати фінансування через грантові проекти.«Ця відсутність коштів від держави вчить нас шукати грантові проекти за кордоном. Спочатку був у нас страх перед грантовими проектами. Зараз ми сподіваємось отримати певні кошти у 2017-2018 роках через транскордонну співпрацю. Мали допомогу від посольства США у рамках проекту реставрації об’єктів культурної спадщини. Але залучаємо якомога більше екскурсантів, і це дає змогу зібрати якісь кошти. Ми готові до розумної співпраці. Але якщо об’єкт прожив як історичний, мистецький і хоча зберігся у руїнах, ми маємо його рятувати, а не комерціалізувати, рятувати як культурну спадщину. Ось до фестивалю сцена будується нашими технічними працівниками, ми косимо самі тут і так далі», – розповідає Володимир Парацій, завідувач науково-дослідного відділу Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах.Науковці створили експозицію в напівзруйнованому замку

Володимир Парацій і кілька його однодумців у Бережанах – фанати замку і всіх архітектурних пам’яток у місті. Попри відсутність фінансування з боку держави, вдалося знайти кошти для перекриття будівлі у замковому комплексі і там створити експозицію, яку можна оглянути.

Вежа і мури Бережанського замку

Все, що вдалося знайти на території, все, що пов’язане з минулим замку і міста, працівники приносять сюди і поповнюють колекцію. А це скульптури, меблі, картини, речі побутового вжитку, залишки мурів. Зараз навколо каплиці, що розташована на території комплексу, проводять археологічне дослідження.«При копанні геологічної траншеї ми наштовхнулись на розвал каміння, це все йде далі. Тому будемо бачити, чи то фундамент якоїсь будівлі, чи просто залишки будівельного матеріалу», – каже науковець.

Мури Бережанського замку

Кошти на реставрацію замку шукають через грантові поекти

Археологічні дослідження допоможуть встановити більш докладну історію Бережанського замку, зокрема періоди будівництва і перебудови. Відомо, що Бережанський замок будували з 1534 до 1554 року, пізніше тут звели захисні мури, вали і рови. У другій половині XVII століття замок належав польському магнату Миколі Сенявському, який збудував міцне укріплення, зібрав тут мистецьку колекцію, зброю. Власниками замку у Бережанах упродовж двох століть були Сенявські, потім шляхтичі Чарторийські, які збудували кам’яний палац. Ельжбета і Станіслав Любомирські не вельми переймались маєтком.

Палац Бережанського замку

А з 1783 року на цій території розташовувались австрійські війська, які не вельми дбали про палац і територію загалом. Спадкоємець роду Потоцьких – Олександр – у вежі фортеці розташував пивоварню. Великих пошкоджень замок зазнав у роки Першої світової війни і відтоді почалась його сумна історія руйнування. Великої шкоди принесла у місто і Друга світова війна.

Володимир Парацій

Замок має бути лише історико-культурним об’єктом, переконаний Володимир Парацій. Кілька років каплиця у риштуваннях, немає коштів на її відновлення. Хоча це унікальний об’єкт. Бо лише у кількох замках України сакральні об’єкти розташовувались безпосередньо у комплексі. Для прикладу, у Старому Селі, що на Львівщині, каплиця цілком зруйнована.«Для мене якісна приватизація замку, коли він надалі буде відображати історико-культурний розвиток цього місця. Я не проти, коли приватизовують ті замки, які потребують великих капіталовкладень. Але коли замок, як наш, виходить з руїн, то не можна віддавати у приватні руки. Хоче щось зробити – покажи результат, а не привласнюй плоди чужої праці», – каже Володимир Парацій.

Частково відремонтована будівля замку, в якій розгорнули експозицію

На західних теренах України розташовується майже 90% всіх замків, палаців, фортифікаційних споруд держави. І майже всі вони потребують порятунку. Однак вже десятиліттями у державі не можуть знайти реальних можливостей для збереження замків. Передача їх у приватні руки, як це відбулось з двома замками Львівщини – у Старому Селі і Тартакові – завершилась ще більшою їхньою руйнацією. Водночас просто спостерігати за тим, як пам’ятки зникають, бо нічого не робиться для їхнього порятунку, теж не вихід. Можливо, досвід бережанських науковців у пошуку фінансування з міжнародних фондів найбільш надійний.

Знайдені предмети стали частиною експозиції

Бережанський замок славний своїм розташуванням, архітектурою, але передусім своєю історію, коли упродовж двох століть цей об’єкт був неприступним для ворога. Ренесансний палацово-замковий комплекс має шанс бути збереженим для наступних поколінь як окраса міста.

Місце проведення розкопок

Галина Терещук, “Радіо Свобода”

Напишіть відгук