Сьогодні у Тернопільському прес-клубі відбувся круглий стіл на тему «Екологічні, медичні та соціально-економічні аспекти переобладнання комунальних котелень у місті Тернополі на спалювання торфу».

Суть його звелась до обговорення з керівництвом фірми, яка переобладнує газові котельні на торф’яні, науковцями, громадськими активістами, журналістами та просто небайдужими краянами проблем, які виникли через впровадження цієї бізнес-ідеї. Як відомо, економічна основа торф’яної незалежності файного міста лежить в інтересах брата дружини Сергія Надала – Богдана Вербового.

Також тернопільські ЗМІ прослідкували інтерес до котелень однопартійців Сергія Надала. Раніше зі 16 мільйонами гривень серед засновників фірми фігурував Олександр Куриляк, а тепер значиться екс-депутат-свободівець Юрій Лазаренко. Цей тягнибоківець ремонтував дороги на Львівщині, очолюючи Службу автомобільних доріг у Львівській області. Тепер певно, хоче “нагріти” тернополян…

Сергій Надал, як гопник, неодноразово нахабно викрикав до тернополян, до депутатів на сесії міської ради, що переведення на торф робить з патріотичних мотивів – не купувати москалячий газ. Але знаючи брехливого мера – ніхто у файному місті йому не вірить. Питання в тому, чи дозволять тернополяни заробляти мільйони гривень родині мера, чи станеться коліївщина. Наразі все йде до того…

На нашу думку, круглий стіл був для того, щоб подивитись на козирі громадськості. Така думка склалась в автора цієї замітки, споглядаючи на задоволене лице директора приватного підприємства “Промгазтехнологія” Олега Воєводкіна після завершення дебатів.

Насправді проти торф’яних котелень не лише тернополяни, які мешкають поруч, але й працівники Тернопільтеплокомуненерго, яких зомлілими вивозили таємно з оновлених котелень. Люди не витримували й дві години. Від смердючого диму по кілька днів рвали і кашляли. Працівники не хочуть там працювати навіть за підвищеної зарплати, бо не хочуть захворіти на онкологію. Після тестових запусків котельщики більше доби відпльовують чорну сажу з рота. Що робиться в їхніх легенях – страшно подумати. Про це автор замітки неофіційно спілкувався з майстрами, які відмовляються працювати в тому пеклі.

Про гучність вигрузки торф’яної крихти також говорили під час засідання. Наприклад, на Бульварі Просвіти журналіст “Про все” фіксував до 100 децибел гучність звуку при вигрузці крихти. Це у квартирі з відкритою кватиркою за 200 метрів. Уявіть лишень, які були звуки “торф’яної пилорами” у будинку Просвіти,13 – де котельня в 20-30 метрах.  Зважаючи на порушення закону, журналіст “Про все” навіть викликав поліцію. Вигрузка моментально припинялась, а вантажівка швидко від’їжджала.

На думку автора, круглий стіл був проведений для того, щоб продемонструвати незворотність процесу. Мовляв, вкладені вже мільйони гривень. Насправді, це проблема підприємців і влади, які вважали за лохів тернополян, які будуть терпіти таку наругу над своїм здоров’ям. Вклавши понад 100 мільйонів гривень, “торф’яники” спіймають облизня, а не натраплять вічну “золоту жилу”, яка буде їм приносити надприбутки.

Люди налаштовані настільки рішуче, що котельням просто не дадуть працювати. Коли вже розійшлась більшість журналістів, рівень напруги спав, присутні дійшли згоди, що такі котельні можуть працювати лише за МЕЖЕЮ міста. І в жодному випадку не в спальних районах Тернополя.

Щодо учасників круглого столу, то варто відзначити активістку Юлію Мамчак, яка скептично ставиться до всіх цих “торф’яних нововведень”, оскільки мешкає поруч з цим лихом, депутата Івана Сороколіта, який під завісу зустрічі вніс раціональне зерно. Можливо, Юлія є не надто кваліфікованим фахівцем у цих питаннях. Проте, вона захищає щиро своє право жити у безпечному середовищі.

Доступною мовою пояснив позицію громадськості та звичайних краян керівник тернопільського “Автомайдану” Ігор Василів. Його аргументи про елементарну недовіру до цієї справи були переконливими навіть для підприємців, які відстоювали “торф’яне питання”.

На чию сторону “лив воду” модератор зустрічі – представник обласного представництва Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений Тризуб» Юрій Моргун – складно сказати. З одного боку чоловік живе неподалік однієї з таких котелень і на власній шкірі відчув “надалівську турботу”, з іншого боку він не надто критично підійшов до представників “Промгазтехнології” Олександра Кушера та Олега Воєводкіна ( під час засідання останній говорить виключно російською мовою). Їм і час надавався необмежений на презентацію-аргументацію, і критичних людей стримував. Захищаючи реально інтереси тернополян пан Юрій мав би так “підігріти дискусію”, щоб іншим комбінатором відбити бажання привозити до файного міста сумнівні схеми збагачення для моральних збоченців при владі.

 

 

1 comment

  1. Ольга, викладач економічного університету

    прочитала і зрозуміла чому так багато емоцій. згідна з автором. йдеться про життя. тому про торги з продажною владою тут не може йти мови йблизько

Напишіть відгук