Чому не варто їхати відпочивати у Солотвино

Поділитися

Журналіст телеканалу 1+1 Анна Махно з міста Рівне розповіла про особливості відпочинку в Карпатах, які пережила з дитиною. “От чому я не раджу! Відпуска. Великі сподівання на щось цікаве, приємне, і що важливо, чудово провести час з дитиною. Шукала місце – хоч маленька та альтернатива морю. Щоб водичка солона. Наче знайшла. Солотвино, Закарпаття. Заздалегідь куплені білети, заброньоване житло з душем і туалетом, передплата за першу ніч 500 грн на базі відпочинку “ЗАТИШШЯ”. (Запам’ятайте цю назву!) Добиралися на потязі 10 годин, з Тячева на маршрутці до години. Я з сумками і дитиною. Дісталися. Зустрілися з власником. Сказали почекати. Чекаємо поселення і раптом:
– нема кімнат!!!!
– як немає????ми ж бронювали!!!
– нічого не знаємо. Нема!!!
Чуємо просто “дасвідос”. І мовляв:
– от йдемо на поступки і дамо вам отаку от кімнату з двома ліжками і (якщо не помиляюся) якимось там умивальником
– і скільки така?
– 500!!!!
– почекайте, ми таку бронювали зі зручностями
– ах так? Вперед! Ми вам на зустріч йдемо, а вам не вигідно.
І тицяють скривлено 500 грн, які перерахувала майже за місяць до приїзду.
З клумками на плечах та в одній руці, іншою – тримаючи за руку втомлену дитину рушаємо незнайомим Солотвино шукати житло. Понад дві години блукання різними готелями та базами – місць немає! Запитувати щось в місцевих можете не пробувати навіть – не підкажуть до пуття, на вас тільки глянуть з ніг до голови, поради не чекайте. Хіба відпочиваючі тут не перші дні поспівчувають щиро і скажуть, що ситуація їм знайома приблизно.
Врешті, на щастя, знайшли. Власник одного з будинків Роберт обдумуючи все ж знаходить нам кімнату з туалетом і дозволяє користовутися душем в будинку, а ще безкоштовно ходити на одне з озер. Номер теж 500 грн. Поселилися. Ніби хух.
Дитя з радістю вже переодягається на озеро. Краєвид там, як сказати м’якіше, ну немає його. Але ж озеро. Ще поруч два басейника, ну теж не те, що на фото бачила. Але добре, що хоч поселилися.
Пішли купатися. Вода тепла. Якщо ви підете, то будьте готові до каміння, обережно, щоб ноги не порізати. Тим не менш… поселилися. А ще прихопіть з собою гроші, бо на так званому пляжі маленька пляшечка “фанти” вам обійдеться щонайменше в 25 гривень. Це вже я потім просікла, що можна піднятися метрів 100 до дороги і купити за 20.
Але є ще один нюанс, не кажу про всіх, але це пенсіонери. Не дай Боже, ваше дитя шубовсне на одного з них трохи води, коли ті біля берега присіли у воду і хочуть, щоб на їхні плечі вода не потрапляла. Вам доведеться пояснювати, що це ваша дитина і ви самі їй все поясните і не треба кричати і нервувати.
А от під вечір поїсти…. теж порада: шукайте де це зробити зо дня. Бо будете як ми – кафе-гараж. Тобто гаражне приміщення, а там ще й машина стоїть. Хоча нема де правди подіти, бограч смачний.
Ввечері вже в номері дитя плаче і проситься додому, нічого не хоче. І в самої настрій такий самий і монітор інтернету як можна звідси виїхати, попри те, що білети куплені назад через 6 днів. Стрималася.
Вранці покусані комарами намагаюся щось десь та відпочити. Чимчикуємо на центральну вулицю, сідаємо на автобус і їдемо в Хуст. Вартує це 76 грн за словами водія (до речі, їхали назад з іншим водієм за 40).
А автовокзалу у Хусті 13 чи 15 км на таксі за 140 грн (сторгувалася, бо ціна 160) їдемо на озеро Шаян. Більш туди не було чим дістатися. Вхід до озера ще по 50 грн з кожного. Але там супер справді. Лежаки, тепле озеро, ресторан гарний (ціни такі ж як в гаражі Солотвино), привітні люди, гарні краєвиди. Справжній відпочинок. Були до самісінького вечора. Назад викликали таксі за 160 грн до Хуста, підвезли до пів дороги львів’ян, як виявилося, що ще маємо багато спільних знайомих. Частину суми заплатили вони. А ще класний таксист дядько Василь. Який порадив, хоч і запізно, та в Солотвино не їхати.
Що сьогодні на нас чекає в Солотвино ще не знаю, сподіваюся на краще. Але 300 разів подумайте чи варто їхати сюди.
Якщо і їхати, то лиш авто, бо на Закарпатті маса гарних місць, але якщо ви не на власних колесах, то …. розумієте.
А фотка із Шаяну, щоб хоч щось приємне

Вдруге за тиждень патрульні врятували життя людини

На Тернопільщині облавтодором докерувались до ручки