Історія Артема – студента-першокурсника Харківського національного медичного університету – це історія постійної боротьби за навчання в українському виші українською мовою. На 27 році Незалежності України україномовні студенти Харкова (і не тільки) перебувають у «мовному гетто». На жаль, лише одиниці з них відстоюють свої права. Його викликали в деканат, про нього знає ректор, його не розуміють однокурсники, але він продовжує боротися. «Я не боюся і готовий йти до кінця» – сказав він мені.
Все почалося ще рік тому, коли Артем записався на підготовчі курси Харківського національного медичного університету. Кожний викладач (хімія, біологія, фізика, математика) починав пару з мовного питання. “Здравствуйтє, тут жє всє мєня панімают, я буду на рузкам”,”Можна на рузкам?». Всі викладачі наголошували, що, звичайно, знають українську мову , але російською нададуть кращу і якіснішу інформацію: “Патамушта на украінскам і на 20% нєльзя так обясніть інформацію”. Артем, який вчився в україномовній школі, зі свого боку наголошував на тому, що ЗНО він буде складати українською мовою , звертав увагу на те, що ходить на приватні заняття з хімії та біології, які ведуться теж українською мовою. Практично всі викладачі підготовчого відділення відмовилися вести підготовчі заняття українською мовою: «Как жє ви сабіраєтєсь учітца в нашем унєвєрсітєті, єслі ви нє знаєтє рузкага язика?», «Тут пачті всє чітают і будут чітать на рузкам! Ета Харькав!». Його запитували: “А єслі у вас будут в групє студєнти с Донєцкай і Луганскай області, то как бить с німі – ви же знаєтє іхнєє атношеніє к українскаму язику”. Артем обурювався: «Отже я маю підлаштовуватися під тих, хто ненавидить все українське?».
На дні відкритих дверей Артем написав записку-запитання до президіуму вишу (це міг зробити кожний абітурієнт): “Чи маю я право(змогу) отримувати інформацію у державному виші державною мовою?”. Підписався: слухач-заочник підготовчих курсів Артем. Йому відповіли: «Відповідно до Конституції та законів України навчання повинно бути українською». Згодом секретар приймальної комісії зробить йому зауваження, бо «всє культурніє люді атвічают язиком сабєсєдніка». Потім вона неохоче перейде на українську і запитає у нього: «А як же наші російськомовні харківяни? Ви б не хотіли поїхати навчатися у Полтаву?».
На День посвяти в студенти ректор вишу професор Лісовий В.М. заявив, що викладання у ХНМУ буде державною мовою: «Ви всі громадяни України і знаєте українську мову! КРОКи (спеціалізовані іспити) у вас теж будуть лише українською». Крім того, у серпні цього року ректором ХНМУ було видано наказ про обов’язкове використання української мови у навчальному процесі. Здавалося, що слова ректора, відповідний наказ і вимоги закону «Про вищу освіту» забезпечать право кожному на україномовну освіту, проте насправді все було значно складніше.
Одні викладачі справді прислухалися до ректора, інші, наперед знаючи про «скандального» студента, теж почали викладати українською. Проте частина все ж продовжує саботувати вимоги закону та керівництва вишу і вперто веде заняття російською. Одна з таких – доц. Деєва Т.Б. – відповідальна за навчальну роботу (!) кафедри гістології, цитології та ембріології медичного факультету. Артем запитав у неї: “Чи можна читати лекцію українською мовою? Наш ректор Лісовий В.М. запевнив, що всі заняття будуть українською мовою!”. Вона заявила: «Я буду чітать на рускам». Згодом вона скаже: «Ета проявлєніє нєуваженія к маєму прєдмєту, а впєрєді екзамен”. Після цього цей викладач неодноразово упереджено ставився до Артема. Його навіть викликали у деканат і заявили: «Деєва Т. Б. приїхала з Росії і українську мову вчити не збирається! Вона буде викладати російською!». «Я хочу відмовитися офіційно від її лекцій, тому що вона мене переслідує на мовному та етнічному грунті , а також погрожує мені» – сказав Артем в деканаті. Лектора замінили: Деєву Т.Б. відправили читати лекції на інший потік.
Інші викладачі просто підбурюють студентів і ті, коли викладач починає вести лекцію українською «з піною у роті» горланять на всю аудиторію: «Давай на рузком!», «Ми украінскій нє панємаєм і нє хатім панімать!”. Так Куліш В.П. – заступник декана (!) V медичного факультету з кафедри анатомії людини почав лекцію російською мовою, а коли Артем зробив йому зауваження студенти почали голосно кричати «Давай на рузком!», Куліш В.П. в свою чергу заявив: «Я нє буду устраївать балаган на язиковиє тєми і всє как би панімают рускій язик па умалчанію”. Артем переконаний, що тут студентів явно підбурили: «Зазвичай, коли викладач починає читати лекцію українською мовою, то його ніхто не зупиняє і не кричить. Тут вся справа у викладачі. Просто є студенти, які явно не приховують українофобську позицію і деякі викладачі відразу ж стають на їхній бік». У відповідь на електронне звернення до ректора ХНМУ прийшла така відповідь: «Керівництвом університету було проведено додаткову роз’яснювальну бесіду з співробітниками кафедри анатомії людини, де було наголошено на суворому додержанні у повному обсязі законодавства України з питань застосування державної мови та попереджено про дисциплінарну відповідальність у разі повторного порушення». Останню лекцію Куліш В.П. вже читав українською мовою.
Артем наголошує: «Російськомовні студенти відразу показують неприховану агресію, а в україномовних чомусь спрацьовує комплекс меншовартості та неповноцінності і вони мовчать та вважають, що можна підлаштуватися. Малороси…Є студенти, що підтримують українську мову та в більшості випадків чомусь тільки у приватних розмовах».
Професор Крюков О.І. з кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я веде у першокурсників ХНМУ «Історію медицини». На першій лекції Артем запитав: “Я можу отримати інформацію державною мовою?”. Він відповів: «Тут ви не будете отримувати інформацію українською!».
Далі російською мовою також продовжує вести заняття викладач Бабій Л.М. з кафедри анатомії людини. Артем дивується: «Де логіка? Адже всі КРОКи студенти-медики здають лише українською мовою!».
На старших курсах окремі викладачі прямо кажуть студентам: «Єслі кто-та зайдьот я буду весті занятія на украінскам, чтоб нікто патом нє пожаловался».
Найважливіше те, що Артем, незважаючи на все, не складає руки і продовжує боротися! Боротися за україномовну освіту для себе, своїх однокурсників і для майбутніх студентів. Навіть у Харкові є люди, які самотужки активно борються за українську мову! І один у полі – воїн!

Ярослав ПОПОВИЧ

16 comments

  1. Анонім

    Не хоче вчитися та зриває навчання іншим!

  2. Гнат

    “Не хоче вчитися та зриває навчання іншим!” – не суди по собі телепню. Цьому злопцеві честь та шана, що бореться з уззкім мірам. А ти лайнюку як був безхребетним малоросом, так лайнюком і сконаєш.

  3. Анонім

    Не лезли бы вы в Харьков, а то так классно строчить здесь и решать за других)

  4. Анонім

    А може б ви не лізли в Україну зі своїм “русским миром”?

  5. Анонім

    Если Вам не известно, то Харьков-город, расположенный на территории Украины, и в том, что здесь большинство людей говорят на русском языке проблемы нет. Так просто территориально сложилось. А языковые вопросы, которые так остро встали в последнее время, это далеко не то, на что нужно обращать внимание, особенно сейчас.

  6. Анонім

    Як відомо – місто Львів завжди був самим націоналістичним. Але неправда, що у Львові не говорили українською мовою. Всі предмети в університеті викладачі читали українською мовою. Навіть питання не було.Так, дехто читав на російській.А ось в Київських вузах всі говорили по-російськи. І доводилося професорам зі Львова виступати на великих конференціях на “русском”.Цей студент не любить своїх однокурскників. Він протиставляє себе таким же людям, як він сам. У нього інша мета – звернути на себе увагу і отримати кращий результат, як борець ….Важко зрозуміти цю ворожнечу народів, війну, смерть. Якщо люди хочуть говорити по-російськи – нехай говорять! Якщо українці за національністю майже 100 років жили в Харкові: дідусь і бабуся, мама і тато, діти говорили російською мовою, то не по закону вони стануть вчити українську мову !! Держава повинна довести людям, що вона забезпечує їм нормальне життя, охороняє здоров’я і безбідну старість.

  7. .станислпва андреева

    Есть закон и его надо соблюдать:из всего потока около 5-9 чел.заканчивали рус.шк.А все эти разговоры от неуважения к своей стране:в любом гос.вы будете вынуждены учиться на их языке,поэтому вы просто передергиваете и становитесь в позу.Очень жаль..

  8. Анонім

    Серйозно!!!! Саме така толерантність призвела до сьогоднішнього становища. Ніхто не тримає мешканців нашої країни, та не повинен оплачувати навчання ніби то українців, які не розуміють мову країни в якій вони живуть. Го ту хом, там все зрозуміло. Держава нікому нічого не зобовязана, бо держава, то є народ. А, що Ви зробили для держави?

  9. Ірина

    Я згідна з Артемом. Він може вчитись в Харкові, а працювати в Тернополі. Де більшість розмовляють українською. Чого “поперся” в Харків такий його вибір, має на це право. І він між іншим нічого не порушує, я закон на якій мові потрібно викладати на території України.

  10. Студент

    А якою мовою розмовляли в Харкові ще 70 років тому? І чому більшість населення області розмовляє українською, хай і суржиком. А в місто ж переїхали люди з села. То вони стали культурниє і цівілізованиє

  11. Said

    Я навчався у Львові за часів СССР. Хто з викладачів володів дисципліною на російській мові, викладав на російській, хто володів дисципліною на українській мові, викладав українською. Здавали іспити на тій мові, на якій тобі зручно, тобто обирали з двох мов. Дехто з викладачів сурово ставився до суржику. Тобто, коли почав відповідати українською, то російські слова забудь. Найкраще знав свою дисципліну лише один викладач, який, єдиний, можливо на увесь інститут запитав: “Якою мовою викладати?” Всі загули: “Українською!” Він спитав: “Чи всі знають і розуміють українську?” Виявилося, що двоє одеситів не знали українську мову. Тому, він, як маєстро, викладав свою дисципліну двома мовами одночасно. Так то була тюрма народів, і ми не знали у яку “дірку” пошлють працювати. А зараз в незалежній Україні, вже третину століття по здобуттю незалежності, інтелігенція, не маючи довідки від лікаря, що вони нездари, ширять путінське нарєчіє серед молоді! Вони отримують кошти за свою працю!? То хай повертають за всі роки, що нібито випускали українських спеціалістів, а насправді працювали на банду Путіна! Є провіряючи органи?! Сигнал поступив? Провірили! Підтвердилось, обрізали платню наполовину! Все! Українізація має бути виключно прикладною, бо війна. Це тому, що прийде хворий, що ледь розмовляє, то такий “лікар” буде вимагати хворого вивчати його язик? І підкреслю, саме мовою лікар має володіти першочергово, коли він працювати збирається в Україні!
    Артему – моя повага!

  12. Анонім

    Хто їсть смачний український хліб – вивчить українську мову. Решта їде у росію їсти російський хліб. Не хочеш смоктати українську цицьку – смокчеш кацапського прутня. Все просто. 😉

  13. student

    Я сам родом з харківської області, всі говорять на суржику, ближче до української. Вчився в Харкові в Університеті. Викладання було переважно українською. Російською викладали, або преподи за 70, або дегенерати. Дехто питав на початку лекцій, якою мовою – я завжди кричав з задніх парт – українською. Студенти з луганської області потім ображалися, на старших курсах вже звикли. і це було 2001 – 2007.
    До чого я все це пишу, думаю. якшо ти препод. то в тебе має вистачити розуму вивчити іншу мову. і викладати не рідною.
    П,С
    едыне прохання до автора не пысаты росийськый текст украинськойу

  14. борис

    Хто їсть смачний український хліб – вивчить українську мову. Решта їде у росію їсти російський хліб. Не хочеш смоктати українську цицьку – смокчеш кацапського прутня. Все просто. 😉

  15. Вікторія

    В ХНМУ цінують знання , те що ви розказуєте мовою ,якою зручно, а не те якою мовою ви це робите
    Я навчаюся на 4 курсі , завжди використовуючи українську. Важко лише перший місяць, а далі не звертаєш уваги яка мова, в думках переклала собі і записую українською
    Я не чекаю , що от раз я україномовна, то хай під мене підлаштовуюються. Я прийшла за знаннями, а не як Артем за скандалами

Напишіть відгук