Кожного року на Водохреща повторюється ця чудасія: купання в ополонках. І здається нічого поганого в тому не має. Хай би собі люди купалися… Але проблема є. Купання в крижаній воді подається як свого роду духовний подвиг. Люди цим хваляться, говорять як про очищення від гріха! Часто після подібного “очищення” ідуть в кафе “погрітися”. Не вода очищає з гріхів, навіть освячена, а кров Ісуса Христа пролита на Голгофі!!!! “Бо так полюбив Бог світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього , не загинув. але мав життя вічне”Ів.3.16. Звичайно, якщо людина є практикуючим християнином: ходить у церкву, кається. приймає Причастя, тоді свячена вода і інші сакраменталії є корисними.
Сміливі для купання, а що, слабо піти до сповіді??? Скупатися раз у рік в крижаній воді це не героїзм, а понти! Покаятись – ось справжній. героїчний вчинок! Без віри і покаяння – ополонка допоможе як зайцю стоп сигнал!
Так само, ходження до церкви “щоб води набрати”, без молитви і участі в Службі. Духовність заміняється зовнішнім. Вода святиться для тих, хто освячується! Звісно, скупатися, набрати води набагато легше, ніж покаятись і почати нове життя! Але до спасіння іншої дороги не має!

Михайло Будник

Напишіть відгук