Якось я писала про те, як мій @nazar_sarabun пережив зі мною безліч всякого різного💪🏻💪🏻💪🏻 і зачепила тему про те, як ми разом народжували вдома. Декому було цікаво детальніше взнати як все пройшло і як ми відважилися на таке💁🏻‍♀️ Тому сьогодні вирішила нарешті про це розповісти🤱🏻 Отже коли я взнала що вагітна, а про це я знала вже у перші дні, то чітко розуміла що народжуватиму тільки вдома. Чому вдома?- тому що,з років 13-ти моя любопитність привела мене до певних книг і інформації, суть якої полягала у тому що свідомість людини, її здібності і розвиток залежать від різноманітних обставин та способу життя не лише у її дорослому житті чи дитинстві, а ще від зачаття, виношування та родів. Ця інформація ефектом доміно заставляла поглиблюватись все далі та розширювати своє розуміння. Саме так я натрапила на інформацію про те у якому стані дитина має бути зачата, виношена та як народженна, що кращого для матері і дитини не може бути простору як рідний дім ( проте тут ще повинно бути розуміння що таке дім і який він має бути) і що першим хто візьме на руки дитину має бути рідний батько і безліч різних деталей та нюансів про які нас ніколи ніде не вчать. Моя свідомість вже до 23 років сформувалась таким чином, що я чітко розуміла, що не зважаючи на те чи зрозуміє і підтримає мене чоловік та мої рідні, я все ж буду 100% народжувати вдома. Отже прийшов той день коли малятко в середині мене відчуло себе достатньо сильним і самостійним і вирішило зробити сюрприз своїм батькам та народитися на 2 тижні швидше. Це була п’ятниця 13 листопада 2015 року о 6.00 ранку я відчула, що сьогодні «це» станеться. По моєму тілу бігали мурашки і мене шалено трусило, чи то від хвилювання чи то від притоку енергії, але точно не від холоду цей день був особливо теплим і сонячним, таким як я хотіла щоб світ зустрів мою крихітку. Мій чоловік зовсім не розумів від чого мене так «ковбасить», думав що я себе накручую і заспокоював мене тим, що ще як мінімум через два тижні, коли моя мама повернеться з Індіі, я народжу. Так як на облік в жіночу консультацію стала пізно, мені потрібно було з’їздити в поліклініку по справки, що я і зробила. Коли стояла в черзі то перейми ставали сильнішими і я розуміла що таки я права і сьогодні будуть роди😌. Я забрала свої справки🗂, в центрі купила те що було необхідно, подзвонила до батька щоб забрав мене додому і до чоловіка щоб докупив ще дещо на базарі і їхав теж додому. Мій чоловік коли купляв речі на базарі все рівно не вірив🤨, поки не приїхав додому. Вдома поки не було Назарка ми з татом набирали в вану води🛁, запалили свічки, батько коли були сильні‭ потуги масажував і гладив поперек, потім це робив чоловік. Підготовили – пеленки, марлі, чаї, деякі біодобавки та засоби. Подзвонили до знайомого зі швидкої медичної допомоги🚑, попередили про те куди під’їжджати в разі потреби і запаслись терпінням. Були моменти, коли я дуже гостро відчула і оцінила наскільки важлива і потрібна підтримка чоловіка і як заспокійливо і сильно вона впливає на мій стан і процес родів🙆🏻‍♂️. Я відчувала, що будь яке слово забирає енергію і майже не говорила🙅🏻‍♀️, а чоловік і батько без слів мені допомагали. Були стани коли мені страшенно була потрібна ніжність любов і ласка💏, а були стани коли я була готова будь кого розірвати 🤫😈😾💣за не правильне слово, рух, чи дію. Мозок майже відключився і тільки спостерігав зі сторони і все записував🙃. Мною керували відчуття і інстинкти. Вся ванна, а вона в нас велика, була встелена ковдрами подушками надувний басейн з водою, ванна з водою, словом хаос. Більшу половину перейм я провела у воді, коли пішли потуги я спробувала народити дитину у воді, але в останній момент вилізла на сушу, батько підтримував мене за руки, чоловік був ззаду, я напівсидячи, за одну потугу на світ народилася Радомира👼🏻 і голосно про це усім заявила це була ~21.00 . Чоловік зловив цей голосний комочок на руки і потім передав мені🤱🏻, це був найщасливіший момент у моєму житті, я дякувала Творцю за те що дав мені можливість стати мамою і отримати такий особливий найцінніший досвід. Ось така коротка версія того що відбулося у той день, надіюсь комусь буде корисно, а якщо будуть запитання з радістю відпишу

Христина Сарабун

Напишіть відгук