Іван Пулюй

31 січня виповнилося 100 років зі смерті Івана Пулюя – вченого, що відкрив х-промені до Рентгена. Захоплююче про українського фізика розповідає історик науки Василь Шендеровський.
Іван Пулюй працював в одній лабораторії з Рентґеном і подарував йому свої лампи. Пізніше Рентґен отримав Нобелівську премію за винайдення х-променів, вочевидь, не без допомоги винаходу українця
100 років тому, 31 січня 1918 року, помер Іван Пулюй. Про відомого вченого-фізика, перекладача Біблії українською мовою, ректора Німецької вищої технічної школи в Празі розповість історик науки, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

Василь Шендеровський: Саме 31 січня виповнюється 100 років з дня смерті великого вченого-фізика, громадського діяча і людини, про яку говорили «людина, яка в кінці 19 на початку 20 століття творила науковий світ». 2 лютого – день народження вченого. В ці дні хотілося б згадати про велич Івана Пулюя, про те, що він зробив в науці, для світової культури. Нещодавно не стало його онука Петера, який любив Україну, бував в Україні на заходах по відродженню пам’яті Івана Пулюя. Він переписувався зі мною і завжди в кінці писав «Петро». Його батько, Олександр, один із синів Івана Пулюя, також був відданий українській державі. У 1917-1918 роках він воював в Українській Галицькій армії, був нагороджений Левицьким чорним залізним хрестом. Пулюй хотів, щоб діти його знали українську мову. В нього було 15-теро дітей, хоча й не всі вижили. Двоє дітей Пулюя прекрасно володіли українською, а Наталка Пулюй, була ще заміжня за Василем Барвінським, великим композитором, і довгий час перебувала в засланні разом з ним.

Василь Шандро: Напевно, найбільше, що нам відомо про Івана Пулюя, це те, що він на кілька років у своїх дослідженнях випередив Рентґена, відкривши х-промені, які були названі на честь Рентґена. Чого ми ще не знаємо?

Василь Шендеровський: Це ціла сторінка в науці, і тут внесок нашого українського вченого є визначальним. Багато вже дослідників, і я, досліджували історичні праці з цього напрямку, так склалося, що Іван Пулюй був незаслужено замовчуваний і тоді, і сьогодні, на жаль. До цієї ділянки науки було причетно багато людей. Це відкриття було епохальним на той час. Уявіть собі, що було відкрите якесь невідоме явище, і за допомогою цих невидимих променів можна було виявити різні предмети. Особливо відкриття цих х-променів послужило медицині.

В той час було інше зроблено відкриття: великим вченим Томпсоном був відкритий експериментальний електрон, наукові праці Пулюя, я вважаю, були предтечою відкриття і електрона, і невидимих х-променів. Але чому так сталося? Що ми не знали і чому Іван Пулюй, як і згодом Ленард, не отримали Нобелівської премії (її отримав Рентґен)? Відповідь така, напевно: тому що в нас не було своєї держави. Хто міг би відстояти того самого Івана Пулюя, Івана Франка чи когось іншого. Будучи вченим, він був і політиком та державотворцем. Він весь час боровся за те, щоб ми, українці, мали власні українські університети, власну мову, в одній з праць своїх він писав: «Московит хоче забрати останнє, що є в українського народу, душа – це мова». Оці «прошенія до вищестоящих органів», вони не могли лишитися і тоді непоміченими, і до радянської влади. Через це система намагалася знищити Івана Пулюя. У першому виданні енциклопедії УРЕ невеличка замітка про Івана Пулюя була – такого собі вченого зі Львова. А вже в другому виданні – не було. Це робилося свідомо, щоб імені його не було.
Василь Шандро: Що нам відомо про походження Івана Пулюя?
Василь Шендеровський: Народився він на Тернопіллі, батько його був бургомістром, був небідною людиною, але й не дуже багатою. В родині було 7 дітей. Мама Пулюя хотіла, щоб він був священником. Іван Пулюй навчався в Тернопільській гімназії – це унікальна гімназія, там навчалися Олександр Барвінський, Іван Горбачевський, Йосип Сліпий. Це гімназія була, яка виховувала дух український, на той час дух визвольного спрямування. Ці студенти вже тоді створювали таємні організації і клялися все своє життя служити Україні. Іван Пулюй закінчив Віденський університет. Відень був тоді центром науки. Він відчув, що бути священником – не його рівень. Знав більше 15 мов.

Він потрапив до знаменитого на той час фізика Авґуста Кундта, до речі, в тій лабораторії працював Конрад Рентґен.
Василь Шандро: Тобто вони були знайомі?
Василь Шендеровський: Звичайно. Вони працювали в цій лабораторії, саме тоді Іван Пулюй вів дослідження протікання струму в газових лампах, досліджував властивості катодних променів. Він вже тоді, в 1881 році сконструював таку рурку, лампу, яка давала можливість на ній побачити невидимі промені. Кажуть, він ці лампи подарував Рентґенові. Коли Рентґен заявив про своє відкриття, Іван Пулюй запитував: «Ти користувався моїми лампами?». Рентґен нічого не відповів. Тільки згодом син знайшов якогось листа від нього зі словами «В мене не було часу вам дати відповідь». На той час серед фізиків панувало підсвідоме змагання, бо всі відчували і бачили якісь явища, але ніхто не зміг розуміти природи цього явища.
Василь Шандро,hromadskeradio.org

1 comment

  1. Михайло, 58 років

    А наш пулюй ( той що зараз керує областю, всім двіжимим та недвіжимим) д. Барна С.С. хоче бути поближче до людей, Звіту навіть ПУБЛІЧНОГО ніколи не робив, а тут ВРАЗ – відчув звідки вітер завіває, хоче бути ПОБЛИЖЧЕ до людей, інфографіку “показує” на сайті, але ТАК, щоб ніхуя не було видно ! Без ЛУПИ – не розберешся. Так НЕ РОБИТЬСЯ, ШТЕФАНЕ !!!

Напишіть відгук