111

Cьогодні у Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням хочемо нагадати громадянам про адміністративну відповідальність щодо куріння тютюнових виробів у заборонених законом місцях.
Згідно ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушeння куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідальної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від 51 грн. до 170 грн. Перелік заборонених місць для куріння встановлює Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» та правила благоустрою окремого населеного пункту.
З початку поточного року патрульні поліцейські склали 35 адмінматеріалів щодо куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

***
Стаття 175/1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я, забезпечення пожежної безпеки та громадського порядку.

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у курінні тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (формальний склад).

Законом України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” до місць, де куріння тютюнових виробів прямо заборонено законом, віднесено робочі місця та громадські місця, за винятком спеціально для цього відведених місць. Власник або уповноважені ним особи, чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдають здоров’ю людини куріння тютюнових виробів чи інші способи їх вживання. Законом можуть встановлюватися й інші обмеження щодо місць вживання тютюнових виробів. У громадських місцях для осіб, які не курять, відводиться не менше ніж 50 % площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію.

3. Суб’єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Виключена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 p. 316- ХІ; доповнено статтею 176 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від

12.06.87   p. № 4135-ХІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 p. -V” 55/97-ВР)

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я та громадського порядку.

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у виготовленні або зберіганні без мсти збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовленні або зберіганні без мети збуту апаратів для їх вироблення (формальний склад).

3. Суб’єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

 

4.   Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.