корочє, колись давно, – ще до тебе, – на київських вулицях були такі дирки в землі, лівньовками називалися, туди виливалася уся вода після дощу, прикинь? ну, тіпа, дощ іде – а гівна нема, і люди можуть переходити, а не перепливати, як оця бабка.
в натурі, – так і було, я не брешу, ти попитай кого, напримієр, свого друга Гєпу – шо таке лівньоновки..

Корочє, може, ти попросиш своїх друзєй-забудовників, напрімєр, Микитася, не тіко собі до кишені бабло класти, не тіко нищити місто своїми забудовами, а й почистити міську каналізацію, щоб після п’ятихвилинної літньої грози в центрі міста, на Хмельницького, не стояло оце гівно по коліна.
Я тобі напомню – це лівньовки. запиши.щоб не забув це сложне слово, – як приїдеш в Київ з отдиху.

Galya Plachynda

Напишіть відгук