Комусь доводилось брехати дружині?
Не було дружини?
Тоді мамі з татом?
Було?
То ж згадаємо, як це робиться.
Якою має бути брехня?
Насамперед – наближена до правди.
По-друге, для достовірності має бути підтвердження із сторони. А краще – гарний пас.
Невже так важко побачити правду, якщо ти вже дорослий?

Невже у 2003 році до Тузли підійшли російські ракетоносці, Я вже не кажу про флагманського – Кузю (хоча навіть Ланцелот посоромився би тримати це чудо за Дракона, нехай і здатний той Кузя насмердіти кочегаркою ледь не на всю Європу).
Чи може хоча б одна рязанська БМП з мухосранським десантом підповзла тоді до Тузли поштовхами якутських матюків?
Ні – навіщо? Навіть Кадирова не турбували: всього три-чотири Камази з піском, аби зімітувати створення дамби до Тузли. (Після зйомок за пів години море змило всі кучі, що наваляли для спектаклю – і це буквально: є свідки. Взагалі ця коса то з’являється , то йде під море без жодної політики – раз на сто, або навіть менше років.)
Але за сигналом з Москви до підкидної вистави власним літаком підскочив ручний Кучма з цілою трупою ляльок у лампасах.
Зосередився і насупив фізіономію у бінокль – знято з одного дубля.
Я собі уявляю гомеричний ригіт попереджених з Кремля російських адмиралів у Севастополі, що навіть не поворухнулися з дачі у штаб, аби цикнути на забіяку, що, мов муха на долоні, корчив говнокомандувача у свіже відритому пісочку.
Готовий – патріот, що через рік авторитетно запропонує Україні ще одного за собою – Януковича.
Голосуй дурна Україна за патріотів, що тобі Тузлою намазав Путін.
Часи минули, але найщиріші історичні гіганти на місці: вигнаний циклоп Янукович у Ростові на одинці гризе золотий батон, Путін з гебняного Олімпу і надалі тролить Захід футуристичними мультиками.
Ну а титан – Кучма – з нагоди власного ювілею знов Прометеєм лізе у саму Тузлу. І тут навіть ручні журналісти змушені рахувати лише гонорари старших. Адже допущений до тіла Упиря – лише домашній гарем ICTV , якому у інтерв’ю можна вставити куди завгодно і навіть таке : « Я Росію залякав. Кажу сунетеся – стрілятиму».
І ніхто не встане, не гукне і не схопить за руку: А чим ти, пробачте – чудовисько, стрілятимеш? Адже все вщент сам продав: і те, що стріляє, і те, чим стріляють. А ще розігнав тих, хто вміє стріляти. Залишив лише тих, хто вміє продавати. Продав, розігнав, а тепер, та ще й за командою того самого Путіна, перед камери суворо супиш губи?

І після цього: хто ще більший паяц?

Але страшна не буффонада. А віра клоунам чужинців.
Тоді і зараз.
А той, хто може повідати подробиці і правду з перших рук і про Тузлу, і про – умисне – знищення Кучмою армії – свідомо мовчить. Хоча б і той Гриценко, що сів міністром в армію за Ющенка і залишався навіть у самого Хама– так він не може казати правду. Бо йде на гроші Кучми у президенти. І старша дочка у Пінчука вже керівником проектів фонду, і лагідна дружина, аби смачненько «їсти світ» – середньовічне лиже морду Пінчуку, лише за те, що він прямий спадкоємець Кучми.
Не буде правди від Гриценка, бо честь і цноту розміняв на 30.
А що про те не знають генерали?
Все бачили і знають, але мовчать штабні герої – бо далі хоче кожний собі знайти ущелину, де з крові українців щось продати .
Мовчить і Овод.
Олексій Подольський

***

ПІСЛЯМОВА ДО ЮВЕЛЕЮ (поновив пост від 12 серпня, який сьогодні вранці (15 серпня) несподівано зник, хоча друзям, що за межами України його видно).

Коли я називаю Кучму головним резидентом Москви в Україні, часто-густо це сприймається як моя ангажованість чи особиста образа. Мені вибачають, але сприймають це як метафору – гіперболу.
Хочу наголосити – ми (а це колись була дуже потужна команда однодумців, де я був звичайним солдатом) ще до всіляких викрадень та вбивств починали і вели безкомпромісну війну з Кучмою якраз як з агентом Кремля, якого Москві вдалося протягнути на саму верхівку української держави. Туди, де він здавав національні інтереси і цілеспрямовано, за командою і тактикою, що диктували технологи ФСБ і ГРУ РФ, вів Україну назад – у колоніальний стан.
Про це я писав і не один раз. Приміром майже всі віхи викладені ще рік тому з нагоди Давоса, перед яким традиційно активізуються оральні журналісти, що зазвичай і вперто намагаються перекласти з хворої на здорову і зробити з Кучми якнайменше – жертву Путіна.
Раджу почитати, адже цей матеріал став ще більш актуальним ніж був рік назад, адже попереду не проміжний Давос, а черговий бар’єр, що може стати Рубіконом, після якого немає вороття: президентські вибори
Отже до того матеріалу додам лише одне – як на мене найбільш корисне для розуміння виборчих викликів.
Якщо ви попитаєте будь-якого опера, який має хоч яких агентиків, яке головне завдання він ставить перед ними, то дізнаєтесь, що це зовсім не інформація, хоч сама цінна. Головне завдання – допомагати іншим агентам рухатися на ГОРУ. І тут неважливо – що це за кар’єрна Гора: Кримінальна, богемна чи державна. І немає тут жодної конспірології – банальна і прагматична логіка агентурної роботи. Чим вище забралися твої агенти – тим більшу і вагомішу маєш інформацію, а головне – ВПЛИВ на ту сферу, що тебе цікавить. Тому агенти солідарно і цілеспрямовано тягнуть один одного. При нагоді когось виштовхують вперед себе. А той, опинившись зверху, тягне за собою інших. Він може навіть не знає подробиць – йому опер підкаже, кому і чим допомагати. Саме такий агент на Горі і зветься – резидентом.
А тепер, коли ви збуджені Медведчуком, згадайте, хто його знайшов і витягнув з адвокатського болота – дав політичні гроші і партію партію, а тоді зробив біля себе, хоч і другим, але рівним? Звідки з’явилися Азаров з Табачником? Бойко з Фірташем? Тигіпко з Львочкіним? І чи не вони за тою же методою натягали вам на поверхню Богословських з Гордонами?
Думаю, що у коментарях ви ще назбираєте сотні таких же знакових і промовних імен. Лише б не губили той мотузок, що тягне їх одне за одним. Адже, коли складете ці сотні до купи, неодмінно побачите зверху того кубла гадів – їхнього головного Упиря: Леоніда Кучм.
І тут жодної демонізації – лише лабораторна констатація.
Інколи мене питають, що пораджу на виборах.
Здорового глузду і доброї пам’яті, аби знову не опинитися у капкані, що сплетений з того мотузка.

***

«РУСЬКИЙ СЛЄД» У ДАВОСІ

Така собі тінь на плетінь – у дусі фантазій «Рашатудей», що почали наводити довкола справи Гонгадзе, ще як Кучма був президентом .
І це тоді, коли саме він завів на владний Олімп, а точніше: на шию українців – ціле стадо агентів і резидентів КГБ-ФСБ, що навіть і сьогодні не ховаються, а брутально та публічно демонструють антиукраїнську орієнтацію і щодня цілеспрямовано нищать Україну. Всі ці таланти: від Льовочкіна з Медведчуком до Табачника з Білоконем, від Хорошковського з Фірташем до Литвина з Януковичем, від Ахметова з Азаровим до Пінчука з Порошенком – завдячують Кучмі і кар’єрою, і статками. Але не йому у першу голову – у них спільний хазяїн, який завжди був у Кремлі і на Лубянці.
А сам Данилич? Чи міг він НЕ БУТИ агентом КДБ? За визначенням? За тим механізмом, за яким людина потрапляла у номенклатуру, та ще й яку: найсекретнішу, найрежимнішу, найнаближенішу до кремлівських верхів: виробництво ядерної зброї – її носіїв. Той, хто знає, як діяв кадровий алгоритм СРСР, прекрасно усвідомлює, що без підписки – добровільної офіційно оформленої згоди на співробітництво з КДБ – на подібних до ЮЖМАШУ підприємствах навіть відділ не давали, майстром у цех не ставили. А Кучма – сіренький безталанний інженерішко, сільський провінціал, без впливових батьків і родичів – став секретарем КПРС цього заводу, куди їздили члени Політбюро, частіш ніж у Сочі. Думаєте, це тому, що він неабиякий марксист-ленінець? Навпаки, впевнений, – у нього і часу не було на такі дурниці як «Капітал» чи «Анти-Дюрінг». Ну може студентом, які всі, механічно переписав кілька зошитів конспектів. І тут – трах-бах: політичний керівник ракетного флагману Імперії Зла. І навіть не керівник, хто жив тоді – не дасть збрехати: політичний вертухай і, водночас – смотрящій кум «трудового колективу», що чекістом бдить, у першу чергу – за першими особами: директором і провідними конструкторами. Політичний резидент, під яким не ходить – бігає «Особий» відділ з усіма своїми операми і всіма до одного сексотами. За такі стрибки на гору – платили не лише псячою відданістю Партії і КДБ, мали бути неабиякі агентурні заслуги.
А згадайте вибори Кучми. Спочатку як його кандидатуру погоджували ще на прем’єра. Спитайте у Кравчука, звідки надійшла команда – ДОСТРОКОВО передати повноваження агенту Кремля, аби він правильно – у інтересах Москви – її агентів, почав той грабунок українців, що називають трастовою і ваучеровою приватизацією. У інтересах агентів, призначених у бізнесмени з комсомолу, криміналу і КДБ.
А потім згадайте ті натовпи російських технологів і пропагандистів, що заздалегідь десантувалися в Україні і ганяли місцевих агентів і силовиків наче загнаних коней по арені виборчого цирку. Згадайте, кого нав’язувало українцям у президенти російське телебачення та друковані московські ЗМІ, що тоді покривали Україну у рази більше ніж українські, я вже не кажу – патріотичні.
Згадайте, як на других виборах Кучми з його виборчого штабу у Москву щодня відкрито швендали високі кур’єри: везли звіти, а назад тягнули до Медведчука апробовані методики тотальної фальсифікації і темники ФСБ, які потім як папуги озвучували всі зірки українського телебачення і розписували всі до одного метри пера.
Згадайте, як за Кучму впрягався Березовський, що тоді був у Єльцина і його монаршій родини, наче Распутін при царі, головним ляльководом всього політичного і силового, бізнесового і реформаторського бомонду Росії, Того самого Березовського, у якого той самий Путін у той час був молодшим побігайкою. Згадайте цей експресивний шедевр Бориса Абрамовича:

«Гражданам Украины важно осознать, насколько важен Кучма сам по себе и насколько важно, чтобы именно он сохранил свой пост ещё на один срок. Я считаю абсолютно важным, чтобы народ Украины осознал, что Кучма – это от Бога. И принял это решение БОГА».
Борис Березовский
(3 апреля 1999 года в интервью главному редактору «столичных новостей» Владимиру Кацману).

Згадайте, як перед Кучмою-2 наче за «випадковим» збігом повбивали всіх потенційних конкурентів Леоніда Даниловича: і на Сході, і у Центрі, і на Заході України: Щербаня, Гетьмана і Чорновола. І тут речники Кучми-Пінчука і «Рашатудей» щось не згадують «руський слєд». Не згадують там, де він якраз і лізе, мов шило з мішка. Бо той кривавий «слєд» (школи політичного терору НКВД-КГБ, що стратила Степана Бандеру), – у 90-ті діяв в Україні у інтересах лише Кучми.
Отак Москва, навіть не ПОГОДЖУВАЛА, а цілком духовними скрепами МАЗАЛА на український васальний трон свого Кучму.
А тепер згадайте, як Кучма віддано працював на хазяїна всі дві каденції: подарував Росії українську долю активів і закордонної власності СРСР, віддав без жодних компенсацій Чорноморський флот разом із севастопольською базою, гнобив татар і заклав фугаси майбутньої анексії Криму. Хто випестував на Донбасі кримінальну окупацію? А потім з її відверто і агресивно – проросійського – середовища підібрав свого наступника: Януковича, що мав разом з командою азарових легітимно завершити почате Кучмою втягування України у «Руський Мір».
Згадайте, хто в Україні цілеспрямовано і свідомо запровадив системну корупцію російського зразку? Хто ДВІЧІ намагався за російським сценарієм протягнути через сфальшований Референдум кальку з російської авторитарної конституції? Конституції так званої КЕРОВАНОЇ демократії? Хто замість виборів запровадив в Україні відпрацьовані російськими технологами ФСБ методи та схеми тотальної фальсифікації виборів?
Хто організував в Україні піратську приватизацію? Приватизацію, що надавала російському бандитському капіталу емісарів КДБ надзвичайні привілеї і зелену вулицю на ласі шматки української економіки і водночас поставив корупційні бар’єри для цивілізованих і технологічних інвестицій західного, насамперед – європейського капіталу?
Згадайте, хто, як тепер з’ясувалося – штучно, будував разом з Кремлем кабальну залежність України від російського газу? Хто крав у українців мільярдами за схемою бандита Сєви Могілевича? Того самого Сєви, що тепер ховається від правоохоронців всього цивілізованого світу на Рублівці під брюхом Путіна? Хто закупав надмірні обсяги газу, аби торгувати штучними залишками і водночас за безцінь транспортував російський газ у Європу? Хто цю корупційну різницю замість в бюджет українців мільярдами клав у власну кишеню клану Кучми-Пінчука?

Якраз про ці здобутки Росії з трибуни Верховної Ради говорив Олександр Єляшкевич, коли закликав до імпічменту намісника Кремля в Україні – Леоніда Кучми. Якраз про замовні вбивства політичних конкурентів Кучми, про його свідомо згубну – проросійську – економічну, зовнішню і внутрішню політику писала наша команда «Української перспективи» і вголос говорив Гонгадзе на радіо «Континент».
Саме за цей «руський слєд», за цю правду про псяче служіння Кучми відновленню московської імперії КГБ – Єльяшкевича на смерть били кастетом у перенісся, мене возили катувати в ліс, а Гонгадзе відрізали голову.
А хто ж перший почав горлати про «руський слєд», коли завдяки записам в кабінеті Кучми весь світ побачив, що на чолі України знаходиться звичайний вбивця і крадій та ще й брутальний московський антисеміт? Мовляв плівки і смерть Гонгадзе організували ті самі москалі, аби не пусти найбільшого патріота України – Кучму у обійми Заходу і НАТО.
Нагадаю: Дмитро Кисельов – неперевершений московський майстер гібридної пропаганди і вишуканого до маразму фейку.
Так, так – той самий, якого тоді у 2001 році Пінчук спеціально привіз з ФСБ на ICTV попрацювати над іміджем Кучми, якому перестали подавати руку більш-менш пристойні люди.
Можете перевірити: саме з кисельовського рота і поповз у медіа отой «руський слєд». Це вже потім Пінчук знімав багатосерійну фільму, де окрім натяків від сумнівних персон на тінь та плетінь – жодного факту, жодної логіки. Проте за гарний гонорар той фільм записали на ще одного московського легеня, як тепер з’ясувалося – абсолютного кримнашиста: на руського барина Андрія Кончаловського (який при цьому не лише не знімав цю фільму, а взагалі – навряд чи дивився цю фейкову дурню).

Забули? Коротка пам’ять – битий лоб.

Але якщо забули «давнє», хоча б подивіться під власного носа, де той «Руський слєд» вже так воняє, що не продихнути.

Коли Кучма з Пінчуком за московським наказом організували нам Мінську ганьбу. Коли начебто від імені України виступає давній агент Кремля – Кучма, а від імені Донбасу – найманці, з повноваженнями, що найбільше – єфрейтора російського ГРУ. Коли ці дві ВИСОКІ сторони домовилися (безумовно під наглядом російського посла): зобов’язати Україну переписати Конституцію і легітимно створити в Україні анклав Руського міру, з легальними виборами і автономією російських бандитів і вбивць. Коли Пінчук через своє приплачене лобі серед політичних пенсіонерів нав’язує Заходу хибну тезу: Мінським домовленостям, де ні слова – про Крим: альтернативи немає.
А в цей час, навіть не перемір`ям, а коли на голови українців: і солдат, і дітей, і жінок – Росія посівала «градом», Кучма публічно – на камери – не соромиться у Мінську обійматися з російським послом Зурабовим. Та що там ці обійми! У той самий час, як нашим полоненим лишень за українську мову мотороли відрізали геніталії – Кучма з Пінчуком, всією родиною: з дружинами і дітками, їдуть до Росії у Єкатеринбург святкувати відкриття центру Єльцина. Демонстративно сидять у другому ряду, аби несамовите і улесливо плескати виступам Медвєдєва і самого Хана Московської орди – Путіна.
Ну а хто думає, що заклики Пінчука в американській пресі: відмовитися від Європи і НАТО, подарувати Крим Росії, а Донбас – бандитам, то є недалекоглядна спроба підлягти під Трампа – той так і не зрозумів, що таке цей самий «руський слєд». Адже не Трампу, а саме Кремлю вкрай потрібне, аби саме З УКРАЇНИ для Заходу лунали подібні «компроміси». Це той самий випадок, коли агент, навіть якщо палиться, не може, не сміє – не має права – відмовити хазяїну.
Той хто має очі, давно зрозумів, що всі ці Давоси, форуми YES – є не що інше, як димова завіса. Така сама, як БАГАТОВЕКТОРНА політика часів президентства Кучми. Для українців і, водночас для Заходу: безкінечні пози, фрази, слова і лише СЛОВА про євроінтеграцію, НАТО, реформи тощо. А тим часом – спільна з Кремлем корупція і тіньова торгівля Україною. Схеми, відкати, підкуп і обов’язково – КРИША, московської безжалісної м’ясорубки,що захищає своїх агентів: насамперед – від українського народу.

А у підсумок раджу: коли ви чуєте про РУСЬКИЙ СЛЄД, що підступно напав на перших українських ПАТРІОТІВ: Кучму І Пінчука, напав, аби сплюндрувати їхнє чесне ім’я. Чуєте цю нісенітницю, від таких самих пташок з болота КГБ-ФСБ на кшталт Дмитра Кисельова, Інни Богословської чи Гані Герман – сприймайте їх відповідно з точністю до навпаки.
А от коли цю пісню про «Руський слєд» заводить Українська правда, Лещенко і всі скуплені Пінчуком оптимісти – згадуйте Каїна.
Що ж до таких, як Юрій Луценко і Тарас Стецьків, які все знають не гірше за мене: хто такий Кучма, і хто Пінчук, і звідки повиростали їхні ноги. Ті самі Юрко і Тарас, що стояли з нами і Гонгадзе плече в плече, а тепер чи то за гроші, чи то за майбутню медіа допомогу на виборах свідомо заспівали ворожу брехню. Що до таких – маю одне слово: скоти.

Це не про ворогів – москалів і їхніх кучм з пінчуками, – а про цих скотів казав Кобзар:

За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То віддасте…

Олексій Подольський

Напишіть відгук