Це україномовні українці на чорновій, принизливій роботі в Європі.
Це загроза сеператизму в прикордоних теріторіях.
Це слабка держава рівня третього світу.

Особливостями винекненням українського сеператизму є:
– низький матеріальний рівень життя, беззаконня, корупція, утиск свободи.

Ось так виникає і розвивається сеператизм в Україні, де натомість інша держава, пропонує українцю набагато кращі умови життя.

І мова, хоч подвійна єдина українська, байдуже, вона не врятує Україну. Тому що в XXI ст, сучасна людина, живе поняттями грошей і комфорту.

Тому польський, угорський і навіть російський сеператизм буде розвиватись в Україні. Так, російський, бо як «патріоти і націоналісти» не кричать, а в РФ працюють мільйони українців.

Це все висновок тієї державної політики, коли гуманітарна сфера, котра нею не являється, пріорітетніша за економічну, правову, соціальну.

Така політика владі вигідна, тому що так можно стравлювати людей, відволікати увагу, при цьому вільно займатись корупцією.

Справжння гуманітарна сфера, повинна об’єднувати людей, а не робити їх ворогами.

А далі хай за мене скаже Іван Франко, котрого в Україні цінують для понтів, але не читають. Тому що якщо би читали, розум мали.

«Я переконаний, що економічний стан народу – це головна підстава його життя, розвитку і просування. Коли економічний стан поганий, то говорити про просування, розвиток, науку – пусті балачки…»

«Хто так каже, той або засліплений в кінець, або нічого не думає. Бо політична незалежність нічогісінько не важить для людей за внутрішньої соціальної неволі. Яка користь буде нашому народові з того, що наші податки замість російського або прусського братиме й марнуватиме уряд, складений із наших власних панів, що дбають, як і російські та прусські, про себе самих, а не про народне добро? Яка нам користь із того, що матимемо власного короля, коли лихварі й капіталісти будуть здирати й визискувати нас по-давньому? Навпаки, доки не дамо народові надії на соціальну реформу, себто на поліпшення матеріального існування, доти він усією масою не стане до змагання за свою й нашу політичну незалежність. Треба забезпечити йому передовсім хліб і всі здобутки його праці, а тоді жодна сила, жоден наїзд не зігне нашого народу в ярмо неволі, не позбавить його незалежності. Іншого способу нема!».

Іван Франко

Artem Artemenko

Напишіть відгук