У роки комуністичної окупації України газети, телебачення і радіо прославляли “мудру політику партії”. З часу проголошення Незалежності України ситуація кардинально не змінилась: редакції національних медіа почали обслуговувати інтереси власників-олігархів: 1+1 – Коломойського, Інтер – Фірташа, “Україна” – Ахметова, ICTV, Новий та СТБ – Пінчука, 5 і Прямий – Порошенка, 112 – Медведчука і т.п. Інтереси багатіїв періодично змінюються і журналісти, як обслуга, то прославляють Януковича і Кучму, то потім просять вибачення, як це зробили на 1+1 після Помаранчевої революції.
Держаний телеканал УТ-1, що підім’яли під Авакова з допомогою Аласанії і назвали Суспільним, має мінімальну аудиторію. Воно цікаве майновим комплексом, а не інформаційним впливом. Аналогічна ситуація у Тернополі, де добивають ТТБ (Суспільне) ставленики нардепа Заставного і мера колись файного міста.
Серед місцевих видань у спадок від асвабадітєлєй тернополянам дісталося “Вільне життя +”. Колись воно мало 120 тисяч примірників на тиждень. Нині не друкують й 50 тисяч. Але це досі найбільший тираж обласної газети в націоналістичному краї. Кумедно, правда?
Щоправда, кожного року тираж невпинно зменшується, а читати інтернет-версію “совка” бажаючих не так вже й багато.
У Тернопільській області нині інтернет-сайтів більше, ніж в інших областях Західної України – понад сотня. Це місцеві злодюжки в депутатських кріслах створили сайти, які ніхто не читає. Дві третини цих електронних агіт-продуктів не мають за місяць денної аудиторії одного пристойного сайту, який творить власний контент. Реально впливових веб-сайтів у Тернополі не більше десятка.
Зрозуміло, що найменші зарплати в Україні змусили виїхати за кордон найбільшу кількість працьовитих рук з Тернопілля.. Але завдяки коштам заробітчан наша область потужно інтернетизовано – попит породив пропозицію. Щоб бачити дітей, сім’ю, родичів чи не в кожній хаті навіть найвіддаленішого села є інтернет для спілкування. Skype на комп’ютері і Viber на телефоні – найпопулярніші програми у краян, які мають годувальника за кордоном. А паралельно із програмами для спілкування, люди почали читати новини на сайтах та соцмережах. Нині 15 мільйонів українців черпають новини з Facebook. Наприклад, на сторінку тернопільської інтернет-газети “Про все” підписано 128 тисяч фоловерів. Тому традиційна паперова преса, яка виходить із застарілими новинами через технологію друку на папері, приречена або змінитися, або відійти в історію. У Тернопільській області не має районки, яка б мала тираж хоча б 3 тисячі екземплярів на тиждень. І ці районки існували десятиліттями. А соціальна група Ланівецької об’єднаної територіальної громади за рік має понад 7 тисяч підписників у Фейсбуці ( див. на фото внизу публікації). І розміщувати новини у соцмережі можна оперативно, безлімітно та безкоштовно. Який сенс платити кошти паперовій газеті?
Повторимося: у радянські часи преса обслуговувала комуністів, а в роки Незалежності – владу всіх мастей. Нині розпочався процес роздержавлення газет, але перспектив, що вони виживуть вкрай мало. Чому? Бо вони й далі мислять совково, обслуговують владу, заключаючи договори, але при тому не творять власного цікавого контенту. Вони й далі “годують” підписників гімном, яке творить в реальності влада. Тому мешканці Тернопільщини не бажають читати цей шлак, а тим більше передплачувати.
З іншого боку: а що може створити 3-4 людей в редакції? Читачі голосують гривнею. Адекватний українець не хоче купувати відверту рекламу влади, яка вже хоч і маркується, але продовжує бути рекламою. А з початком виборів політична агітація, прихована джинса і чорний піар просто накриють районки. 11 районок вже “відзначилися”.
У редакціях досі не зрозуміли, що договір співпраці з райрадою чи керівництвом громади має бути типовим рекламним договором, як, наприклад, із фабрикою шкарпеток. Більшість газетної площі має бути цікавим і змістовним чтивом, за яке люди готові платити кошти. Для цього треба мати фахових авторів, платити їм гонорари. Більшість же районок шукають нового спонсора, якого будуть обслуговувати. Якщо за наслідками адмінреформи з Тернопільської області залишать 4 райони – Тернопільський, Чортківський, Кременецький і Бережанський, то стільки ж приблизно залишиться газет для обслуговування влади.
Нині газета не реформована, бо владна верхівка Тернопільщини хотіла хапнути газету під себе. Натякали, на кого переписати. Редактор не захотів стати використаним гандоном. Колектив видання згуртувався і створив ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ “СВОБОДА”. У відкритому реєстрі можна побачити статутний капітал товариства і частки засновників. Керівництво краю звернулось до правоохоронців, щоб… попити крові редактору та колективу.
На прес-конференції (див.відео) цинічно заявили, що колектив “Свободи” невчасно подав необхідні документи…
