Славетний українець побував на Тернопільщині в жовтні-листопаді 1846 року, під час етнографічної експедиції. Як повідомляє сайт Wikipedia, на початку жовтня 1846 Шевченко прибув до Вишнівця, де вивчав іконостаси церков та спілкувався з місцевими жителями. Згодом Тарас Григорович відвідав Почаїв, де намалював 4 акварелі: «Почаївська Лавра з півдня», «Почаївська Лавра зі сходу», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври», «Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)» — нині всі зберігаються у Київському національному музеї Тараса Шевченка. Вже у листопаді того ж року Тарас Шевченко приїхав до Кременця. Відвідав ліцей, гімназію, збирав і записував народні пісні. Зупинявся на ночівлю у селі Білокриниця, що поблизу Кременця. відвідав восени 1846 р. На основі зібраних матеріалів про гайдамацьке повстання XVIII ст. написав повість «Варнак» та однойменну поему.
***
Тарас Шевченкj як вільний художник тимчасової комісії для розгляду давніх актів прибув 170 років тому у Кременець, Почаїв і Вишнівець. У середині жовтня Тарас Шевченко відвідав Почаїв. В археологічних записах художника є опис Пересопницького Євангелія, створеного у Почаєві у 1556–1561 роках.
***
20 жовтня Тарас Шевченко записав у Почаєві кілька народних пісень: «Гиля-гиля, селезень», «Ой, пила, вихилила», «Ой, у саду, саду». Художник зустрічався з видатним польським скрипалем і композитором Каролем Ліпінським, захоплено слухав його віртуозну гру, про що пише у повісті «Близнецы». Про Почаїв Кобзар згадує у поемах «Слепая» (1842), «Невольник» (1845), «Петрусь» (1850), повісті «Варнак» (1853-1854). Один із найбільших уроків волинсько-подільської мандрівки для самого Шевченка: вона дала йому змогу відчути як єдиний організм усю Україну, дала моральне право виступати від імені всієї своєї знедоленої Батьківщини. На будинку колишнього готелю Почаївської лаври, де зупинявся поет, 1961 року встановлено меморіальну дошку.
