Яке завдання стоїть перед українським бізнесом у питанні працевлаштування ветеранів війни з інвалідністю?

21 березня у кінотеатрі Планета Кіно в ТРЦ “Блокбастер” відбулася панельна дискусія на тему адаптації українських ветеранів до соціального життя та можливостей для їхнього працевлаштування. Захід розпочався з прем’єри соціального відеоролика “Маніфест сильних” на підтримку важкопоранених українських військових, який розповідає про життєві труднощі головного героя після ампутації. 

Організаторами події виступили благодійний фонд Future for Ukraine (FFU), що забезпечує протезування та реабілітацію для українських бійців за кордоном, та Luminance Production, які за кошти благодійників створили відеоролик “Маніфест сильних”. 

Дискусійна панель пройшла за участі Укрзалізниці, Work.ua, Prom.ua, Veteran Hub, TMS Hub, Всеукраїнської профспілки захисників України та Київської академії медіа мистецтв (КАМА). Головний акцент було зроблено на обговоренні можливостей та механізмів працевлаштування ветеранів з інвалідністю, зокрема на тому, які проблеми ми маємо наразі, які є рішення та куди звертатися ветеранам по допомогу. Адже переважна кількість людей у війську — з малих містечок, сіл. Там ситуація з працевлаштуванням набагато гірша, ніж у великих містах.  

“Ми хочемо почути досвід бізнесів та знайти ту точку, з якої народиться нова допомога в соціальній інтеграції ветеранів з інвалідністю”, — зазначила у своєму вступному слові Олена Ніколаєнко, Президентка FFU в США, волонтерка-кураторка зі стратегії та розвитку FFU International.

За даними опитування від Work.ua, яке проводилося серед 2000 компаній, 57% виявили готовність наймати ветеранів на роботу, 48% компаній заявили, що їхні робочі місця мають безбар’єрний доступ для людей з інвалідністю, у 33% — частково облаштовані. Лише 8% компаній мають реабілітаційні психологічні програми для військових. На основі цього можемо стверджувати, що український бізнес готовий розвиватися у напрямку інклюзії та наймати на роботу людей з інвалідністю. Важливо адвокатувати це питання, розробляти моделі взаємодії, а також доносити цю інформацію до самих ветеранів. 

Виклики, з якими стикаються ветерани 

Військовослужбовець Олексій Дернов, який у цивільному житті працював машиністом потягу Укрзалізниці, з початком великої війни потрапив на службу до 37-ї окремої бригади морської піхоти. Олексій розповів, що після ампутації руки більше не може виконувати свої попередні обов’язки. “Елементарно, навіть просто вистояти цілий робочий день – велике навантаження для мене зараз”, — додає Олексій.

Як зазначає Дмитро Бондаренко з Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер, який сам є ветераном війни, — життя ділиться на “до” та “після” поранення. Адже є ще довгий період реабілітації, коли треба усвідомити багато моментів. На прикладі власної справи Дмитро розповідає, як все ускладнює паперова бюрократія та відсутність механізмів допомоги самозайнятим ветеранам. 

Є різні життєві приклади військових після втрати кінцівок. Головний герой сюжету “Маніфест сильних”, військовий Олександр Чайка, до війни займався акробатикою та гімнастикою. Завдяки гарній фізичній підготовці та підтримці близьких він досить швидко прийшов у форму після протезування та, маючи високофункціональний протез, повернувся до своєї професії. Сашко відкрив власну школу гімнастики для дітей, де сам викладає по 6 годин на день, а ще одружився та вперше став батьком. Але навіть досягнувши успіху, важка травма дається взнаки. Окрім фантомного болю та несприйняття власного каліцтва, герой постійно відчуває, ніби опинився поза контекстом соціального життя.