Дійові особи: я, моя мама, лікарі й начальники Волинської обласної клінічної лікарні, НСЗУ Національна служба здоров’я України, Моя утома, Залізна рука корупції, Людське горе.
Мама впала з велосипеда. Пошкодила коліно, мусила лягати на операцію. Не абикуди, а в обласну лікарню, бо в наших райцентрах таке не оперують. Навіть видали папірець із направленням, на якому було написано “Державне фінансування” (зробіть закладочку в цьому місці).Мама живе на землі не перший день, тож поцікавилася в інших пацієнтів, скільки в середньому коштує це “державне фінансування”. З’ясувалося, що близько 15 тисяч гривень. Таких грошей у мами нема і бути не може, бо вона на пенсії. Попри всі мої інструкції та застереження, мама напозичалася і поїхала на операцію.
ЗВІСНО, що перед операцією ніхто з медичного персоналу й слова не зронив, що це буде платно. Тільки от у процесі виявилося, що за анестезію треба заплатити 2000 грн в руки анестезіологові (вау сюрприз). Операція пройшла добре, наскільки мама може це оцінити. Виписувати маму вирішили в неділю. І вже при виписці в кабінеті лікар оголосив, що операція коштувала 14400 грн. Кешем. Квитанцій не буде, бо бухгалтерія в неділю не працює, самі розумієте.Мама заплатила, бо що вона мала робити. І поїхала додому роздавати борги.
АЛЕ!У нас же є механізм скарги в НСЗУ. І я добре про це знаю, бо оцими руками написала кілометри текстів про медичну реформу, права пацієнтів і лікарів, про те, що прозоре фінансування медичних послуг вигідне геть усім, окрім лікарняних феодалів. І навіть знаю, що якісь із цих скарг стали історіями успіху для НСЗУ.
Тому скаргу я написала. Отримала оперативну відповідь, що її взяли в роботу і що, звісно, Волинська обласна клінічна лікарня має договір з НСЗУ на хірургічні операції, отже, вони безоплатні для пацієнтів. Тобто, лікарня отримала за цю операцію гроші один раз із державного бюджету і другий раз із маминого гаманця.
ПЛОТ ТВІСТ: після цього мамі дзвонить лікар!! Той самий, який її оперував і який узяв за це гроші. Каже, а шо ви, а як здоров’ячко, А ШО ЦЕ ВАША ДОЧКА СКАРГИ НА МЕНЕ ПИШЕ, ГА?? Мовляв, якщо ваша дочка така розумна і свідома, то хай відкличе скаргу, бо в мене троє дітей. Класно, що троє лікарських дітей важливіші громадяни України, ніж моя мама, можна й закон порушити.ПЛОТ ТВІСТ НОМЕР ДВА: на лист НСЗУ лікарня знаєте шо відповіла?1) що мою маму перед операцією поінформували, що операція буде виконуватися “із застосуванням одноразових насадок до медичного обладання, вартість якого не входить до програми медичних гарантій, на що пацієнтка дала згоду”.
Відповідально заявляю, що це брехня, маму не попереджали ні про насадки, ні про те, що щось буде платним, очевидно, що й такої згоди вона не давала. Крім того, а НСЗУ в курсі, що укладає з лікарнями хірургічні пакети без врахування якихось обов’язкових насадок, які коштують скільки, 15 тисяч гривень??? Анестезія за 2000 грн також включає якісь насадки?
2) що після операції (
) маму поінформували про загальну вартість медичних послуг і сформували рахунок, який вона оплатила.
) маму поінформували про загальну вартість медичних послуг і сформували рахунок, який вона оплатила.У мене питання: де, бляха, цей рахунок?) Чому мама не бачила його в очі? Може, він десь у Дії лежить у формі пікселів? Де шукати?
3) що моя мама донині не висловлювала претензій через “оплату послуг”))))
Шановні, я висловлюю, я її дочка, получіть і розпишіться)
ФІНАЛ. Сьогодні НСЗУ прислала мені оцю лікарняну відписку, констатувала, що лікарня всі претензії заперечує — і на цьому повноваження НСЗУ завершуються. А я можу оскаржити все це діло хоч у поліції, хоч у суді, хоч у спортлото.Ну, тобто. Лікарняна система бере з пацієнтів бабло кешем, не лишаючи слідів, бо, прошу звернути увагу, такі фінансові операції вирізняються тим, що про них немає чеків і квитанцій. Якщо пацієнт платить, він ніколи цього не доведе. Якщо пацієнт не платить, то вступає в конфлікт, і дорога в цю лікарню йому заказана (а коли ти живеш у селі, в тебе є тільки одна лікарня). Лікарняна система може заперечити всі ті одну-дві скарги на десять тисяч, сцяти в очі НСЗУ через одноразові накладки — і все в неї буде добре. Це я ще не розказую вам і НСЗУ про історію тата в цій самій лікарні, який був змушений платити за кожен папірець.
Що ми маємо зараз:
мінус маминих 16400 тисяч гривень (або піти в суд і потратити на це все ще більше);мінус лікарня, в якій може лікуватися моя мама (і де їй тепер лікуватися, я не знаю);плюс один красивий випадок саботажу законодавства і медреформи, за який нікому нічого не буде;плюс одна червона згадка під кінець робочого дня в моніторингу НСЗУ, чого би я справді не хотіла, але який у мене вихід.Лайк, якщо сподобалася історія, репост, якщо платили в лікарні за вже оплачене з податків.
