«Події 9 травня , що відбулися у Львові вже стали історією. Про них написано та знято достатньо матеріалу щоби кожен хто вміє читати чи дивиться телевізор зробили свої власні висновки . Я не збираюся детально зупинятися на самих подіях, я спробую дослідити діяльність лише однієї організації , яка приймала активну участь у цій провокації , а саме ВО «Свобода».
5 травня я був запрошений львівською телекомпанією «ЗІК» для участі у передачі «Прямим текстом» .Темою дискусії мали стати саме події 9 травня та участь у них ВО « Свобода». Моїми опонентами повинні були стати представники цього політичного об’єднання , але в останній момент, в день зйомок передачі, злякавшись прямих запитань з мого боку, ВО «Свобода» відмовляється від етеру. Натомість підвищений інтерес до мене проявляють співробітники львівської міліції, які тричі зупиняли мене для перевірки документів. Окремо хотілося , підкреслити те, що на відміну від лідера ВО «Свобода» О.Тягнибока, який на зустріч з однопартійцями в Луганськ приїжджає у супроводі двох джипів охорони, я приїхав один, бо чітко усвідомлюю, що мені, як і в Луганську, так і у Львові нема чого боятися. Дії мої носять конструктивний характер і направлені на розвиток та збереження української культури та історії, а не на розпалювання протистояння
Питання , які я піднімав під час етеру у львівській студії, відносилися до історії «свободівських» провокацій, назва яким 9 травня. Річ у тім, що події 9 травня 2011 року у Львові стали кульмінацією, завершальним акордом цілої низки багаторічних провокацій ВО «Свобода», направлених на формування у пересічних громадян Великої України спотвореного образу націоналістичного руху, як такого.
Читач сам може переконатися у тих подвійних стандартах та про вокативній суті , як лідера так і самого об”єднання.
«Ну, «свободівці» дисципліновані… Ми взагалі планували, що нічого не буде, і, до речі, завжди оминали питання 9 травня. Для мене, наприклад, це не є свято, але я прекрасно розумію почуття ветеранів, дітей ветеранів і з повагою ставлюся до цього почуття» – цитує О.Тягнибока « Главком».
Завжди оминали питання 9 травня та з повагою ставиться до почуттів ветеранів. Одне з двох, або ВО «Свобода»- це не «дисциплінована» організація , яка діє на власний розсуд, або пан Олег просто бреше .При чому бреше він нахабно та цинічно.
В період з 2004 до 2008 р ВО «Свобода» старанно обходить питання 9 травня, не роблячи жодних заяв чи акцій. Більше того 10 травня 2007 р. прес-служба Львівської міської організації ВО «Свобода» оприлюднюю заяву де йдеться про наступне: «ВО «Свобода» ставиться з повагою до тих людей, які полягли у битвах ІІ Світової Війни і наголошує на необхідності демонтажу лише символів імперсько-більшовицької влади. Політвиконком Всеукраїнського об’єднання «Свобода» звертається до органів влади з вимогою негайного виправлення ситуації з незадовільним станом військових поховань І та ІІ Світових Війн, адже сьогодні більшість з них перебуває у занедбаному стані».
Військові поховання часів І та ІІ Світових Війн – це Марсове поле та Пагорб Слави, де 9 травня 2011 року розгорнуться основні баталії у Львові.
Чому така поміркована позиція партії протягом чотирьох років, і чому вона міняє свій вектор на протилежний вже у 2009 році? Відповідь як завжди на поверхні. В цей період йде розбудова партії, пошук потенційних спонсорів та інвесторів, які б були зацікавлені в партії , як продукті , який готовий озвучити будь які заяви за певний матеріальний прайс. До того ж , ще на слуху виступ на Яворині у 2004 році, який вже тоді сприймався як провокаційний та направлений на дискредитацію помаранчевого табору. Тому будь яка заява стосовно 9 травня могла поставити хрест на політичній кар’єрі пана Тягнибока.
Ситуація та риторика змінюється у 2009 році напередодні Президентських виборів та виборів у Тернопільську обласну раду. Перший провокаторський камінчик був кинутий 2 квітня 2009 року , коли О.Панькевич , теперішній голова Львівської обласної ради запропонував демонтувати пам’ятник радянському воїну-визволителю у м. Стрий.
«На нашу думку, пам’ятник “визволителю” у центрі Стрия символізує агресивний мілітаризм комуністичної епохи і не тільки спотворює історичну правду, а руйнує історико-архітектурне середовище площі Ринок, забудова якої сягає ХVII-ХIХ ст. Наголосимо: пам’ятник комуністичній епосі має негативний вплив на формування національної свідомості, принижує гідність українців та пам’ять про людей, які загинули у боротьбі з московськими окупантами за волю України »,- йдеться у відкритому зверненні депутатів Львівської обласної ради від фракції ВО “Свобода” до міського голови Стрия та депутатів Стрийської міської ради.
Про повагу до полеглих у роки ІІ Світової Війни вже не йдеться. Пам’ятник негативно впливає та принижує честь та гідність українців. Тоді цю дурнувату та відверто про вокативну пропозицію підтримало лише 10 з 63 стрийських депутатів. Але «свободівці» заробили те, що хотіли . Дешевий піар та увагу російських ЗМІ, які розпочали інформаційну війну проти України напередодні 9 травня. Розуміючи весь негатив цієї заяви для націоналістичного руху, з метою знизити її мінусовий потенціал та відволікти увагу громадськості та ЗМІ, луганська «Свобода» заявляє про початок акції “Звільнімо Луганщину від комуністичних тоталітарних символів!”.
Як наголосили так і зробили. Апофеозом цієї акції стає підрив пам’ятника Леніну у м. Рубіжне Луганської області. Але ось тут і починаються найбільш цікаві моменти. Хлопець, який підірвав пам’ятник Леніну , затриманий правоохоронними органами. Проти нього порушено кримінальну справу. Я особисто телефоную як голові партії О.Тягнибоку , так і членам політради з вимогою дати політичну оцінку та юридичний захист затриманому. Реакція керівництва партії непередбачена. Мені забороняють давати коментарі і наближатися до цієї справи ,бо це може зашкодити іміджу партії. Зібравши керівників Луганської обласної організації ВО «Свобода», я, як голова осередку, доводжу до їх відома позицію керівництва партії .Перша реакція луганських націоналістів – шок. Мені важко пояснити членству, яким чином демонтаж тоталітарних символів , який закладено в програмових документах партії, може зашкодити її іміджу. Приймається рішення дати заяву з цього приводу і встати всупереч вказівкам керівництва на захист заарештованого патріота.
«Другим етапом акції буде демонтаж комуністичних тоталітарних символів на території Луганщини. Добрий господар тримає в чистоті свою хату, а патріот – свою країну”, – зазначає голова луганської “Свободи” Дмитро Снєгирьов.
“Свобода” наголошує: демонтаж комуністичних тоталітарних пам’ятників не є предметом суспільних дискусій та референдумів. Ми заперечуємо демагогію на тему “недоторканості” історичних об’єктів».
Хлопець отримує вирок – 3,5 роки. Але умовно. Рубіжанські події вносять певний дисонанс у відносини між керівництвом Луганської обласної організації та керівництвом партії.
Провокативна діяльність « Свободи» тим часом набирає обертів.
21 серпня, напередодні Дня Незалежності, у Сімферополі, у офісі Кримської організації ВО “Свобода”, відбулась презентація книги “Дивізія “Галичина” у запитаннях і відповідях”.
«У заходах взяв участь заступник голови ВО “Свобода” Олег Панькевич, який зазначив, що презентована книга допоможе кримчанам більше дізнатись про справжню історію українських визвольних змагань та познайомить читачів з українськими героями ХХ століття».
Знову Панькевич і знову провокація. Реакція мешканців Криму зрозуміла і передбачувана. Проросійські сили «Русское єдинство», «Русский блок», КПУ блокують офіс «Свободи» і відповідно саму презентацію. Вперше у ЗМІ з’являється до тих пір нікому не відоме маргінальне об’єднання «Русское єдинство».На моменті участі Панькевича та «Русского єдинства» я хотів би акцентувати увагу читача. Цей збіг обставин привертає увагу і Служби Безпеки луганської «Свободи» тим більше , що це не перша подібна провокація «Свободи» у Криму. 23 лютого 2009 року о 11-00 у Сімферополі Кримська організація ВО “Свобода” презентувала збірки світлин: “Засновники ОУН”, “Бандера і Бандерівці”, а також повне зібрання творів Петра Полтави “Концепція самостійної України” та книгу “Нахтігаль у запитаннях та відповідях”.
В обох випадках акції « свободівців» блокуються проросійськими силами, але все закінчується на рівні штовханини та відбірного мату, що відрізняється від подібних акцій «Свободи» у Луганську та Запоріжжі, де є пряме фізичне протистояння та ллється кров.
Біографія очільника кримської «Свободи» Леонова, який до моменту вступу в «Свободу» встиг побувати в трьох інших партіях, офіційна «свободівська» версія травми Леонова, отримана ним під час відкриття пам’ятника жертвам ОУН-УПА в м.Сімферопіль, яка, м’яко кажучи, не збігається з висновками судово-медичної експертизи, присутність на акціях Панькевича та «Русского єдинства» змушує керівництво Луганської «Свободи» відкомандирувати під виглядом донських козаків членство СБ. Висновки, з якими хлопці приїхали до Луганська , невтішні. Мають місце т.зв. домовлені акції, коли обидві антагоністичні сторони домовляються про спільні акції та ненапад з метою спільного піару.
Інформація та висновки роботи СБ луганської «Свободи» були доведені до керівництва ВО «Свобода». Реакція була відповідною – не лізь не в свої справи.
Тоді ж у 2009 році вперше піднімається питання щодо червоного прапору на 9 травня , як символу перемоги. Але тоді все вирішується у юридичній площині , без показового спалення та шматування. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області за позовом ВО “Свобода” зупинив чинність рішення райради “Про використання символіки часів Великої Вітчизняної війни в день державного свята – День перемоги”. Фактично був створений юридичний прецедент.
В 2010 році до 9 травня « Свобода» підготувалася заздалегідь.
“Фракція Всеукраїнського об’єднання “Свобода” у Львівській обласній раді ініціюватиме скликання спеціальної сесії із розгляду питання про виконання рішень щодо правової оцінки злочинів комуністичного режиму та вшанування українців, які постраждали у ХХ столітті внаслідок окупаційних режимів”. Про це заявив заступник голови ВО “Свобода” Олег Панькевич на сесії Львівської обласної ради 13 квітня 2010 року.
30 квітня 2010 року Львівська « Свобода» пропонує керуючись п.1 ч.1 ст.44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відзначити на території Львівської області 8-9 травня як дні памяті жертв Другої світової війни. У підготовленому проекті рішення також йдеться: Звернутися до Генеральної прокуратури України, вжити дієвих заходів із недопущення використання прапорів та символів неіснуючої держави СРСР та будь-яких символів тоталітарних режимів.
7 травня голова Львівської обласної організації ВО «Свобода» І.Сех закликає українців прийти 9 травня на 9.00 до центру Львова і витерти ноги об червоне ганчір’я. Покажімо усім, що ми, українці, господарі на своїй землі!
Від ліберастичної, як полюбляють висловлюватися найбільш затяті «свободівці», ідеології та риторики об’єднання зразка2004-2008рр , не залишається і сліду. Прапор вже ганчір’я, об яке тре витерти ноги.
8 травня близько 22.00 Львівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Наталії Мричко виніс ухвалу про заборону масових заходів у Львові 9 травня 2010 року для всіх партій та громадських організацій, які подавали заявки.
Саме в цей же день, 8 травня , луганська обласна організація ВО “Свобода” відкрила у Луганську відреконструйований за її сприяння меморіал воякам ЧА, полеглим у роки Другої світової та встановила пам’ятний Хрест “Українцям обох берегів Дніпра, полеглим за волю України”. Виступаючи на відкритті голова луганської “Свободи” Дмитро Снєгирьов, у своїй промові підкреслив:
“Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх українців, які із зброєю у руках захищали свою Батьківщину. Трагедія українського народу полягає у тому, що українці змушені були стріляти у своїх братів українців, замість того щоби боротися проти спільного ворога за визволення своєї Батьківщини.
Україна, як країна розподілу, розірвана на шмаття чужинцями-завойовниками, платила страшну ціну, приносячи на вівтар завойовників кращі життя своїх синів та дочок. Сьогодні ми схиляємо прапори, як символ скорботи за усіма полеглими, які захищали свою Україну, у своєму розумінні тогочасного моменту.
Ми виступаємо за те, аби українці перестали дивитися один на одного, через приціл, лише тому, що їх розділяє Дніпро, або якісь побутові дрібнички. Встановлюючи Хреста пам’яті, ми тим самим ставимо крапку у протистоянні українських ветеранів Другої світової. Ситуація, коли із Москви до Берліну ходить т.зв. “потяг миру”, котрий має на меті об’єднати ветеранів ІІІ Райху та ЧА, і ці ветерани спільно п’ють шнапс, згадуючи події війни. А нам у своїй, Богом даній, країні експерти зовні та п’ята колона, розповідає про неможливість примирення. Ця їхня “неможливість” є штучною та неприйнятною для нас нащадків. Наші кордони мають пролягати не по Дніпру, а по Дону та Віслі”.
За цю акцію голова Луганської обласної організації ВО «Свобода» Д.Снєгирьов отримав другу догану від керівництва партії. Про яке примирення можна говорити , коли 9 травня у Львові відбулася акція “Витри ноги об червоне ганчір’я”. “Свободівці” пошматували червоні прапори із серпами-молотами, які відібрали у представників “лівих” партій.
Але тоді обійшлося без сутичок та показухи у вигляді петард та диму.Влада не була готова до конфлікту та провокацій. Відповідно вказівкам своїх хазяїв вела себе і «Свобода»- штовхала ветеранів, відбирала прапори , але до великих провокацій не вдавалася.
«Повагу до почуттів ветеранів» раби, підніжки, грязь Москви, т.зв. «націоналістична партія» ВО «Свобода» продемонструвала 9 травня 2011року.Тоді всі ЗМІ, як вітчизняні так і зарубіжні , мали чудову нагоду переконатися у тому, що «Ну, «свободівці» дисципліновані».
«Ветеранів ми не зачіпали. Ясно, що були поодинокі непорозуміння, сутички, і то невідомо, з якими людьми. Тих, хто мирно йшов і хотів покласти квіти, ніхто не зачіпав»-О.Тягнибок.
Я не збираюся коментувати цю підлість та брехню, хай все це залишиться на його совісті , якщо вона у нього ще залишилася. Я тільки запропоную йому колекцію відео, яку підготував луганський журналіст Я. Гребенюк.
Коли писалася стаття дізнався про першу реакцію на львівські події , як в Москві так і в рідному Луганську. Нічого дивного, все передбачуване, все за сценарієм.
Єдине, як завжди, проколовся в Луганську ще один «свободівський» провокатор Швайка,який на запрошення голови Луганської обласної ради , депутата облради від ПР(!) Голенко, приїхав аби висловити на засіданні облради саме з львівських подій погляд на ці події ВО «Свобода». Чудова співпраця та порозуміння. І все б воно нічого, якби не з”явилося на ФБ дивне повідомлення від активіста теперішньої Луганської «Свободи»Дениса Шуліки .
По якому курсу розміняли 100 доларів які витягли із пачки яку взяли із кейса! Після роботи Сесії Луганської Обласної Ради! А потім гуляли в ресторані “Козбек”?!
Запитання Ігору Швайко Голові Харьковській Свободі, який зараз курірує Луганську область.
http://www.facebook.com/profile.php?id=100001946504861
Спалився хлопець на роботі .Знервувався перед телекамерами от і вирішив попиячити з регіоналами в українському шинку « Казбек».
Закінчити свою статтю я хотів би словами адресованими львів’янкою на адресу керівництва ВО «Свобода».
«Їм ганьба. Якщо вони хочуть навести порядок, тре починати з економіки, починати з виховання. Починати з ідеології. А не на могилах. Хай там хто будуть-москалі, жиди, поляки. Ніхто не дав право знущатися на людських гробах».
Дмитро СНЄГИРЬОВ