Шановні краяни!
Ми вшановуємо одну із найважливіших, визначальних подій в історії нашої держави – 92-гу річницю проголошення Акту Соборності українських земель. 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено злуку УНР і ЗУНР.
Упродовж віків розірваний на частини завойовниками різних мастей український народ піднявся з колін, скинув невільницькі пута двох імперій: Лівобережна Україна – Російської, Правобережна – Австро-Угорщини.
«Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.
І сьогодні, звиш як 90 років з того пам’ятного дня, ми вшановуємо той цивілізований, демократичний вияв волі українського народу до об’єднання в єдиній суверенній державі, який базувався на принципах історичного самоусвідомлення спільності, ідеалів свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, віру у власні політичні і матеріальні ресурси.
Переконаний, що попри деструктивні спроби провокативних сил розділити, розтягнути Україну по різних цивілізаційних закутках, щоб обезсилену викинути на задвірки історії, наш народ підніметься у величі своєї єдності. Адже ідеї соборності сягають у сиву давнину Київської князівської держави, її втілювали у життя українські гетьмани, проповідували у своїх працях кращі українські мислителі.
22 січня і у важкі часи радянського тоталітаризму спонукало українців на подвиг. 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді під орудою Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори (за що хлопців ув’язнили в радянському концтаборі), 22 січня 1978 р. на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша. 22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши “живий ланцюг” від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.
Вшануймо сьогодні усіх, хто долучився до створення єдиної, суверенної, незалежної України. Усіма помислами та працею рук своїх служімо справі утвердження істинно Української, заможної держави.
Слава Україні! Героям слава!
Голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда