111

У суботу, 26 березня в Тернопільському обласному драмтеатрі  відбулась прем’єра драми «Глитай, або ж павук». Режисер вистави В’ячеслав Жила зробив, напевне, одну з кращих постановок за останні кілька років. Здавалось би, українська класика, яку вже грали десятки театрів не один десяток років: що нового можна побачити? Проте, тернопільського глядача очікує приємний сюрприз: наш «павук» настільки сучасний та живий, що вистава, без сумніву, стане хітом сезону. Можливо, навіть в Україні. Адже мають «франківці» та «заньківчани» свої вистави-візитівки. Тому цілком реально, що тернопільська Мельпомена здобуде сучасне визнання завдяки таланту батька українського театру – Марка Кропивницького.

Без перебільшень, таку роботу не те, що не соромно показати світу, але й варто пропонувати на фестивалі. Театральні гурмани, втомлені пошуком чогось вартісного в наші часи, оцінять гру Івана Ляховського надзвичайно високо. Сьогодні у кожному глухому райцентрі України є такі глитаї, які п’ють кров простому люду. За їх спонсорування часто відбуваються мистецькі заходи, під час яких вони видираються на сцену і верзуть казна що. У Тернополі, під час прем’єри, розуму вистачило і першому заступнику голови облради не пхатися на сцену після скандалу з продавцями «Торгового світу»,  і ректору тернопільського економічного університету з «хвостом» «гуртожитського непорозуміння».

«Павук»-Ляховський не просто вписується у роль «смачною» мовою, характерними жестами і «нестандартною фігурою», а навіть п’є ром та закусує ікрою «по-глитаївськи». І робить це настільки органічно, що всі інші актори, не в образу їм сказано, не дотягують до Ляховського. Здавалось би, і Сергій Андрушко у ролі Мартина Хандоля, і Марія Гонта в ролі Стехи роблять усе «пописаному», у кращих традиціях, врешті-решт на досвіді, але їхній грі бракує переконливості. Якийсь незримий штучний бар’єр розділяє їх з глядачем. Трошки краща ситуація з Оленою (акторка Оксана Сачко) та Андрієм Когутом (Актор Андрій Мандзюк). Якщо на початку п’єси актори «шаблонні», то вже під завісу, «ввійшовши в смак», дають фору досвідченішим старшим колегам.

 

Не можемо не сказати кілька речень й про постановника. Режисерська робота В’ячеслава Жили у «Політ над гніздом зозулі» чи «Квартетом для двох» не йде в жодне порівняння з п’єсою Кропивницького. У «Глитай, або ж павук» акценти розставлені настільки вдало, що театральне дійство ХІХ століття сприймається глядачем як сучасність. Діалоги косарів – це біль кожного пересічного українця після недавньої кризи, розмови жінок – гірка правда й про нинішню аморальність

Театральні гурмани зазначають, що «Глитай» – це максимально вдалий образ для  Івана Ляховського, в який він вжився. В цілому ж усі актори  вдало влилися в загальну мозаїку п’єси.

Андрій Стрілець

6 comments

  1. Nazar

    Вистава бере за живе! Нарешті в драмтеатрі перестали переспівувати казна що…Українську класику грайте, а не сракою складанки світіть..примітивно і тупо…

  2. Петро Іванович

    Жила показав насправді, хто в Тернопільському драмтеатрі №1. Мосійчуку треба трохи піднімати кваліфікацію, а то загордився…Звізд нахапав…Ледь театром не керував..До плуга!!!!

  3. Степан

    Хім”яка на гралі! Ніфіга не вчить студентів…безталанна масовка!!!! Тільки гроші з них деруть за науку, яка нічого не варта!!!!

  4. Олеся

    А на мою думку, кращим глитаєм був би Сачко!!!Правда, він боїться, бо має й так препаскудний імідж

  5. Колега

    “вистава, без сумніву, стане хітом сезону. Можливо, навіть в Україні.” Шановні, а чи не багато ви на себе берете? Про вас хоч щось Україна чула, чи бачила? Ви ж гастролюєте лише у Польщі, якщо відкинути виїздні вистави в сусідніх областях. Сьогодні вже 2012-й, а “хіт” чомусь до Дніпра так і не дойшов. Прекрасний театр, сильні актори, але… ну не УКРАЇНЦІ, місцеві скоріше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.