6 травня о 17:00 у тернопільській книгарні «Є», що на вул. Валовій, 7-9, відбудеться презентація двотомника Богдана Мельничука «Суд без суду» та «Зек, Вождь і Гарсія Лорка».

Богдан Мельничук народився 2  серпня 1952 р. в с. Молотків  Лановецького  району Тернопільської області. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Лауреат всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. І. Блажкевич  (1994), братів Богдана і Левка Лепких (2000), У. Самчука (2002), літературної премії ім. Ірини Вільде (2008, м.Львів), міжнародної літературної премії  “Сад божественних пісень” ім. Г. Сковороди та обласної премії ім. С. Дністрянського (2003) обласної премії ім. Я. Стецька (2011); дипломант обласної  премії ім. В. Вихруща (2002); 2-га премія Першого (2007), спеціальний приз Третього (2009), третя премія Четвертого (2010) всеукраїнських конкурсів сучасної радіоп’єси “Відродимо забутий жанр”; 2-га і 3-тя премії Всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова-2010” у номінації “драми”. Лауреат всеукраїнських, конкурсів пісні “Пісенний вернісаж–2009, 2010, 2011” (за слова пісень). Почесний знак НСЖУ (2009). Член Національних спілок журналістів (1980) та письменників України, Національної спілки краєзнавців, Наукового товариства ім. Т. Шевченка (всі – 1998). Людина року–2008 у Тернопільській області.

Богдан Мельничук – письменник, редактор, журналіст, краєзнавець, один із небагатьох сучасних письменників, який пише для театру. Усього поставлено понад 30 його п’єс та інсценізацій. Ініціатор видання і співтворець першого в Україні регіонального чотиритомного “Тернопільського Енциклопедичного Словника”

Новели Б. Мельничука – це частково зізнання на кшталт щоденника, частково розмірковування на зразок статті, частково оповідь на манір притчі. Це – суміш різноманітностей, котрі дають змогу оглянути домену цілого, що вислизає від жанрів певніших (роман, трагедія, поема тощо). У новелах є струнка композиція, чіткий ритм, розклад, розмірність і разом із тим – момент мистецької гри, добрий смак до експерименту, пошук нового. Тексти Б. Мельничука – взірець ємності та стислості слова. Тематика його творчості – глибоке й достовірне розкриття життя сучасного суспільства, безжальний аналіз реальної дійсності, але не тільки.

Письменник – майстер історико-літературної студії. Нетривіальність текстів – у виявленні нових смислів, що вислизнули від попередників на багаторазово протоптаних шляхах. Богдан Мельничук не має страху, що його думка може загубитися серед чужих – вона й не губиться! Автор мало говорить від себе, уникає авторських відступів, не декларує свого ставлення до зображуваного, не виявляє прямою мовою своїх симпатій і антипатій – говорять, згадують, розмірковують його персонажі. Тому головні засоби письма – чергування монологів, діалогів, розмов кількох осіб, колоритних сценок із життя, інколи – коротеньких авторських ремарок. Речення стислі, тропів небагато, але вони влучні й виразні; винятково ощадливо добирає прозаїк художні деталі – єдино варті уваги, витоки цього явища, безперечно, – в українській письменницькій традиції.

 

Напишіть відгук