Різного роду підробками кишить наше повсякденне життя. Купуємо пігулки відомих фармацевтичних фірм, а вони виявляються звичайною крейдою. Таке ж з одягом, продуктами, напоями. Дивуємося, сердимося, нарікаємо. Що за часи пішли?! Виявляється, ця проблема виникла не сьогодні і має чималу «бороду». Ще в середньовіччі в епоху цехової організації підробників називали партачами, і це слово аж до нашого часу зберегло негативний присмак.
Існувала ця проблема і в 19 столітті. Як вона вирішувалася? Відповідь на це питання несподівано віднайшли археологи ДП ОАСУ «Подільська археологія» під час розкопок історичної частини міста Скалата, що в Підволочиському районі. Здавалося б, звичайна пляшка з-під пива, які валяються куди не глянь.
Але незвичність її у тому, що вона була знайдена не на вулиці, а під час розкопок, на глибині 60 см, в так званому культурному шарі поряд з керамічними, залізними виробами та мідною монетою 1776 року. А була пляшка із коричневого скла з штампованим написом латинкою, який нам говорить, що в пляшці було „PIWO EKSPORTOWE”.
Майже на півпляшки красується таємнича монограма: велика писана літера „А” у вигляді двох спарених риболовних гачків, з’єднаних між собою. Під нею є зображення маленької друкованої літери „в”, зліва і справа – літери „х”. Навколо монограми по колу читаємо напис: ”LVIVSKE AKCYJNE TOWARZYSTWO BROWAROW», повідомляє http://archpodillia.net
Йдеться про прославлений сорт «пива експортного» Львівського акційного товариства броварів, яке існувало у Львові в кін. 19- поч. 20 століття. Але загадка не в цьому. На пляшці є і потаємний напис, його зміст викладений у слові, яке скромно і непомітно примістилось біля монограми. Цей напис гласить, що пляшка – „NIESPRZEDAJNA”(не продається). Виявляється, Товариство броварів, яке виготовляло високоякісні сорти калорійного хмільного напою і славилось у всій Австро-Угорщині, таким чином застерегло себе від підробок, які нерідко траплялись. Звеселяюче і розслаблююче пиво продавали у пляшках, із фірмовими знаками які підробити було практично неможливо. І порожня пляшка не продавалася. Її тільки, очевидно, можна було обміняти на пляшку з пивом, заплативши за вартість останнього. Отже, історія вчить.