111

4 листопада в апеляційному суді Тернопільської області відбулася спільна Всеукраїнська акція, організована Міністерством юстиції та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ під назвою “Усунення проблем, що призводять до констатації порушень статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”.

На зібранні за участю суддів області зі вступним словом виступив голова апеляційного суду Тернопільської області М.В Коломієць. Судді апеляційного суду області Г.І. Коструба та Декайло П.В. представили доповіді: “Мотивувальна частина вироку. Аналіз помилок, що допускаються судами області при постановлені вироку” та “Аналіз помилок, допущених суддями при розгляді кримінальних та адміністративних справ”.

Представники Міністерства юстиції Л.А. Шевчук – начальник відділу представництва держави в кримінальних справах Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, А.В. Суржко – провідний спеціаліст, та суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Л.В. Шибко у виступах наголошували на важливісті дотримання ратифікованої Україною ще 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема йшлося про усунення проблем, що призводять до порушень статті 5 Конвенції (застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

Видається, навіть широкому загалу варто у деталях ознайомитися із змістом статті 5 Конвенції. Отже, кожен  має  право  на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено  свободи,  крім  таких випадків  і відповідно до процедури, встановленої законом:

a) законне  ув’язнення особи після засудження її компетентним судом;

b) законний  арешт  або  затримання  особи   за   невиконання законного  припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання  особи,  здійснене  з  метою допровадження  її  до  компетентного  судового органу за наявності обґрунтованої підозри  у  вчиненні  нею  правопорушення  або  якщо обґрунтовано   вважається   необхідним   запобігти   вчиненню  нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою  застосування  наглядових  заходів  виховного  характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження  його  до компетентного органу;

e) законне   затримання   осіб   для   запобігання  поширенню інфекційних  захворювань,   законне   затримання   психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в’їзду в країну  чи  особи,  щодо  якої  провадиться процедура депортації або екстрадиції.

2. Кожен,  кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

3. Кожен,   кого   заарештовано   або   затримано   згідно  з положеннями підпункту  “c”  пункту  1  цієї  статті,  має  негайно постати  перед суддею чи іншою посадовою особою,  якій закон надає право здійснювати  судову  владу,  і  йому  має  бути  забезпечено розгляд  справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.  Таке звільнення може бути обумовлене  гарантіями з’явитися на судове засідання.

4. Кожен,   кого  позбавлено  свободи  внаслідок  арешту  або тримання під вартою,  має право  ініціювати  провадження,  в  ході якого  суд  без  зволікання  встановлює  законність  затримання  і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

5. Кожен,  хто  є  потерпілим  від  арешту  або   затримання, здійсненого всупереч положенням  цієї  статті,  має  забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

У цьому сенсі повчальною є справа, що виносилася на розгляд Європейського суду – «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року і яка набула статусу остаточного рішення. Попереднє тримання під вартою заявника (Харченка) тривало два роки і чотири місяці без достатніх для цього правових підстав та з порушенням процесуального законодавства. Європейський суд констатував порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Учасники зібрання констатували: Європейським судом встановлено порушення ст. 5 Конвенції не лише у справі «Харченко проти України», на жаль, мають місце порушення з боку нашої країни і в інших справах. А саме: утримання під вартою без відповідного рішення суду у період після закінчення досудового слідства і початку судового розгляду;  рішення судів, прийнятих в період судового розгляду без зазначення строку тримання під вартою, що є несумісними з вимогами ст. 5. Очевидно, що обидві проблеми продукуються законодавчими прогалинами.

Таким чином, для України визначено проблеми, зокрема законодавчого характеру: потреби у внесенні змін до КПК щодо строків тримання під вартою особи під час розгляду справи в суді; зобов’язання суду мотивувати своє рішення про продовження запобіжного заходу, який був обраний на досудовому слідстві. Також очевидною є проблема у практиці національних судів щодо не розгляду судами застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов’язаних з обмеженням свободи.

У справі «Харченко проти України» Європейський суд, визнавши порушення п. 1, 3, 4 ст. 5 Конвенції, постановив: держава-відповідач повинна виплатити на відшкодування нематеріальної шкоди заявникові 20000 євро плюс будь-які податки, які можуть бути нараховані на цю суму, які мають бути переведені в національну валюту України за курсом, чинним на день розрахунку. Тобто держава має заплатити заявникові за те, що порушила його права.

Акція Вищого спеціалізованого суду та Міністерства юстиції триває у всіх областях. Фахівцям тлумачать положення ст. 5 Конвенції і рішення “Харченко проти України” – з метою практичного вирішення законодавчих прогалин, а також дотримання законності у вирішенні питання захисту прав людини і основоположних свобод стосовно застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 

Залецька Людмила

Прес-секретар апеляційного суду Тернопільської області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.