З початку року кір діагностували у 707 жителів Львівської області. На стаціонарному лікуванні (за станом на 18 січня. – Авт.) перебуває 321 особа”, – таку інформацію оприлюднила Львівська обласна санстанція. Медики заспокоюють: епідемії немає, є лише спалах захворюваності. Епідемію оголосять, коли на кір захворіє кожен сотий житель регіону (приблизно 25,5 тис. осіб). При перших ознаках кору — підвищеній температурі тіла, нежитю, кашлі, набряках і почервонінні слизової рота та очей (особливо на нижніх повіках) — радять негайно викликати лікаря і якнайменше контактувати з іншими людьми (кір — високозаразне захворювання: ті, що на нього не хворіли, інфікуються у 100%, а хворіють — у 95-98%). Та не факт, що вам поставлять правильний діагноз…

Моя знайома 5 січня злягла з типовими ознаками ГРВІ – високою температурою, кашлем, нежитем, чханням, закладеним горлом. 6-7 січня її стан погіршився, хоча дівчина приймала жаро­знижувальне. Наступного дня її обличчя вкрилося характерними червоними плямами. Висипка з’явилася також на тулубі та кінцівках. Хвора зателефонувала у поліклініку і повідомила, що у неї — кір. Сімейний лікар прибула відразу. Побоювання підтвердилися, однак лікар відмовилася вписати правдивий діагноз у медичну картку. “Якщо наполягаєте, мусите двічі здати кров з вени. Такий порядок”, – розвела руками. Юнка вирішила не торгуватися: “Пропустила два екзамени. Потрібна була довідка. Лікар написала, що я перехворіла на гострий бронхіт. Домовилися, що перебуватиму на лікарняному до 21 січня (з діагнозом “кір” відлежуватися довелося б до 27 числа)”.

17 січня Головне управління охорони здоров’я ЛОДА за дорученням Міністерства охорони здоров’я видало наказ “Про заходи покращення ситуації із захворюваністю на кір у Львівській області”. Начальників управлінь охорони здоров’я Львова, Стрия та Дрогобича і головних лікарів районних, міських та обласних закладів охорони здоров’я зобов’язали “не допустити виникнення на території Львівської області епідемії кору”. А для цього, зокрема, мусять “забезпечити своєчасний відбір, зберігання, скерування на дослідження та транспортування зразків від хворих з клінічним діагнозом “кір” для підтвердження діагнозу”.

“Якщо змушують здати кров з вени, значить, сумніваються у діагнозі. Таке трапляється у випадку “стертої” форми захворювання, і лише присутність імуноглобулінів у крові підтверджує, що людина перехворіла на цю недугу, – пояснює лікар-педіатр (у минулому — дитячий інфекціоніст та завідувач педіатричного відділення лікарень Нігерії та Мавританії) Микола Фірсов. – Але кір ідентифікувати нескладно — червоні плями, які вкривають тіло, плями Копліка-Філатова на слизовій рота, схожі на розсипану манку, ураження кон’юнктиви”… У тому, що хвора “не долікується”, Микола Фірсов проблеми не бачить: “Перебіг кору у більшості випадків – легкої або середньої важкості, тож пацієнт вже через тиждень може виходити на вулицю — інших людей не заразить, а свіже повітря йому не зашкодить”.

“Лише провівши вірусологічні дослідження, можна бути на 100% впевненим у тому, що діагноз – правильний, – каже заступник начальника Головного управління охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак. – У Дрогобицькому районі від ускладнень кору помер 16-річний хлопець. Але чи кір спричинив смерть, адже хворобу діагностували на підставі клінічних даних? Забір крові проводять, коли захворювання супроводжується ускладненнями або коли на конкретній територіальній одиниці виявляють перші випадки кору”…

Високий замок

Напишіть відгук