«На нашу долю випала щаслива нагода бачити часи великих звершень, жити у незалежній Україні, де є Шевченко, Стус, Хмельницький, Мазепа та мільйони інших нескорених душ. Кожен з цих борців за українську націю в свій час не злякався окупантів. Одним із них є Степан Бандера. Його ім’я, мов нетлінна святиня, більше, ніж півсторіччя доводить до шизофренічних приступів усіх прислужників хижого кремлівського звіра, – йшлося нині на урочистій академії, присвяченій дню народження Степана Бандери. Відбулася вона в Українському домі «Перемога». – Степан Бандера – герой найнепокірнішої нації світу. Символічною є дата народження видатного провідника – перше січня, початок нового року. А також час початку звершень та сподівань. І саме в це величне свято 1909 року доля подарувала Україні незламного захисника – Степана Бандеру».
Якщо на академію в Українському домі зібрався повен зал, то до пам’ятника Степану Бандері, де на годину раніше відбувалося покладання квітів, прийшло менше тернополян. Віддати шану, помолитися та заспівати патріотичних пісень прийшли у перший день Нового року передусім активісти тернопільського Комітету опору диктатурі (КОД), в який входять тринадцять партій та громадських організацій. Акція приурочена тому, що сьогодні минає 103 роки від дня народження Бандери, який родом із села Старий Угринів, що на Івано-Франківщині.
Відзначання цієї дати є даниною пам’яті усім захисникам Української держави. Пан Степан вважає, що вшановувати героїв, котрі віддавали своє життя за незалежність України є «обов’язком кожного українця».
– Степан Бандера є символом української незалежності, символом боротьби, за яким йшли мільйони українців, віддавали своє життя за Україну, – сказав політик. – І сьогодні, 1 січня, на 103 річниці від дня його народження, тут мають бути і представники громадськості, і політичних партій. Довкола постаті Степана Бандери нині достатньо дискусій. Найгірше те, що їх спровокувала сьогоднішня влада. На жаль, нині ставлять під сумнів те, чи є Степан Бандера Героєм України. Але незалежно від позиції влади, у свідомості кожного українця Степан Бандера був, є і буде Героєм. Якщо не офіційним, згідно указу Президента, то народним, – сказав депутат Барна.
Тернополянка Оксана Шаркевич вважає: «Степан Бандера – це людина, яка вартує поваги і, напевно, якби зараз були в нас такі як він, наша держава була б міцнішою. Та й люди були б більшими патріотами…».
«Ми із товариством політв’язнів і репресованих також прийшли сюди, щоб відзначити цю знамениту постать, бо у ХХ столітті він особисто і вся його родина внесли великий вклад у розбудову нашої держави, – сказав про Степана Бандеру політв’язень, старший науковий співробітник Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Ігор Олещук. – Фактично він усе своє молоде життя, починаючи від пластунів, де гартував свій дух, боровся. Боровся під час різних окупацій: за українську мову, за українську школу, за наші ідеали… І хоча багато хто з його побратимів загинув, а у 1939 році почалися масові репресії, боротьба не припинялася. Це були змагання багатьох людей-послідовників боротьби: у 40-50х – УПА, пізніше дисидентський рух, – і ось в 1991 році ми зуміли проголосувати за Українську державу та зберегли її. Тому постать Бандери повинна всіх нас об’єднувати», – сказав пан Ігор і додав, що здивований нинішньою політикою: «Зараз стає смішно, коли Сталіну, засудженому ще Хрущовим в 50-х роках, одному з винуватців Голодомору, нині держава допускає ставити в Запоріжжі пам’ятник».
Старший науковий співробітник музею політичних в’язнів, заслужений діяч мистецтв України Орест Савка поділився тим, що приходить до пам’ятника Бандері на покладання квітів «за велінням душі і свого серця. Вважаю Степана Бандеру одним із провідних синів української нації, фундаментом тої держави, яку ми зараз маємо і, мабуть, не дуже й бережемо як соборну Українську незалежну державу, за яку він ратував і вчив нас її любити».
Об’єднуючою ідеєю для всіх присутніх на покладанні було те, що Степан Бандера, не зважаючи на офіційну відміну статусу Героя України, в серцях українців завжди буде Героєм. Нагадаємо, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року він був позбавлений цього звання, оскільки не був громадянином України.

Анна МАСАР.
Фото Олександра МОСКАЛЬЧУКА.

Напишіть відгук