31 грудня мисливці востаннє в цьому сезоні вийшли на полювання на парнокопитних, і хоча можна буде ще вполювати зайців – 15 та 22 січня, мисливствознавці уже взялися підбивати перші підсумки мисливського сезону 2011-2012 років.
Про те, чи вдалим виявився мисливський сезон, що минає, ми говоримо із головним спеціалістом відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Миколою Слюсаревським.
Миколо Олексійовичу, відомо, що на колегії Держлісагентства України Тернопільська область гідно виглядала з підсумків роботи ведення мисливського господарства. А як ви оцінюєте роботу свого відділу?
На мою думку, оцінкою роботи відділу є чисельність мисливської фауни в мисливських угіддях Тернопільської області та викорінення проявів браконьєрства. На жаль, факти браконьєрства в мисливському сезоні 2011 року було виявлено, і непоодинокі. Проте, варто наголосити, що почався процес поступового зростання поголів’я мисливських копитних тварин. Така тенденція простежується в державних підприємствах, підпорядкованих Тернопільському облуправлінню лісового та мисливського господарства та мисливському господарстві «Стіжок». Так, чисельність копитних тварин порівняно з 2007 роком зросла на 1020 голів.
А яка загальна кількість мисливців в Тернопільській області?
В області є майже 10 тисяч мисливців, які отримали державні посвідчення мисливця і мають право на проведення полювання. Активними ж мисливцями в мисливському сезоні 2010-2011 року стали 5500 осіб, що становить дещо більше половини від загальної кількості зареєстрованих мисливців.
Які функції виконує Ваш відділ?
В обов’язки працівників відділу мисливського господарства, контролю та захисту лісу входить організація та проведення охорони державного мисливського фонду, дичерозведення, регулювання чисельності шкідливих тварин, підготовка пропозицій за термінами і порядком проведення полювань, перевірка користувачів мисливських угідь, розробка лімітів використання мисливських тварин і ін.
Працівники відділу також стежать за дотриманням норм чинного законодавства з боку постійних лісокористувачів щодо рубок догляду за лісом, а також дотримання правил відпуску деревини, недопущення випадків незаконних рубок лісу, раціонального використання та відтворення лісоресурсів.
Чи змінилася кількість поголів’я мисливських тварин? У бік збільшення чи зменшення? Чому?
Як я уже говорив, з 2007 року чисельність копитних тварин поступово зростала. Так, станом на 1 березня 2011 року в мисливських угіддях області з матеріалів обліків перебуває 4384 особини, з них 3397 – козулі європейської і 987 – дикого кабана.
Також в ДП «Бережанське ЛМГ» та МГ «Стіжок» є незначна популяція оленя благородного та оленя плямистого.
Які заходи проводите для того, аби втримати державний мисливський фонд у нашій області на належному рівні?
На даний час користувачами мисливських угідь області проводиться значна робота з розведення мисливських копитних тварин у напіввільних умовах із подальшим випуском їх у мисливські угіддя. Наразі створено вольєрні господарства в ДП «Кременецьке ЛГ», ДП «Чортківське ЛГ», Теребовлянській РО УТМР, Зборівській РО УТМР і МГ «Стіжок». Це дає змогу поліпшити генетичний фонд диких копитних тварин та збільшувати поголів’я. Мисливське господарство в області ведеться на площі 972,9 тис. га, з них 139,9 тисяч га закріплено за держпідприємствами ТОУЛМГ, 825,4 тис. га – за районними організаціями УТМР і 7,5 тисяч га – за мисливським господарством «Стіжок».
Звичайно, щоб надійно охороняти державний мисливський фонд, необхідна високопрофесійна єгерська служба з відповідним забезпеченням та фінансуванням. Немаловажну роль на збільшення популяції мисливської фауни відіграє і чисельність диких хижих звірів та птахів. Користувачам мисливських угідь необхідно більш відповідально віднестися до цієї проблеми, так як бродячі собаки, коти та лисиці не лише завдають великої шкоди мисливській фауні, а й є носіями небезпечних хвороб та інфекцій.
Скільки коштів витрачається на утримання мисливських угідь щорічно? Що закладається в кошторис першочергово? Чи передбачено такі кошти з держбюджету?
Загальні витрати на ведення мисливського господарства в рік становлять майже 2,5 млн. гривень, у тому числі за рахунок держбюджету 106,7 тис. гривень. Першочергово кошти закладаються на заготівлю кормів для підгодівлі мисливської фауни в зимовий період, а також на біотехнічні споруди та охорону.
Для охорони державного мисливського воду залучається також державна лісова охорона і громадські мисливські інспектори.
Що потрібно зробити, аби браконьєрів на Тернопіллі стало менше? Встановлені згідно з законодавством штрафи за несанкціоноване полювання, на вашу думку, достатні для того, аби відбити бажання в браконьєра брати в руки зброю?
Одна з найболючіших проблем, яка стоїть перед мисливським господарством не лише нашої області, а й усієї держави – браконьєрство. 2011 року у Тернопільській області на порушників правил полювання складено 158 протоколів, із яких 113 протоколів (71,5%) – працівниками державної лісової охорони, 45 (28,5%) – працівниками райорганізацій УТМР. По-перше, потрібно постійно проводити роз’яснювально-профілактичну роботу серед мисливців та населення. По-друге, штрафи для порушників правил полювання та браконьєрів мають бути такими, щоб у них не виникало і думки про нанесення шкоди мисливській фауні. Законодавець ці речі має відрегулювати таким чином, аби єгерська служба могла виконувати свої обов’язки безперешкодно та високопрофесійно.
Що потрібно для того, аби стати мисливцем?
Любити природу та мисливську фауну. Справжній мисливець ніколи не підійме зброю на мисливських тварин, якщо це заборонено законодавчо. А щоб отримати документи мисливця, необхідний досвід та знання, які потрібно проявити при здачі іспиту на отримання державного посвідчення мисливця. Претендент на отримання посвідчення мисливця має бездоганно знати техніку безпеки при проведенні полювання, правила поводження зі зброєю, а також терміни проведення полювання, дозволені види, норми добування дичини і ін.
Чи траплялися нещасні випадки під час полювання? Чи відбуваються з вашого боку якісь заходи з попередження нещасних випадків на полюванні?
На полюванні мисливці використовують як гладкоствольну, так і нарізну зброю. Полювання може здійснюватися індивідуально, колективно, колективно з нагоничами (облавне полювання).
При індивідуальному полюванні, а це, як правило, полювання на пернату дичину та хутрового звіра, мисливець при отриманні картки відстрілу на певний вид дичини проходить інструктаж із техніки безпеки та поводження зі зброєю в користувача мисливських угідь, який видає картку відстрілу і розписується в журналі проведення інструктажу. При колективному полюванні (полювання на мисливських копитних тварин) інструктаж із техніки безпеки та правила поводження зі зброєю проводить розпорядник полювання, кожен мисливець розписується в журналі про те, що він ознайомлений із інструктажем та несе особисту відповідальність.
На щастя, за останні роки полювання обійшлося без травмувань та нещасних випадків.
Ви хороший мисливець? Ваше бачення ідеально проведеного полювання… Найбільший ваш трофей…
На полювання не вистачає часу, тому активним мисливцем себе не вважаю. Під час виконання службових обов’язків дуже багато спостерігаю та спілкуюся з мисливцями. Складається дуже неприємне враження, коли мисливці грубо порушують етику поведінки на полюванні, стріляють водоплавну дичину на воді, роблять невпевнені постріли.
При ліцензійному полюванні випала можливість добути дикого кабана. Трофей був гарний.
Дякую за змістовну розмову.