Ризик захворіти на рак можна знизити на 40 відсотків, якщо послідовно дотримуватись певних правил — вкотре нагадують лікарі напередодні 4 лютого, Всесвітнього дня боротьби з цією недугою

«У нас на поверсі в усіх чотирьох квартирах хтось помер від раку… Сусідка роками скаржилася на підшлункову, періодично лікувала. Коли запідозрили каміння у жовчному, лягла на операцію. Хірург — її давній друг, вийшовши з операційної, ридав. Остання стадія раку. Ніби епідемія якась…»

Емоції колеги Ірини, яка це розповідає, зрозуміти неважко. Фактично в Україні немає родини, якої б не торкнулося таке лихо — через близьких, друзів, добрих знайомих. Щороку такий діагноз ставлять 165 тисячам українців. Щорічний приріст захворюваності на рак — півтора відсотка, визнають медики. Якщо так триватиме далі, невтішна цифра за десять років може сягнути 200 тисяч. «Найвищий рівень захворюваності — у Кіровоградській області, а також у східних регіонах, — каже директор Національного інститут раку, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Ігор Щепотін. — Це зумовлено індустріальним потенціалом, сконцентрованим саме у східних областях країни».

Нині на диспансерному обліку перебувають 960 тисяч наших співвітчизників. Це люди, які побороли недугу, але мають періодично вдаватися до огляду фахівців, аби запобігти рецидивам. На 46 мільйонів — майже мільйон хворих. Чому?

Потенційно занедужати на рак може кожен четвертий чоловік і кожна п’ята жінка, кажуть лікарі. Вони стурбовані, що за останні роки рак «молодшає», вражаючи зовсім юних. За словами Ігоря Щепотіна, офіційно в Україні п’ять тисяч діток мають онкологічну недугу. «Шкідливі харчові продукти, починаючи з молочних сумішей, соків, а далі чіпсів, рафінованих продуктів, роблять свою чорну справу, — наголошує доктор медичних наук, провідний науковий  співробітник  Інституту  експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Ростислава Кавецького НАН України професор Володимир Мосієнко. — Комп’ютерні іграшки, мобільні телефони — батьки часто не беруть до уваги, яку небезпеку приховують такі «забавки» для малечі». За словами пана Володимира, серед найчастіших провокаторів недуги — інфекційні захворювання, брудне повітря і вода, радіаційні чинники. Довкілля нашпиговане хімічними канцерогенами — їх там понад півтори тисячі. А ми при цьому ще й засмагаємо до стану «шоколадки», радіємо, що «красиво». А тоді дивуємося — меланома? Звідки?

Своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я

Якби хворобу виявляли на початковій стадії, сумного фіналу в багатьох випадках вдавалося б уникнути. Вітчизняні медики називають це одним iз найбільших недоліків галузі. «Півтори тисячі онкологів, які працюють в Україні, навряд чи зможуть забезпечити ранню діагностику. Для цього треба підключати загальнолікувальну мережу», — певен Валентин Ганул, голова управління Українського науково–медичного товариства онкологів. Але передусім людина сама має зрозуміти, що здоров’я  — пріоритет її життя, прислухатися до власного організму, звертати увагу на нього — нагадує Володимир Мосієнко. «На жаль, в Україні майже занедбали профілактичні огляди. Або проводять їх формально. Тому покладатися треба насамперед на власне сумління. Кожна жінка після 20 років повинна регулярно робити самообстеження грудей, періодично відвідувати спеціаліста. Як онколог з багаторічним досвідом вважаю: обстеження та своєчасне лікування хворих має бути регулярним та безкоштовним бодай у групах ризику», — додає пан Володимир.

Боятися треба не раку

До таких груп лікарі зараховують тих, хто проживає в особливо небезпечних екологічних зонах — поруч iз великими заводами, сміттєзвалищами, працює на шкідливих виробництвах. Пильність до власного здоров’я надзвичайно важлива людям зі спадковим чинником — коли хтось iз близьких родичів хворів на рак. Цій категорії громадян лікарі радять щонайменше раз на рік ретельно перевіряти свій організм. Але люди за інерцією обминають кабінет онколога до останнього. Через страх.

— А боятися раку не треба, — запевняє «УМ» головний ендокринолог України, керівник Київського міського клінічного ендокринологічного центру, доктор медичних наук Микола Гульчій. — Скажімо, всі різновиди раку щитоподібної залози у 98 відсотках випадків виліковуються. Лише треба дбати, аби не довести ситуацію до критичної. Боятися потрібно не лікаря, а власної філософії щодо пухлин, навіяної за принципом «хтось щось сказав». Бо тоді починаються немотивовані речі — лікування бджолами, сечею, вживання сумнівних таблеток… Якщо це знімає психологічну напругу, дає людині надію — добре. Я не проти різних методів, але лише після того, як хворого огляне фахівець.

ВАЖЛИВО

Задля профілактики ракових захворювань дуже важливо тримати організм у тонусі. Більше рухайтесь, ходіть пішки бодай 30 хвилин щодня, якщо не маєте змоги вчащати до фітнес–центрів, радять лікарі. І нагадують про необхідність позбутися шкідливих звичок. Насамперед — куріння. Алкоголь вживати можна, але якісний і нерегулярно, зазначають медики.

 

«ОНКОЛОГІЧНІ КІЛЕРИ»

Найчастіше українським чоловікам діагно­стують рак легенів, шлунка, товстого кишечнику, нирки, передміхурової залози і сечового міхура. У жінок сумне «лідерство» тримають рак грудної залози, товстого кишечнику, шийки матки, матки та яєчників. Лікарі наголошують: раз на рік кожна жінка мусить пройти гінекологічний огляд, зробити мамографію, кольпоскопію, УЗД, а чоловік — завітати на прийом до уролога.

 

ПИЛЬНУЙТЕ!

Експерти Американської протиракової асоціації стверджують: ризик захворіти на рак можна знизити на 40%. Для цього треба дотримуватися певних правил. Надавати перевагу рослинній їжі, залишаючи для страв «тваринного похо­дження» не більш як 25% денного раціону. Щодня необхідно з’їдати по 5 різних овочів та фруктів, найкраще — тих, що вродили в наших садках та на городах, не екзотику. Лікарі радять налягати на м’ясо птиці і рибу, вживати цільні злаки, овочі, бобові, свіжі овочеві та фруктові соки, продукти моря, не зловживати червоним м’ясом. Їжу краще готувати на повільному вогні, а страви споживати відразу після приготування. Уникайте копчених, маринованих, солених продуктів. Важливо також тримати вагу на контролі: різко не гладшати і не худнути. Такі коливання провокують збій у біохімічних процесах організму, і ті клітини, які ще «сумніваються» — стати їм злоякісними чи ні — можуть вийти з–під контролю…

Україна молода

Напишіть відгук