З нагоди ювілею в області відбудеться ряд заходів:

– 24 лютого – відкриття виставки у обласному краєзнавчому музеї, присвяченої 125-річчю від Дня народження Леся Курбаса (15.00 год.);

– 25 лютого – виставка до 125 – річчя від дня народження Леся Курбаса у Державному архіві Тернопільської області;

– 25 лютого – презентація оновленої експозиції музею-садиби Леся Курбаса в с.Старий Скалат Підволочиського району (12.00 год.). Урочистості з нагоди 25-річчя з часу створення музею-садиби;

– 25 лютого – урочиста академія «Лесь Курбас – наша гордість і слава» (15.00 год., будинок культури с.Старий Скалат);

– 4 березня – вистава театру Підволочиського районного будинку культури – переможця обласного конкурсу-огляду аматорських театральних колективів на приз Леся Курбаса. (будинок культури с.Старий Скалат);

 

Довідка: Лесь Курбас – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач.

 

Народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір (тепер Львівської області) у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Батько його, хоча й був мандрівним українським актором, проте і в бідності своїй прагнув дати Олександрові гарну освіту.

 

Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харкі в) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. Лесь Курбас і «березільці» знайшли свого драматурга, п’єси якого були співзвучні їхнім естетичним засадам. Таким драматургом став Микола Куліш. Першою його п’єсою, що побачила світло рампи на сцені театру «Березіль», стала «Комуна у степах» (Київ). Творча співпраця тривала і в Харкові.

 

У 1934 році Курбаса було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім його відправили на Соловки. 3 листопада 1937 року після повторного суду його було розстріляно в урочищі Сандармох, а 1957 року посмертно реабілітовано.

Напишіть відгук