Дорогі друзі, колеги!

В Україні продовжується звиродніння політики та здичавіння політиків. У нас, молодих, немає реальних лідерів, реальних орієнтирів, наші цінності підміняються політичними та економічними ігрищами.

Нас вважають скотом, якому для повного щастя достатньо виходити на мітинги за 80-120 гривень. Проте більшість політиків – лицемірні. Нас пакують в автозаки, судять і саджають, а провокатори-політикани навіть не приїздять до райвідділків.

Звертаємося до усіх вас із проханням: бережіть себе! Ця влада не дасть нам жодного шансу вижити, жодного шансу щось зробити, жодного шансу отримати гарну освіту і гарну роботу, жодного шансу народити в своїй країні дітей та забезпечити їх затишне життя. Замість цього держава нам пропонує емігрувати; працювати на заробітках по «Work and Travel», адже рідна держава нам не може забезпечити умов для праці; бухати, адже алкогольні напої і пиво коштують дешевше соків та мінералок.

Бережіть себе! Не виходьте на мітинги за гроші! 120 гривень не варті ваших легенів, печінки та інших відбитих у міліції та судах органів, за які вам жодний політик не заплатить. Ви маєте бути свідомими того, що і як ви робите, а, найголовніше – ЗАРАДИ КОГО!

Ми не маємо права вмирати і калічитися заради політиканів, які граються у гру «влада-опозиція» вже 20 років, а ми маємо спиватися чи виїжджати за кордон, бо нам немає місця в цій державі.

Нам боляче, що ми наразі цій країні – НЕПОТРІБНІ. Ми можемо все зробити для неї, але нам не дають в ній жити так, як хочемо і маємо МИ. Нам нав’язується життя, яке кується не для нас і не нами.

Яценюки ділять нас на своїх і чужих, на чорне і біле, на опозицію і владу. Вони мають нахабність звинувачувати нас у тому, що ми – зрадники, ми – нелюди, ми – «картонка» влади тільки тому, що ми – не з ними. Але навіть всі ці яценюки теж колись підуть, ми ж маємо до цього дотерпіти.

Виходячи із цього та бажання реальних змін, бажання жити у своїй державі, але без чужих правил і законів, без голих і неправдивих обіцянок і постійних розчарувань і образ, МИ ЗВЕРТАЄМОСЯ до усіх активних та небайдужих молодих громадян, студентських та молодіжних організацій згуртуватися, стати разом ЗА НАС САМИХ! Маємо визнати свою сліпоту та припинити грати за команду старперів, яких привели до влади наші батьки та бабусі з дідусями.

Майбутнє – це МИ. Не кийки, не мармур і позолота кабінетів, не «майбахи» і «луї віттон» при наших жебрацьких стипендіях, не козирні номери і автозаки на свята. МИ – позитив і новий день, тому МИ маємо берегти себе і вижити. Вижити для СЕБЕ і СВОЇХ ДІТЕЙ, які не зможуть народитися в ТАКІЙ державі!

Гуртуймося та об’єднуймося, друзі! Не навколо політиків, а навколо майбутнього, навколо реальних справ, прогресу і позитиву!

Копачівський Андрій

4 comments

  1. меч

    Андрійко,а при чому тут Яценюки?Другі політики інщі?І чому ні слова про головного Хама?Чи очко жим-жим?

  2. Resistant

    Бережи себе, Андрійко! Не пиши в газету за гроші, тобі ж треба вижити!

  3. Читач

    Логіка в такому зверненні є, хоча вона й не характерна для молоді. Разом з тим викликає заперечення панічний настрій автора, і це нонсенс! Не треба нікого боятися, а виступати дружно, якщо вже йдеться про публічнй виступи, і це – запорука успіху! Фальшивим вважаю посилання на жебрацькі стипендії. Вони справді невеликі, але навіть за радянських часів, які чомусь вважаються благополучними, студенти вузів (університетів, інститутів, академій, а не технікумів чи ПТУ) одержували 35-40 рублів, тобто менше половини мінімальної зарплати, і то далеко не всі. Хто хотів більше, підробляв де міг чи намагався вибитися у відмінники з правом отримання підвищеної на 5-10 рублів стипендії.

  4. Андрій Копачівський

    Доброго вечора. Хочу відповісти всім. Я ніколи не писав в газети за гроші. Не володію такими коштами щоб платити комусь. Яценюк назвав себе новим лідером опозиції. Як нічого не робить крім того, що гарно говорить і обіцяє. Проти нього я нічого не маю, вжив його прізвище в переносному значенні. Головний Хам ???

Напишіть відгук