“10 років – це невеликий термін. Імплементація угоди потребує тривалих процедур та великих зусиль, ніж просто підписання та ратифікація. Я гадаю, що 10 років – це дуже амбітна мета”, – заявив Шрайбер в Києві під час Євроатлантичного форуму “Україна і ЄС на порозі нової угоди про асоціацію: вільна торгівля, енергетична безпека і демократія”.

На сьогодні існують вагомі аспекти, які гальмують процес Євроінтеграції України. Євросоюз відкладає ратифікацію угоди, перш за все, через політичну ситуацію країни. Крім того, Єврокомісія звертає увагу на відсутність прогресу України у виконанні завдань Плану дії щодо лібералізації візового режиму в трьох напрямках:

– ухваленні Закону, яким запроваджуються біометричні документи для виїзду за кордон;

– ухваленні Закону про створення окремого антикорупційного органу;

– затвердженні Стратегії боротьби з дискримінацією в Україні та ухвалення окремого антидискримінаційного закону.

Усі три пункти знаходяться в сфері компетенції Міністерства юстиції.

Вагомі переміни для України несе у собі Стратегії боротьби з дискримінацією. Вона визначатиме сутність державної політики у сфері протидії проявам дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також пріоритети та принципи у цій сфері. Проектом пропонується забезпечити з боку держави правовий, медичний та соціальний захист осіб, які постраждали від дискримінації. Пропонується спрямувати зусилля держави на формування у суспільстві толерантного ставлення до особи за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, поширення полікультурних цінностей.

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості на сайті Міністерства юстиції для громадського обговорення був виставлений Проект Указу Президента України „Про стратегію боротьби з дискримінацією в Україні”. Реакція була неоднозначна та різка. Висловлена велика стурбованість щодо вказаного Проекту та випливаючих з нього обов’язків щодо розроблення антидискримінаційного законодавства. Адже воно, на думку громадськості, в першу чергу спрямоване на захист пропаганди гомосексуалізму та розроблення «гомофобних» законів в Україні згідно європейського зразка. Відомо, що згідно гендерної політики існує не дві, але щонайменше п’ять статей-гендерів (гомосексуальний, жіночий, чоловічий, гетеросексуальний, транссексуальний). Йдеться про узаконення одностатевих шлюбів та усиновлення гомосексуалістами дітей.

Як працює Стратегія боротьби з дискримінацією в Європі та світі.

Приклад із Іспанії: Після введення антидискримінаційних законів, у 2010 році суддя Ф. Каламіта, батько семи дітей, відкладав справу про усиновлення дитини двома лесбіянками. За це його звільнили з роботи і наклали штраф у розмірі 104 000 євро.

Приклад у Швеції: священика посадили до в’язниці за те, що він цитував Біблію, де говориться про гріх гомосексуалізму.

Приклад з Америки: В лютому 2011 року в Америці в офіційних документах вже відмінили гендерно-дискримінаційні слова мати і батько, замість яких ввели поняття батько 1 і батько 2.

Приклад з Європи: Вже сьогодні згідно рішення № 12267 Ради Європи (Комітету рівності прав жінок і чоловіків), на національному рівні необхідно відмовитися від вживання слів «мама» і «тато» та замінити їх безликим словосполученням «один із батьків.»

Загалом можна зробити висновки, що імплементація такого Проекту в українське суспільство не повинно відбуватися так швидко. Українці морально не готові до таких проєвропейських програм та раптової зміни своїх поглядів, які століттями формувалися традиційними принципами та етичними нормами.

Залецька Людмила, прес-секретар апеляційного суду Тернопільської області

Напишіть відгук