Чи є платником екологічного податку підприємство, яке використовує автономну систему опалення (котли) будівлі та чи потрібно мати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення?

 Відповідно до п.240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 11 Закону України від 16.10.1992 року №2707-ХІІ „Про охорону атмосферного повітря” із змінами і доповненнями, передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які використовують автономні системи опалення власних будівель мають об’єкт оподаткування екологічним податком – обсяг забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згорянні палива (газу, мазуту тощо) та є платниками екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення). Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і питання щодо їх видання, не належать до компетенції органів ДПС.

Відповідно до ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, то до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Сплачують екологічний податок суб’єкти господарювання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації до органів державної податкової служби за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.

 

Відділ взаємодії із ЗМІ та громадськістю Тернопільської об’єднаної ДПІ

 

Напишіть відгук