Щоб зрозуміло і правдиво інформувати про всі процеси, які відбуваються в лісі, потрібно спілкуватись із фахівцями лісової галузі, а не з особами, які розглядають ліс не помічаючи нічого крім незайманих галявин і красивих лісових краєвидів
В кінці листопада 2012 року газета «Номер один» опублікувала статтю, в якій у негативному ракурсі висвітлено господарську діяльність ДП «Бережанське лісомисливське господарство».
Дана стаття ніби під копірку написана та перекликається зі статтею «Курянівський ліс винищують «Чорні» дроворуби». Цього разу вона має назву «Заказник «Звіринець» позбувся третьої частини лісу». Правда, об’єктом критики стає проведення лісогосподарських заходів в іншому урочищі Бережанського лісомисливського господарства, а саме в урочищі «Звіринець» Козівського лісництва. Поштовхом до публікації, очевидно, стало оскарження підприємством рішення Тернопільського адміністративного суду щодо сплати газетою коштів за наклепницькі матеріали, опубліковані в статті «Курянівський ліс винищують «Чорні» дроворуби».
Експертом-екологом виступила «фахівець своєї справи» голова Бережанської районної організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Галина Проців, яка розглядає ліс не помічаючи нічого крім незайманих галявин і красивих лісових краєвидів. Не сприймає і того, що ліс є живим природним комплексом, якому притаманні життєві цикли: молодість, середній вік, старість і відмирання, і не хоче розуміти особливої системної екологічної, економічної та соціальної ролі лісу.
Так, автори опублікували статтю на папері виготовленого із зрубаних дерев, їх оточують дерев’яні меблі, використано деревину і при побудові будинків, де вони мешкають. Офіційно надано інформацію про кількість проведених лісогосподарських заходів в урочищі «Звіринець», яка, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.
Так, у статті вказується, що протягом багатьох десятків років у лісовому урочищі «Звіринець» проводилися заходи, направлені на вирощування елітної і сортової деревини дуба. Виникає справедливе запитання, навіщо більше сотні років здійснювалися різні лісогосподарські заходи. Для того, щоб вирощувану більше сотні років ділову деревину, в потурання «фахівцям своєї справи», перевести в дров’яну?
Не роз’яснено також читачеві, що загальнозоологічний заказник місцевого значення «Звіринець» займає загальну площу 2302,0 га, в тому числі землі надані в користування ДП «Бережанське ЛМГ», становлять 457 га.
Метою створення загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець» 1986 року мала стати охорона, збереження, відтворення та відновлення чисельності мисливських видів тварин: кабана, козулі, куниці лісової, куріпки сірої, борсука лісового. З площі 457 га станом на 2003 рік, згідно з матеріалами лісовпорядкування, площа насаджень старших 101 року становила 150,9 га, половина з яких – насадження, старші 140 років (68,8 га). Зрозуміло, що перестійні насадження всихали, частина дерев була пошкоджена плодовими тілами трутовиків, морозобійними тріщинами, стовбурними гнилями, в насадженнях нагромадилась значна кількість сухостійної мертвої деревини. Це підтверджується і відео (2), яке є в статті, на якому видно: в центрі напенного торця півхлиста дуба побуріння, що свідчить про проходження в стовбурі дереворуйнівних процесів, а саме перших ознак появи дупла. Проглядалося формування куртинно-полянного комплексу та спостерігалося заростання звільнених від деревних рослин полян злаковими рослинами. Різко впала сортність деревини. Це була плата за обмеження проведення, в догоду «знавцям цієї справи», лісогосподарських заходів, рубок головного користування в даному урочищі з кінця 80-х років минулого століття.
Щодо виконання своїх прямих функцій зі збереження, відтворення та збільшення чисельності мисливських видів тварин, – загальнозоологічний заказник не виконував. «Знавцям цієї справи» треба знати, що збільшення чисельності тварин проходить при мозаїчності території, коли стиглий ліс межує з молодняками, які стають прихистком та кормовою базою для них. Щільність тварин при такому розподілі завжди вища, ніж у насадженнях старшого віку.
Так, за даними обліків взимку 2012 року,- наданих Бережанською РО УТМР, на даній території обліковано 4 кабани, 15 козуль, 30 борсуків та 30 куниць лісових. Хибною є інформація, що Бережанська райорганізація УТМР є структурним підрозділом ДП «Бережанське ЛМГ». Бережанська
районна організація УТМР є добровільним громадським об’єднанням мисливців та рибалок району, окремо господарюючим суб’єктом, якому згідно з рішенням Тернопільської обласної ради, надано в користування мисливські угіддя і жодного відношення до ДП «Бережанське ЛМГ» воно не має.
Окремо слід звернути увагу і на лісові площі, де побували журналісти з «колегами-фахівцями» та на яких проводилися лісовідновні рубки. Дані ділянки знаходяться у кварталі 48 виділі 3 Козівського лісництва, вік яких становить майже 167 років, і були обстежені комісією на предмет призначення лісовідновної рубки, в склад якої входили як представники охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, так і представники Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також і представник лісокористувача.
Розглянувши матеріали обстеження, Міністерство екології та природних ресурсів надало ДП «Бережанське ЛМГ» погодження про проведення лісовідновних рубок у кварталі 48 виділ 3 на загальній площі 2,0 га (Лист від 05.06.2012 року № 11113/08/10-12). Згідно з розподілом функціональних обов’язків у майстра лісу Козівського лісництва А.Гуньки на лісосіці не було, та і не могло бути листа погодження з Міністерства екології та природних ресурсів, акту обстеження, лісорубного квитка; не возить цих документів в автомобілі і лісничий. Проте, на пізніше надані газеті підприємством ці матеріали немає посилання в статті. Чому журналіст у статті висловлюється «… без документів не можемо стверджувати, що то була планова рубка». Нісенітницею є також висновок про те, що «…звалені дуби невивезені, бо чекають свого часу». Чому не враховано пояснення журналістові, що ділянки перебувають у процесі розробки, проходять технологічно пов’язані виробничі процеси: валка дерев, обрубка сучків, розкряжування дерев на сортименти та подальше трелювання і відвантаження, що згідно з технологічною картою, в першу чергу, рубці підлягають небезпечні дерева (сухостійні та пошкоджені), що розробка ділянки не є миттєвим процесом, а розтягнута в часі і вивезти деревину за один день неможливо.
Необ’єктивним є також твердження авторів, що за 12 років проведено суцільних рубок у загальнозоологічному заказнику «Звіринець» на загальній площі 30% (нагадаємо, що загальна площа заказника становить 2302,0 га – авт.). Так, за даними підприємства з 2001 по 2012 рік, в заказнику проведено суцільних рубок на площі 101,6 га (22.2%). Вражає, непослідовність авторів статті в своїх судженнях, коли в одній частині статті розповідають про надуманість працівниками підприємства хвороб та шкідників у лісових насадженнях і називають екзотичні шкідники, а в іншій – про наявність та небезпечність шкідників та хвороб лісу на даній території. Також слід зауважити, що ділянки, де пройшли суцільні рубки, не виключені ні зі складу заказника, ні зі складу земель державного лісового фонду, на усіх тих територіях проведено лісокультурні заходи.
«Колеги-фахівці» можуть водити не один кілометр журналістів лісокультурними площами, ходити по міжряддях, хто не хоче побачити, той і не побачить. Але, проїжджаючи біля станції технічного обслуговування автомобілів у м. Бережани, з правого боку видно, а особливо в осінньо-зимовий період, як підіймається молоде дубове насадження. Цікаво також дізнатися у «колеги фахівця», відколи клен, берест стали малоцінними деревними породами (бур’янами)?
Автори статті лякають нас нісенітницями про ерозійні процеси, які нібито почалися на даних територіях. Чому тоді вони не запитають «фахівця своєї справи», скільки бруду вона вилила на працівників підприємства, які, створюючи захисні ліси на територіях яружно-балочних систем, дійсними кроками зменшують ерозійні процеси на Бережанщині, яка з незрозумілих причин вважає ці землі степовими ділянками. Для довідки, за останні сім років бережанські лісівники створили захисних лісів на новоприйнятих землях (переданих місцевими радами для заліснення), а саме територій яружно-балочних систем, неугіддях, деградованих землях на площі 644,6 га, що становить 2,2 відсотки від загальної площі лісгоспу.
Вище викладені факти ще раз підтверджують замовність статті «Заказник «Звіринець» позбувся третьої частини лісу». Якщо рубки в загальнозоологічному заказнику «Звіринець» незаконні і стільки порушень, як наведено в статті, тоді чому «знавці цієї справи» не звернулися у правоохоронні та природоохоронні органи одразу після відвідин даних територій. Як видно із статті відеозйомки відбулися у літній період, а стаття вийшла в кінці листопада. Бо, не маючи дійсних фактів зловживань, прекрасно знаючи, що проведені лісогосподарські заходи не лише законні, а й вимушені. А відмова підприємством від їх проведення знову би стала об’єктом для їх критики.
Однією із причин виходу статті, на наш погляд, також стала відмова Бережанською районною радою у створенні Національного природного парку «Бережанське опілля». Зважена позиція депутатів Бережанської районної ради розбила нанівець усі спроби «фахівців своєї справи» перетворити наш регіон на анклав території без промислового виробництва, на постійно бюджетозалежний депресивний регіон. І не дала відробити закордонні гранти, раніш отримані головою Бережанської районної організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Галиною Проців.
Також слід запитати «фахівця своєї справи», педагога непересічного учбового закладу, скільки вона підготувала переможців районних, обласних олімпіад, стипендіатів різних конкурсів серед учнів?
На фото 2: В центрі напенного торця півхлиста дуба побуріння, що свідчить про проходження в стовбурі дереворуйнівних процесів, а саме перших ознак появи дупла, повідомили “Про все” у прес-службі Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства
У газеті “Номер один” “Про все” надали документи, які підтверджують, що суд і першої інстанції, і Апеляційний стали на сторону авторитетного тернопільського журналіста Жанни Попович та видання, у якому вона працює. Переповідати документ не будемо, оскільки з його змістом можна ознайомитись. Ми оприлюднюємо рішення суду першої інстанції. Рішення Апеляційного суду редакція ще не має на руках, хоча його рішення суд вже повідомив сторонам. За процедурою, документ “Номер один” отримає лише за 10 днів.
