111

На сайті Тернопільського обласного управління юстиції в деталях оповіли про право подружжя на розірвання шлюбу

Доля кожної людини унікальна, кожен життєвий шлях неповторний. На жаль, поряд з радісними подіями на ньому зустрічаються і сумні. Не завжди подружжя витримує випробування часом своїх почуттів і бажає розірвати шлюб.

Шлюбом за законодавством України є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюбні відносини в Україні врегульовані Сімейним кодексом України, а також іншими  законодавчими та нормативними актами, які, зокрема, визначають підстави та порядок виникнення, а також припинення шлюбу.
Шлюб може бути припинено внаслідок смерті одного з подружжя або у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.
Законом передбачено судовий та позасудовий порядок розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу в позасудовому порядку

Позасудовий порядок розірвання шлюбу можливий лише у випадку, коли подружжя не має спільних дітей, та за умови, що жоден з подружжя не заперечує проти його розірвання.  З метою розірвання шлюбу подружжя звертається зі спільною заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану  за місцем проживання подружжя або одного з них за вибором заявника.
Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.
Крім того, в органах державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.

Розірвання шлюбу в судовому порядку

У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу,  шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.
Розірвання шлюбу  в судовому порядку здійснюється відповідними судовими органами у порядку окремого або позовного провадження на підставі поданої заяви або позову відповідно.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, що має дітей. Характерною особливістю таких справ є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд може не з’ясовувати причин подання заяви про розірвання шлюбу, однак зобов’язаний взяти до уваги та забезпечити захист інтересів дітей, батьки яких розлучаються.
У порядку позовного провадження судами розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органів державної реєстрації актів цивільного стану чи суду.
До липня 2010 року розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, підлягало реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка. З прийняттям 1 липня 2010  Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яким було внесено зміни до Сімейного кодексу України, цей порядок було змінено. Відповідно до перехідних положень вказаного закону рішення про розірвання шлюбу, прийняті судом до 27 липня 2010 року, підлягають реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення  суду про розірвання шлюбу, прийняті після 27 липня 2010 року, що набрали законної сили, є документами, що посвідчують факт розірвання шлюбу і є остаточним документом. Тому особам, шлюб між якими розірвано у судовому порядку після 27 липня 2010 року, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається. Відповідне свідоцтво видається лише особам, які розривають шлюб у позасудовому порядку шляхом звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення судового рішення для внесення відомостей до Державного реєстру атів цивільного стану громадян. В актовому записі про шлюб органом державної реєстрації актів цивільного стану робиться відповідна відмітка про його розірвання. Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду також робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Розірвання шлюбу з громадянами іноземних держав

Певні особливості має розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також між громадянами України, один з яких або обоє проживають за кордоном. Визначення закону, за яким  буде здійснюватись розірвання шлюбу, а також органу, у тому числі судового, якому підвідомче це питання,  у таких випадках для пересічної людини є непростою задачею.
Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно.   Спільним особистим законом подружжя, яке є громадянами України, незалежно від місця їхнього постійного проживання є право України, а тому розірвання шлюбу між ними здійснюється за законодавством України.
Якщо ж подружжя не мають спільного особистого закону, тобто є громадянами різних держав, розірвання шлюбу здійснюється за правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі. Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує  проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України.
Якщо подружжя, яке не перебуває у громадянстві однієї держави, не має спільного місця проживання або якщо особистий закон (право країни громадянства) жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання, вони вправі обрати право, що буде застосоване до процесу їх розлучення, однак вибір такого права обмежений особистими законами кожного з них (правом держав, громадянами яких вони є).
У випадку, коли хоча б один з подружжя, що є громадянами України, постійно проживає на території іншої держави, за наявності підстав для розірвання шлюбу в позасудовому порядку подружжя з метою розірвання шлюбу може звернутися до консульської установи України за кордоном.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.