Чи поїду я на акцію «Україно, Вставай!» – думки тернополянина
Сьогодні можна впевнено стверджувати – акція «Вставай Україно!» так і не стала подією «номер один» в політичному житті країни. Більше того – вона не змогла об’єднати навколо себе суспільство, не стала камертоном його настроїв.
Ніби все по-революційному: чисельні марші прихильників ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» і УДАРу, гучні гасла. Але ж сама акція почала втрачати оберти ще на її початках!
Насправді, нікого нового в політичній опозиції немає. Усі її лідери вже добряче встигли «потертися» у владних коридорах, тому не зовсім щиро звучала в їхніх устах  критика опонентів.
Фактично, доводилося спостерігати не акції протесту, а численні шоу-презентації претендентів від опозиції на президентську булаву 2015 року.
Звісно, удавана єдність опозиційних лідерів виглядає цікаво, але «битого» українського виборця уже не купиш на такі речі. Кожен розуміє, що домовитись про те, хто з опозиції буде в майбутньому балотуватись в Президенти зараз майже неможливо.
Тягнибок, Яценюк і Кличко – амбітні і однакові по впливовості лідери. Проблема визначити  між ними «старшого» дала про себе знати на нескінченних переговорах опозиції про те, кого ж висунути кандидатом в мери Києва.
Революційні гасла, революційна риторика і на цьому – кінець…

Напишіть відгук