Податковим кодексом України передбачено, що стаціонарне джерело забруднення –підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу (ст.11 Закону України від 16.10.1992 р. №2707-ХІІ „Про охорону атмосферного повітря”).

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (Постанова Кабміну від 13.03.2002 р. № 302).

Виходячи з вищевикладеного, у разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, метану тощо) котлом-колонкою, встановленим у приміщенні кафе, платником екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення є суб’єкт господарювання – орендодавець (юридична особа або фізична особа-підприємець) – власник автономної системи опалення (котла), яка використовується у приміщенні.

Головне управління Міндоходів у Тернопільській області

Напишіть відгук