Ще сьогодні, коли я розповідаю друзям про свої творчі задуми фільмів та серіалів отримую очікуване: «Чому ж ти не став режисером, продюсером чи сценаристом?». На що відповідаю: «Думка стати була відразу після закінчення рідної 5-ї школи… Але в 1999 році українське україномовне кіно було настільки розвинуте, що мені в цьому процесі не вистачило місця». Це жарт.

Якщо серйозно, то живу з великим переконанням, що мрії для того виникають, щоб збуватися, приносячи з цим радість та благо усім оточуючим людям, яких це стосується.

Мрія долучитися до кїно- та фільмо- мистецтва почала збуватися на чужині, коли життя склалося так, що зустрів та познайомився з людьми, які порадили та направили фантазії в конструктивне русло.

Одна людина навчила писати сценарії та складати сценарну заявку. Написав та склав. Це Ольга Константинова, яка також познайомила мене з Алєксандром Міттом, творцем фільмів «Граница. Таёжный роман», «Раскаленная субота» та інш.

Знайшов режисера свого майбутнього проекту — Максім Ніконов. Він знімаю супер-круті речі з підтекстом та являється творцем концепції інтерактивного кіно. Наприклад він створив фільм віртуальної реальності на базі рідкісного віртуального шолома. Одягнувши такий шолом 30 секунд мозок бореться з тим, що це нереально. Потім починаєш вірити, що ти в іншому паралельному світі. Ми «їздили» на самих крутих і високих (жах!), хоча віртуальних, гірках в світі. Ми «стрибали» з орбіти космічного корабля на Землю. Це повна розгерметизація уявлень про майбутнє розваг. І перший крок в світ матриці!

Також в реалізації мого проекту зголосилась допомогти усіма наявними засобами студія «Кіноартель». До речі, переді мною з ними спілкувалися представники телеканалу «Інтер». «Кіноартель» готова посприяти в зйомках нашого телесеріалу: надати площадку, укомплектувати команду, поділитися технологіями та досвідом. Ця студія володіє надсучасними технологіями, які дозволяють проводити зйомки фільмів в стилі «300 (спартанців)» Зака Снайдера і «Аватара» Джеймса Камерона.

Розповівши про задуми проекту знайшов, як це не дивно, підтримку в Федерації Космонавтики РФ та керівництвом Музею космонавтики та ракетної техніки ім. В. П. Глушка (нашого земляка родом з Херсонщини). Мушу відзначити, що чомусь мені легше було зустрітися з віце-президентом Федерації Космонавтики, ніж з головою Районної Ради, взірця 2012 роки. Але це лірика.

Як автор проекту я вибрав для реальних локацій рідне Тернопілля, зокрема Кременеччину. Актори будуть наші. Базова мова фільму українська.

У всі бажаючий є можливість долучитися до цього проекту, тим чи іншим чином. Подробиці на промо-сторінці проекту Вконтакті —http://vk.com/prohres

Що ще цікавого?

Цікавого є. Але наразі нашій команді важливо взнати ваші думки, ідеї, пропозиції.

Зараз тільки додам українською слова Юрія Гагаріна: «Поїхали!»

Леонід ГРИШИН,
автор ідеї, сценарист та продюсер проекту «ПРОГРЕСС—184»

Напишіть відгук