Михайло Саєнко, боєць 25-го батальйону “Київська Русь” “поставив на вуха” всі соцмережі, випадково потрапивши в об’єктив камери “Громадського” під час прощання з регіоналом Михайлом Чечетовим. Тоді він непомітно й скромно прошкандибав повз натовп журналістів, які полювали за ексклюзивом політиків. Завдяки Facebook, журналіст “Громадського” Богдан Кутєпов миттєво розшукав героя, який так вразив усіх скромністю й глибиною думки.Він навідався до Міші Саєнка в Ірпінь, де той лікується у військовому госпіталі, щоб зняти його історію.
Михайло, досвідчений в зовнішній економіці менеджер з продажів електрокабелю, у 2013-му вийшов разом з усіма на Майдан проти беззаконня “Сім’ї Януковича”. Не гребував ніякою працею. Якщо треба було – мішав коктейлі Молотова, стояв зі щитом проти внутрішніх військ. Коли почалось “перемир’я” і почастішали підпали машин активістів, із “Автодозором” ночами патрулював столичну Оболонь. А коли вже Янукович утік в Росію й путінські диверсанти вторглись на Схід, пішов у військкомат. Та раптом виявилось, що армії він не потрібен. Саєнко повторив спробу послужити в ЗСУ ще двічі, – марно. Тоді він влаштувався в міліцейський батальйон “Артемівськ”. Брав участь у спецопераціях, знешкоджував сепаратистів, яких потім міняли на наших бійців. Та написав рапорт і звільнився, коли їх замість військової справи спершу змушували тижнями чекати, склавши зброю, а потім взагалі відправили збирати невідомо чий урожай…
Тепер Михайло Саєнко служить у батальйоні “Київська Русь”. Він із сумом жартує, що пережив уже чотири перемир’я, жодного з яких ворог не дотримувався. Але логіка нашої влади, їхнє полювання на відьом і відчайдушні спроби домовитись із шулерами світового рівня для Міші зрозуміла: керівники держави понад усе хочуть зупинити цю кляту війну. Такими методами – не виходить… Історія людини, в якій зійшлися скромність і мудрість – від журналістсько-документального проекту Hromadske.doc.

Напишіть відгук