i150_ArticleImage_109106Декілька районних газет на Львівщині надрукували списки осіб військовозобов’язаних, яким працівники Сокальсько-Червоноградського об’єднаного районного військового комісаріату (Львівська область) не змогли вручити повістки. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на  інформацію регіонального медіацентру Міністерства оборони України у Львові. Юристи вказують на грубе порушення законодавства.

 У повідомленні медіацентру МО йшлося про це, що військкомат надав газетам списки військовозобов’язаних, яких  викликають до військового комісаріату, і яким з різних причин не вдалося вручити повістки. Як видно з повідомленння,  оприлюднення персональних даних осіб у ЗМІ вважається у відомстві позитивною практикою.

 «У Сокальсько-Червоноградському об’єднаному районному військовому комісаріаті знайшли ще один ефективний спосіб комунікації з військовозобов’язаними. В районних газетах надрукували перелік військовозобов’язаних, не оповіщених з різних обставин, яких викликають до Сокальсько-Червоноградського військкомату. Така форма роботи виявилася ефективною: протягом 5 днів після виходу газети до військкомату з’явилися 7 військовозобов’язаних, – інформує прес-служба обласного військкомату», – йдеться у повідомленні регіонального медіацентру Міністерства оборони України у Львові.

 «Така форма оповіщення є законною і цей досвід варто перейняти й іншим військовим комісаріатам, перед якими поставлене чітке завдання щодо виконань заходів мобілізаційної кампанії», – зазначили у відомстві.

 «Телекритика» запитала юристів, чи не суперечать такі дії військового комісаріату та районок українському законодавству, зокрема Закону України «Про захист персональних даних».

 «Безперечно, це суперечить закону. Враховуючи, як у нас взагалі розносять повістки, як вся ця система діє…Цих людей немає підстав називати ухилянтами, бо вони могли просто не отримати повістки. Це порушення, втручання в приватне життя і цим мають займатися правоохоронні органи. Тут є питання і до газет, які погодилися друкувати таку інформацію, але більше – до військкомату», – вважає юрист Інституту медіа права (ІМП) Ігор Розкладай.

 Таку ж думку в коментарі висловив і представник Уповноваженого з питань захисту персональних даних Маркіян Бем.

 «До на надходили письмові і усні запити як від військкоматів, так і від ЗМІ, чи можна публікувати таку інформацію. Ми завжди відповідали, що ні – немає підстав для оприлюднення. Для того, щоб військкомати – державні органи, поширювали інформацію про особу, її персональні дані – має бути чітка вказівка в законодавстві. Це має бути обумовлено повноваженнями. А зараз це абсолютно незаконно. Тим більше ця інформація дуже часто не відповідає дійсності: людина не ухиляється від мобілізації, а просто військкомат поки не встановив її місцезнаходження. ЗМІ ж людину  виставляють невірному світлі», – зазначив він.

 Пан Бем додав, що у разі, якщо стануть відомі назви газет, які опублікували цю інформацію, відомство зможе провести за цим фактом перевірку.

 «Один раз нам повідомили про таку ситуацію у Нововолинську  (Волинська область). Там оприлюднили інформацію, що такі-то люди, боягузи, ухиляються від служби. Ми проводимо зараз перевірку за цим фактом», – розповів представник Уповноваженого з питань захисту персональних даних.

 Нагадаємо, 17 червня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув проект Закону України № 2043а «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян». Проект пропонує вдосконалити положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що регулюють повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту права на доступ до інформації та на захист персональних даних, а також процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у цій сфері.

 За результатами розгляду в частині, що стосується предмета відання Комітету, прийнято рішення направити профільному Комітетові з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності висновок з пропозицією рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект у першому читанні за основу.

 «Телекритика»

Напишіть відгук