Громадськість Тернопільщини відстояла своє право зберегти річку Дністер без ГЕСів. Аналогічне рішення зуміли зуміли пролобіювати патріоти Івано-Франківщини. Проте, шабла-йо*ла при владі, яка хоче освоїти більше мільярда доларів на побудову ГЕСів на Дністрі. На Тернопільщині за цим антиекологічним проектом стоїть нібито нардеп Роман Заставний і його гандони.  Програвши війну війну на Тернопіллі, горе-чинуші взялися втілювати проект на Чернівеччині.

З надзвичайною цікавістю прочитав у Заставнівській газеті «Голос Краю» від 14 квітня 2016 року інформаційну статтю «На Дністрі будуватимуть ГЕС» про нараду у Заставнівській районній Раді. Здивувало, що у статті прозвучали тільки позитивні аргументи на користь будівництва, але й не дивно, адже на нараді серед присутніх не було жодного природознавця, природо охоронця, еколога, не вивчені екологічні експертні висновки природознавчих інститутів України про негативні наслідки будівництва ГЕС на середньому Дністрі, і вже прийняли рішення про надання дозволу на проведення геолого- розвідувальних робіт.
Як виходить зі статті всі радіють з гордістю, що у нас буде ГЕС. А ніхто не задумується про наслідки перетворення Дністра у каскад ставків. Ось тоді вже актуально буде звучати назва Заставна – за ставками.
В першу чергу лобісти посилаються на Енергетичну стратегією України на період до 2030 року. Але ж цією стратегією заплановано будівництво малих ГЕС на малих річках, а не на Дністрі по тій простій причині, що потенціал Дністра значно перевищує параметри малих ГЕС (до 10 МВт) та середніх ГЕС (до 25 МВт). Згідно проекту потужність ГЕС що плануються будувати має 60 МВт, що не підлягає під параметри малих чи середніх ГЕС.
І в проекті і під час кожної агітації постійно звучить, що це Карпатський регіон, що це верхній Дністер. Та не входить Заставнівщина і Хотинщина у Карпатський регіон і розташовані вони на середньому Дністрі, а не верхньому. Верхній Дністер це частина річки з гірським характером від витоку до місця, де закінчується останній доплив Карпатських річок і починається доплив рівнинних річок Подільської височини від р. Золота Липа.
Якщо на річці з високим енергетичним потенціалом, чим являється середній Дністер, збудувати греблю рівня малої ГЕС висотою 8…10 м то паводки висотою 6 м (раз на 3…4 роки) тим більше висотою 8 м (1968 р, 2008 р, 2010 р.) не зможуть поміститися у водозливні шлюзи і не зможуть акумулюватись на водосховищі при такім рівні греблі. Вода рине через греблю розмиваючи бокові частини дамби. (Таке сталося декілька років тому на Снятинській ГЕС).
Автором вказано що проблема підтоплення автоматично зніметься. Ні, вона автоматично створиться. Проектом передбачені протипаводкові об’єми водосховищ по 20…35 млн. м3, але навіть прості розрахунки показують що вони заповняться впродовж 10…20 годин. Паводок на Дністрі продовжується декілька діб. При цьому з водою при паводку сходить велика кількість деревини, яка створює загати на перешкодах і рівень тиску на дамбу суттєво зростає (При паводку у вересні 1941 року на підірваному мості в с. Устечко на Тернопільщині утворилась потужна загата із дерев і конструкцію моста перекинуло вниз по течії).
При прориві дамби потік води з деревами руйнує на своєму шляху навіть віддалені від Дністра будівлі. (Паводок 1968 року на р. Тупа, що впадає у р. Серет з шириною 6 м, коли рівень води з 0,5 м піднявся до 5 м пливучою деревиною зняв майже всі мости через річку і розвалив багато хат по всій 100 метровій ширині розливу ріки).
Завжди говорять що проект роблять фахівці і нічого статися не може. Практика показує що рівень фаховості у проектних роботах не є високим. (Вартість проекту складає 100 млн грн. Ці державні гроші вже сьогодні відмиваються на проекті, хоча згоди на будівництво і навіть на проектно – вишукувальні роботи не дали Тернопільська і Івано Франківська області). Тепер лобісти обробляють місцеві Ради.
У статті вказується що значні суми виділятимуть на соціально культурну сферу, покращення умов проживання місцевих мешканців.Але хто буде виділятикошти? Наскільки покращились умови життя мешканців прибережних сіл обох берегів Дністра в межах водосховища Дністровської ГЕС від Рухотина до Новодністровська після побудови ГЕС? Найбільше для показу можуть щось зробити для села у якому буде сама дамба і то, якщо голова сільської ради щось випросить.
Будуть нові автомобільні переходи через Дністер. Переходи це добре, але всі 6 ГЕС плануються у місцях віддалених від населених пунктів, де актуальність цих переходів малозначима. Де гарантія що власник ГЕС з часом не встановить плату за перехід чи не заборонить перехід, як це зробили власники Більче – Золотецької та Касперівської ГЕС на р. Серет.
У статті відмічається, що з’являться додаткові робочі місця, навіть вказана кількість. Вірно, при будівництві буде задіяно 1000 чоловік, але це будуть спеціалізовані підрядні організації, а місцеве населення використають тільки для підсобних робіт. (Як це було при ремонті шосейного мосту через Дністер біля с. Звенячин).А під час експлуатації ГЕС, як вказано у проекті передбачається управління каскаду ГЕС з єдиного центру управління при відсутності обслуговуючого персоналу на кожній ГЕС.

Далі пишуть, що облаштують шлюзи із підтримки цінних видів риб. Не шлюзи рибі потрібні, а місця їх природного існування. Якщо Дністер перетворити у каскад ставків тут буде мешкати тільки карась, короп і товстолобик. Зникнуть Дністрянські види які живуть винятково на течії у збагаченій киснем воді. Ці види влаштовують свої нерестовища в руслах річок, де є кам’янисті місця, або дно вкрите галькою чи грубозернистим піском. Зникнуть занесені у Червону книгу України марена, вирезуб, чіп та інші.(До зведення Дністровської ГЕС на Дністрі водились осетрові. Білуга доходила до Могилева-Подільського, осетер – до Хотина, севрюга – до Заліщик.)
Вказується, що проектування здійснюється на основі мінімізації впливу на навколишнє середовище. Яка мінімізація, якщо річка з гірським характером перетвориться у каскад ставків. Повністю міняється природне середовище. У розвинутих країнах витрачають кошти щоб повернути рікам загнаним у ГЕСище у двадцятому сторіччі природний вигляд, а ми повторюємо помилки давніх часів інших країн.
А ось у статті сказана взагалі розумна фраза: “Можна добитися того, щоб відрахування з податку на прибуток та ПДВ залишалися у місцевій казні”. А це як? Власник ГЕС у Брідку поділиться своїми прибутками з жителями Дорошівців і Василева, де буде водосховище? Відмічено, що район дотаційний. Але ж прибутки все рівно не попадуть у місцевий бюджет. Для покращання фінансового стану місцевих бюджетів краще вкладати гроші в економне використання енергоресурсів. (Енергозатрати у долі собівартості продукції в 2 рази вищі чим у Європі). А от мала вітрова та сонячна енергетика на місцях дійсно може зменшити дотаційну залежність.
Згідно розрахунків твердого стоку Дністра перше водосховище буде замулене впродовж 20…40 років, а через 10…20 років кожне наступне. (Дністровське водосховище з проектною глибиною 80 м на сьогодні замулене більш чим на половину. Береги стали непрохідно замулені що спостерігалось влітку 2015 року).
Передбачена робота ГЕС з добовим регулюванням стоку. Це значить, що впродовж доби у години ранкового і вечірнього максимуму енергонавантаження стік буде максимальний, а в інший період доби буде проходити наростання рівня води у водосховищі. Таке коливання рівня, аж ніяк не сприятиме умовам існування іхтіофауни та розвитку рекреації.
Як при проведенні геолого- розвідувальних робіт так і при будівництві буде порушена цілісність багатьох заказників на березі долини Дністра по обидва береги. А при будівництві ГЕС в районі Вимушів Орнітологічний заказник “Дністровський”, де гніздується Вимушівська колонія чаплі сірої повністю буде знищена. Порушується режим роботи Національного природного парку “Дністровський каньйон”. (При проведенні дороги на Буковель прийшлось оминати територію заказника, щоби не порушити закон України про ПЗФ).
Унікальність Дністровського каньйону – це рівень світовий, а не районних чи сільських рад, рішеннями яких деякі ділки хочуть нажитися на майбутньому наших дітей.

Петро ПЛОЩАНСЬКИЙ
,
житель смт. Кострижівка, Заставнівського району

1 comment

  1. Expert

    От читаю такі замовлені дописи і думаю, цеж настільки треба не любити свій народ і Україну та москалам продатися щоб таку бредятину нести.
    Про яку можна говорити екологію, коли будівництво каскаду ГЕС на Дністрі дасть можливість суттєво зменшити потужності Бурштинської ТЕС!
    Бурштинська ТЕС вщент зношена і викидає в навколишнє середовище в рік тони ртуті, десятки тон свинцю, сотні тон оксидів сірки які утворюють кислотні дощі.
    Екологи про це мовчать, тому що їм москалі за це не платять, так як ТЕС спалює крім вугілля велику кількість російського газу.
    Побудова на Дністрі каскаду великих ГЕС, не малих а власне великих, дасть Україні значну генерацію електроенергії, а також дасть можливість створити водойми, де буде акумулюватися і очищатися вода, на цих водоймах можна створити відпочинкові зони! Поїдьте в Бакоту, це Український рай створений завдяки Новодністровській ГЕС. У водоймах буде розводитися риба в промислових кількостях! І досить важливим є осідання намулу, який потім можна буде з допомогою піднімати і вивозити на поля як цінне добриво.
    Каскад цих ГЕС, які беруть дармову природну енергію, не забруднюють навколишнє середовище має бути не приватним а державним та зароблені гроші мають йти на благоустрій території областей де ці ГЕС розміщені, це привабить туристів і дасть людям додаткові заробітки.

Напишіть відгук