Сьогодні у тернопільському кінотеатрі “Сінема Сіті” відбувся показ повнометражного документально українського фільму “Будинок “Слово”.
Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроектовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші, повідомляє “Вікіпедія”.

Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.

Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир із шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».

 

Члени ВАПЛІТЕ в Харкові. Сидять, з ліва на право: Павло Тичина, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Олекса Слісаренко, Майк Йогансен, Гордій Коцюба, Петро Панч, Аркадій Любченко. Стоять, з ліва на право: Михайло Майський, Григорій Епік, О. Коваленко, Іван Сенченко, Павло Іванов, Юрій Смолич, Олесь Досвітній, Іван Дніпровський.

 

Проект фільму став одним із переможців 7-го конкурсного відбору Держкіно України, отримавши державну фінансову підтримку розміром 800 тис. грн., загальна вартість виробництва стрічки становить 1 млн 200 тис. грн. Стрічка створювалася компанією «Fresh Production Group» за підтримки Держкіно.

У Тернополі на показ завітали режисер фільму Тарас Томенко та продюсер Олег Щербина. Також на “хвіст” творцям впали, як це стало вже поганою традицією у файному місті, представники влади. Якби вони просто ходили на фільми, приводили родину чи дітей, то можливо б і совість у них прокинулась, парки в Тернополі не забудовувались. Наразі ж чинуші пнуться до мікрофонів і телекамер… Відомо ж, до чого торкається український чиновник. все перетворюється на г****.

Фільм же “Будинок “Слово” буде демонструватись тиждень у тернопільському кінотеатрі “Сінема Сіті”. після кінопрокату, за якийсь час його покаже телеканал Україна (ще одного довбаного запроданця Данбаса Ахмєтова) та Перший Національний, який нині називається Суспільний. Наприкінці 2018 року його викладуть у вільний доступ в інтернеті.

Напишіть відгук