Цікавими роздумами поділилась у соцмережі Олена Стефанишин щодо вшанування дерев нашими пращурами:” Язичники вірили у божественну силу дерев. Відголосок цієї віри досі зберігся у японській традиції споглядання вишні-сакури. Основним у цьому своєрідному поклонінні є традиція вшанування предків, адже пелюстки є душами померлих родичів.
Цікаво, що в Україні на Поділлі до сьогодні зберігся звичай садити вишні на цвинтарі. У селах Південної Тернопільщини (Західного Поділля) старі цвинтарі засаджені вишнями, так що цвинтар здалеку нагадує сад, тому що не видно могил і хрестів за деревами. І існує вислів “піти у вишеньки”, тобто померти. Пам’ятаю, коли була малою, моя прабабця казала “піду у вишеньки”, тобто “помру”. І старі люди говорять так до цих пір..”,- пише Olena Stefanyshyn

1 comment

  1. старий гоцул

    Піти у вишеньки – ЗНАЧИТЬ – понесуть вперед ногами і нададуть законних 4 метри кубічних землі на груди. На постійно. Кожному. Чому аж 4 ? А стільки ? 2 х 1 на поверхні, та ще 2 метри в глибину – більше не виходить ніяк. Тільки 4 або й того менше, бо де твердо – грабарі й 4 землі не дадуть, бо недокопують “до норми”. Так і їм “воздасться” потім, і – в вишеньки…

Напишіть відгук