Політика
1. Головний політичний тренд 2018 року – старт президентської гонки. Основні учасники: Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Конкуренцію їм складуть “АнтиТимошенко” (проект Банкової) та “Месія” (гіпотетичний Вакарчук).
2. У 2018 році протистояння Порошенка та Тимошенко перейде у лобове зіткнення, без політичних секундантів та бійців “другого ешелону”.
3. І Порошенко, і Тимошенко боротимуться з рейтингом “антидовіри”, який може стати вирішальним у другому турі.
4. 2018-го доленосне для себе рішення має ухвалити Вакарчук, якого буквально виштовхують у політику. Але є висока вірогідність того, що він не наважиться зробити “цей останній крок”.
5. Влада дотисне історію із Саакашвілі або до вироку, або до екстрадиції. Колишній “університетський товариш” перетворився для Президента на особистого ворога з сильним емоційним забарвленням.
6. Розмови про дострокові вибори стануть суто ритуальними, адже вони вже не потрібні ані політикам, ані спонсорам виборчих кампаній.
7. Коаліція продовжить свою роботу в ситуативному форматі. Це означає збереження нинішнього уряду.
8. Зміни до виборчого законодавства виглядають малоймовірними. Але якщо новий Виборчий кодекс ухвалять, це спричинить зміну підходів до формування політичних команд.
9. Влада спробує у будь-який спосіб зберегти “мажоритарку” або її ерзац.
10. Початок виборчих перегонів означає згортання майже всіх економічних реформ. Влада стане найбільшим соціалістом країни.
11.Посилиться дискусія довкола необхідності змін до Конституції. Але поки Порошенко віритиме у власну перемогу на виборах, усе це залишиться на рівні розмов.
12. Арсен Аваков закріпиться у ролі потужного центру впливу всередині країни, який спирається одразу на три важливі фундаменти: гроші, силу та депутатську фракцію.
13. У країні почнеться війна компроматів і соціологій.
14. Дедалі більше лунатиме думок про розбіжності між Президентом та Прем’єром. На цьому тлі Володимир Гройсман може оформитися в окрему впливову політичну фігуру. Амбіції Гройсмана будуть не президентськими, а парламентськими. Його метою стане формування власної потужної політичної сили.
15. “Опоблок” та “За життя” Рабиновича остаточно перейдуть до відкритого протистояння за рейтингові залишки “Партії регіонів”.
16. Усі політичні сили шукатимуть відповідь на два запитання. Перше – вирішення проблеми війни та окупованих територій. Друге – економічний порядок денний. Градус патріотичного пафосу значно знизиться.
17. Надії на створення “ідеальної” політичної сили на фундаменті вчорашніх активістів виглядають примарними.
18. Під вибори буде переформатовано ЦВК. Є вірогідність, що її очолить людина, яка продемонструє вміння конвертувати адмінресурс в електоральні результати.
19. Зростатиме роль місцевих лідерів (мерів, голів ОТГ тощо), які наважаться на прямий конфлікт із Києвом. На тлі конституційних прогалин децентралізація може привести до непрогнозованих результатів.
Зовнішня політика
1. Основний зовнішньополітичний тренд року – дедалі активніша участь США в українсько-російському конфлікті. “Нормандський формат” із Німеччиною та Францією зсунеться на другий план.
2. Зовнішні та внутрішні обставини змусять адміністрацію Білого дому ще збільшити допомогу Україні. В українську армію надійде американська летальна зброя.
3. В ЄС усе більше говоритимуть про втому від України та її проблем. Європейці більше дбатимуть про власні (зокрема, безпекові) проблеми, “охолоджуючи” риторику стосовно України.
4. Україна та ЄС шукатимуть новий формат співпраці на заміну застарілому та геть неактуальному “Східному партнерству”. Відповіді на цей виклик у європейців поки що немає.
5. Завищена планка риторики щодо інтеграції в НАТО може повернутися бумерангом розчарування. 2018-ий стане роком прощання з ілюзіями щодо швидких змін у цьому напрямку.
6. Триватиме лібералізація візового режиму з низкою країн: Великою Британією, країнами Латинської Америки тощо.
7. Українсько-польські відносини ще більше загостряться, посиляться взаємні звинувачення і скандали. Але це не вплине на запит на українську робочу силу: Польща буде в лідерах із видачі дозволів на працевлаштування для громадян України.
8. Найбільш незручним сусідом України залишиться Угорщина, яка продовжить розкачувати питання нацменшин в Україні.
9. Оголошення результатів кримінального розслідування катастрофи МН17 знизить ризик скасування санкцій ЄС проти Росії.
10. Після перемоги Путіна на президентських виборах у Росії вивільниться час і ресурс на “українське питання”. РФ почне активно впливати на політичну ситуацію перед виборами Президента України.
11. Саме Путін може поновити дискусію про миротворчу місію на Донбасі, оскільки на Заході ця тема зійшла нанівець.
Безпека
1. Найближчі вибори зумовлять перетворення армії та оборонного комплексу на потужний інструмент PR-у основних політичних сил. Поки одні будуть активно звітувати про значний ріст обороноздатності, інші – дорікатимуть корупцією та відсутністю змін.
2. Один із головних безпекових трендів – переформатування Державного оборонного замовлення (ДОЗ). На зміну кількості (що було продиктовано подіями 2014-2015 рр.) прийде якість. Армія почне отримувати “Оплоти” та БПЛА.
3. На 2018 рік припадає завершення фінальних етапів випробувань “ракетного щита” – зразків далекобійної високоточної зброї. Прийняття її на озброєння та налагодження серійного виробництва значно посилять українську армію, яка отримує “довгу руку”, здатну дістати ворога за сотні кілометрів.
4. 2018-го в Україні з’явиться перша жінка-генерал.
5. Доля патронного заводу призведе до скандалу. За право будувати його змагаються кілька політичних та фінансових груп, які так і не зможуть домовитися.
6. Інтерес країн Європи, Азії, Близького Сходу і США до спільного з Україною виробництва нових видів зброї посилиться. Це актуалізує дискурс про формування законодавчого поля в сфері державно-приватного партнерства.
7. В армії посилюватимуться позиції офіцерів “нової хвилі”, які пройшли через АТО. Саме вони будуть рушіями подальших реформ.
8. Гострий брак призовників змусить державу або посилити покарання за ухилення від призову, або актуалізувати питання повного переходу на контрактну армію.
9. Почнеться формування Державного бюро розслідувань (ДБР) і фінансової поліції.
10. Система СБУ опиратиметься реформам, адже вона втрачає повноваження відразу у двох сферах: боротьби з корупцією та економічних злочинів.
11. Те саме стосується і Генпрокуратури, яка змушена буде шукати своє місце в політичній та правоохоронній системах.
12. Головним комунікаційним проектом поліції стане боротьба з дорожніми злочинами. У відповідь на суспільний запит будуть запроваджуватися програми зі встановлення камер спостереження на вулицях, посиляться штрафи для порушників.
13. 2018-ий стане вирішальним роком для НАБУ та НАЗК, які стануть або дієвими інструментами боротьби з корупцією, або гвинтиками загальної правоохоронної машини.
14. У регіонах виникне колапс через нестачу суддів і заморожування справ. Це підірве довіру до судової реформи.
15. Створення антикорупційного суду буде втягнуте у політичне протистояння і дискредитоване.
16. Імовірна активна участь секретаря РНБО Олександра Турчинова у виборчому процесі може спонукати до кадрового і змістовного оновлення відомства.
Економіка
1. Економіка зросте на 3%. На відміну від 2017-го, це вже впевненіше зростання.
2. Ключовим драйвером росту лишається внутрішнє споживання.
3. Також можливе зростання за рахунок курсу на енергонезалежність країни, де необхідні інвестиції складають 19,5 млрд доларів США. Ухвалений у серпні 2017 року Закон про протидію РФ через санкції передбачає просування американських інвестицій в українську енергетику.
4. Водночас ріст облікової ставки Федерального резервного банку та податкова реформа у США зможуть стати на заваді потенційним інвестиціям.
5. Україна все більше стикатиметься з дефіцитом робочої сили. Основні причини – погана демографія та трудова міграція.
6. Імовірно після тривалих і напружених переговорів з МВФ фонд надасть черговий транш кредиту.
7. Земельної реформи, яка є однією з вимог МВФ, не буде. За відсутності суспільного консенсусу навколо цієї важкої теми політики не наважаться ініціювати питання продажу землі.
8. Навряд чи також держава розпочне масову приватизацію держпідприємств. Але можливий показовий продаж одного об’єкта. Наприклад, Одеського припортового заводу.
9. На тлі розширення доступу до європейських ринків можливий новий історичний максимум експорту з України до країн Євросоюзу – це понад 18 мільярдів доларів. Але імпорт із ЄС все одно буде більшим.
10. Стартують перші концесії. Державно-приватне партнерство може початися з проектів у портах Чорноморськ, Ольвія та Херсон. Також “Укравтодор” почне готуватися до будівництва першої платної дороги.
11. Україна суттєво не підніметься, а можливо, навіть трішки впаде у рейтингу Doing Business.
12. Суттєво зросте кількість нових авіаційних маршрутів.
Фінанси
1. Долар може закріпитися за психологічно важливою позначкою 30 гривень.
2. Національний Банк введе в обіг купюру 1000 гривень.
3. Уряду не вдасться стримати інфляцію до показника 10%.
4. Є велика вірогідність, що держава почне велику верифікацію отримувачів субсидій.
5. Уряд знову виходитиме на ринок зовнішніх запозичень. Україна наближається до піку виплат із державного боргу. Країну чекають важкі переговори про реструктуризацію.
6. Суттєво додасть проблем Росія. Вона має великі шанси виграти в лондонському суді справу про повернення 3 млрд доларів. Слухання апеляції попередньо призначено на другу половину січня 2018 року.
7. Депозити місцевої влади через децентралізацію можуть перевищити 20 млрд грн. Але через брак реальних проектів та вади планування на місцях просто не встигатимуть їх витрачати.
8. Великі банківські скандали лишилися в минулому.
9. Стрімко зростатиме споживче кредитування. Невелике зростання можливе і в іпотечному сегменті.
10. Спроби унормувати статус криптовалют нічим не закінчаться. Тим часом мода на “біткойни” дійде навіть до маленьких сіл. Шахраї обов’язково скористаються необізнаністю українців у цьому питанні.
11. Російські банки поступово згортають бізнес в Україні. Не виключено, що продадуть кілька російських банків.
12. Конфлікт між Коломойським та владою може перерости у гучний “ПриватГейт”.
Суспільство
1. Основним трендом в українському суспільстві стане втома: від війни, від великої політики, від нестачі якісного впровадження реформ, від корупції. На заміну пасіонарності прийдуть більш “приземлені” речі: як заробити більше грошей, куди піти вчитися, де відпочивати тощо.
2. В українців зростатиме впевненість у тому, що країна рухається у неправильному напрямку. Втома може вилитися у місцевий активізм та локальні бунти (Врадіївка 2.0).
3. У 2018 році збережеться та, ймовірно, збільшиться еміграція українців. Трудова міграція у Росію дещо зменшиться, проте у ЄС – зросте.
4. Соціальні мережі збережуть роль каналу суспільного негативу.
5. Волонтери залишаться лідерами довіри у суспільстві.
6. В цілому ставлення до Росії в українців залишиться негативним. Тренд на патріотизм та ствердження української ідентичності позбавиться пафосу та стане більш європейським, поміркованим, спрямованим на практичні цілі.
7. У суспільстві зростатиме запит на створення в Україні єдиної помісної церкви та поступове звільнення з-під релігійного протекторату Москви. УПЦ Московського патріархату втрачатиме парафії та декларуватиме квазіавтономію від Росії.
8. Суспільна апатія може призвести до пошуку віддушини в релігійних рухах та сектах, які стануть для деяких людей джерелом необхідних рішень та спокою.
Медіа
1. 2018 рік у медіа пройде під знаком виборів. Власники медіа-груп будуть визначатися зі своїми кандидатами та намагатимуться балансувати в залежності від бізнес-інтересів власників. Ключові телеканали вестимуть позиційну боротьбу за майбутні виборчі бюджети.
2. Ніша “Савіка Шустера” залишається вільною, тому можлива поява нових політичних шоу та гібридних форматів, передусім на центральних телеканалах. Чистий популізм замінить псевдоаналітика, а на зміну ток-шоу прийдуть соціальні проекти та інфотейнмент формати.
3. Зміна власників великих телеканалів малоймовірна, хоча доля 1+1 все ж під питанням. Медіахолдинг і далі залишатиметься інструментом шантажу у протистоянні Порошенка та Коломойського.
4. Інформаційні телеканали будуть розширювати канали дистрибуції і посилювати свою присутність в інтернеті, і в результаті конкурувати з онлайн-медіа. Збільшиться частка live-трансляцій та стрімів.
5. Зміна лідерів серед онлайн-медіа малоймовірна.
6. Суспільне мовлення ризикує провалитися як реформа, хоча західні партнери України і будуть продовжувати фінансово підтримувати проект. Ключовим викликом залишається опір влади, яка хоче зробити Суспільне підконтрольним, та, відповідно, недофінансування.
7. Аудиторія заборонених російських соцмереж падатиме далі, а Facebook та Instagram впевнено нарощуватимуть кількість користувачів.
8. Частка відеоконтенту значно зросте, зокрема і завдяки покращенню якості мобільного інтернету.
9. 2018 рік стане роком впровадження 4G в Україні. Уже навесні 4G-зв’язок повинен з’явитися у найбільших містах країни. Водночас слід очікувати і на підвищення цін на мобільний зв’язок.
10. Youtube фактично стає ще однією пошуковою системою.
11. Роль месенджерів, як каналу комунікації, буде зростати.
12. Одним із головних трендів залишається орієнтація на мобільні пристрої. Мобільна реклама стане основним медіаканалом, тоді як частка десктопної реклами буде зменшуватися.
13. Основними подіями на ринку українського радіо стане зміна власника УМХ (якщо буде вирішено питання з санкціями) та поява нового розмовного радіо на базі “Ера ФМ”.
14. Після запровадження мовних квот більшість радіостанцій шукатимуть нові формати або ж наполягатимуть на внесенні змін до законодавства.
Освіта
1. Головна подія у сфері освіти 2018 року – впровадження шкільної реформи, яка може викликати помірне невдоволення у частини батьків.
2. Вчителі будуть активно та пасивно саботувати реформу.
3. Українські школярі вперше візьмуть участь у проекті PISA, і це може підняти дискусію в суспільстві щодо відповідності української системи освіти вимогам часу.
4. Шкільна та дошкільна освіта розпочне непростий шлях до інклюзивності. Це викличе хвилю невдоволення серед вчителів та батьків учнів, скандали у медіа та соцмережах.
5. У вищій освіті, на тлі розширення автономії, розрив між вишами із якісним менеджментом та вишами із застарілими підходами ще збільшиться. Вища освіта перетворюється на ринок, університети конкурують за абітурієнтів та гроші.
6. Національні виші мають підтверджувати право називатися національними кожні 7 років. Це призведе до скорочення кількості закладів із цим статусом уже наступного року.
7. Усе більше значення в освітньому процесі будуть отримувати альтернативні форми навчання: онлайн-курси та короткострокові професійні курси.
8. Здібні абітурієнти будуть активно виїжджати за кордон для отримання вищої освіти. Відтік розумної молоді стане викликом для України.
9. Децентралізація не врятувала, а, навпаки, остаточно знищила систему професійно-технічного навчання. Цю функцію візьме на себе бізнес: навчання молодих спеціалістів перенесуть на виробництво, і воно буде здійснюватися силами та фінансами підприємств.
10. Збільшиться кількість вступників на ІТ-спеціальності, але загальна тенденція до завищеного попиту серед абітурієнтів на професії гуманітарного блоку у 2018 році ще збережеться.
Медицина
1. Хаос, плутанина та паніка – такими будуть перші наслідки медичної реформи. Вона стартує і без належної інформаційної кампанії, і без реально прописаних та протестованих алгоритмів роботи.
2. Масштабних змін у системі охорони здоров’я цього року чекати не варто, та в Україні почне зароджуватися справжній ринок медичних послуг. Головне гальмо для створення ринку – реально низька платоспроможність населення.
3. Перехід на сімейну медицину також гальмуватиметься. Запропоновані умови не є привабливими для перекваліфікації лікарів.
4. Між лікарями почнеться боротьба за пацієнтів та репутацію. Ключовим стане процес верифікації, який може стати ще одним джерелом корупції. Втім, поки це стосуватиметься лише великих міст.
5. Попри задекларовані МОЗ цифри, прибутки лікарів значно рости не будуть. Побутова корупція не зникне.
6. Має завершитися процес створення госпітальних округів. Але поки це поняття лише є красивою назвою для ілюстрації реформи децентралізації. Наповнення цих округів реальними реформами не відбувається.
7. В урядових колах розгорнеться справжня боротьба за контроль над розподілом коштів. Баталії точитимуться навколо Національної служби здоров’я, що закуповуватиме медичні послуги у лікарнях, та Національного закупівельного агентства, яке займатиметься закупівлею ліків.
8. Кризу із закупівлями життєво необхідних ліків та вакцин поки вирішити не вдасться. Нестачу медпрепаратів особливо гостро відчуватимуть у регіонах, а також хворі окремих груп.
9. МОЗ намагатиметься посилити рецептурний відпуск ліків, зокрема сильнодіючих знеболювальних та антибіотиків. Але для цього потрібно як змінити законодавство, так і подолати опір фармацевтичного ринку.
10. Проблема з вакцинацією дітей набуде ще більших масштабів. Щоб запобігти спалаху епідемій, буде впроваджена національна кампанія за вакцинацію, яка, втім, не матиме значного ефекту.
11. На Уляну Супрун покладуть відповідальність за всі недоліки реформи, хоча впроваджувати зміни їй доведеться все ж у статусі в.о. міністра.
12. Реабілітологія та відновлювальна хірургія і надалі розвиватимуться, можливі прориви у сфері наукових досліджень. У цьому буде більше заслуги приватного сектору, ніж держави.
Культура
1. На тлі вітчизняного “буму кіно” Україна ставатиме потужним відеовиробником у Східній Європі. Активний розвиток продакшенів із виходом на світовий ринок і наявність професіоналів, здатних виготовляти якісні продукти, спричинять ріст індустрії. З’явиться поняття “експорт візуальної культури”.
2. Активно розвиватиметься книговидавництво: зросте кількість накладів, асортимент і якість друкованої літератури. Видаватиметься більше як української, так і перекладної літератури.
3. Україна остаточно закріпить свою присутність на мапі гастрольних турів митців світового масштабу. Це сприятиме підвищенню рівня культурних, особливо музичних, заходів у країні.
4. Через перенасичення Львовом та Одесою українці відвідуватимуть нові міста у рамках внутрішнього туризму. Очікується притік грошей та поява нових форматів у регіонах: ярмарки, фестивалі, культурно-освітні проекти.
5. Завдяки відкритому доступу до ротації на радіо та ТБ збільшиться кількість українських музичних гуртів та кліпів.
Спорт
1. Головна спортивна подія року для України – фінал футбольної Ліги чемпіонів, який відбудеться у Києві. Влада займається вдосконаленням інфраструктури та власним PR-ом.
2. Фінал Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться в Росії, викличе всередині країни дискусію “чи дивитися?”.
3. Вітчизняний футбол продовжить шукати фінансове дно, втрачаючи глядацький інтерес та телевізійні рейтинги.
4. Інтрига року – доля київського “Динамо”, адже власники клубу сьогодні не здатні фінансувати його на рівні попередніх років. Клуб чекає або деградація, або продаж.
5. Дедалі більше українських футболістів шукатиме “довгий євро” за кордоном. Увага українського уболівальника переключатиметься саме на іноземні чемпіонати.
6. Криза спорту “великих досягнень” буде підтверджена на зимових Олімпійських Іграх, що відбудуться у Південній Кореї. Україна там зможе претендувати на медалі хіба що у біатлоні. Підсумки Олімпіади підсилять розмови про реформування системи управління спортом.
