Скоро мине п’ять місяців, як я перебуваю у пошуках викраденого в мене велосипеда. Під “круглу дату” я вирішив підбити певні підсумки, тим більше, що є певні новини.

– Майже місяць тому на OLX з’явилося оголошення, в якому невідомий власник пропонував придбати «привезений із заграниці велосипед». Це був мій велосипед. Питання, яке мене найбільше дістало за цей місяць: “Ти впевнений, що це твій велосипед?” Так, я впевнений на 100%. Характерні ознаки я передав слідчому. Повірте, ідентифікувати його дуже просто, бо дев’ять років користування залишили на ньому і характерні царапини, і певні дефекти. Я готовий впізнати його навіть навпомацки, і я не перебільшую;

– Перш ніж велосипед трапився мені на OLX, я провів чотири місяці, регулярно відвідуючи сайт. Я моніторив всі оголошення зі згадкою бренду мого велосипеда по Україні і всі дописи про продаж роверів, викладені у Львові, незалежно від назв;

– У перший місяць я на кожних вихідних робив об’їзд ломбардів, у яких регулярно виставлялися велосипеди (а таких було небагато) і львівський «блошиний ринок», де продають у т.ч. ровери підозрілого походження;

– У перші два тижні я обійшов усі точки біля мого будинку, де були встановлені веб-камери, у спробах знайти на записах крадія. Реально мені вдалося проглянути записи на п’яти точках – в інших місцях або «камери не працюють», або «камера дорогу не охоплює». На одному з записів мені вдалося побачити людину, яка мчить від мого під’їзду на велосипеді, ледь не збиваючи перехожого. Я підозрюю, що це може бути крадій, хоча є й певні сумніви;

– Мій велосипед продавався на OLX у іншому місті. І його вже продали;

– Аби з’ясувати його пригоди в цьому іншому місті, мені не без помочі добрих людей вдалося встановити: особу-автора оголошення на OLX, учасників мережі збуту б/у-велосипедів, до якої він задіяний, і їхні родинні звєязки, лідера цієї групи, дві конкретні адреси, які залучалися для збуту велосипедів. На той час я вірив у те, що мені вдасться отримати такий обсяг інформації, який дозволить слідчим провести ефективний обшук і вилучити мій велосипед. Поліція не робила помітних мені дій у цьому напрямку. Згодом я зрозумів, що я був надто наївний щодо перспективи обшуку і виїмки (за принципом «передивився серіалів»), а потім усвідомив, що обшуки були би ще й недоречні;

– Автор оголошення на OLX – неповнолітня особа. Добрий хлопець з ясними очима, який, це було мені очевидно, до криміналу має ду-у-уже далеке відношення. Коли я побачив його фотографії, то вирішив, що форсування слідчих дій типу обшуків і допитів – не вихід, а вихід – спробувати викупити свій велосипед, скажімо, за ціною, яку за нього сплатив новий власник. Не без помочі добрих людей мені через знайомих (три рукостискання) вдалося сконтактуватися з продавцем. Він підтвердив, що мій ровер був у нього, але його, на жаль для мене, вже продано;

– Мій велосипед потрапив до рук цього чоловіка з львівського ломбарду. Ломбард розташований за якийсь кілометр від мого дому. Я бував у цьому ломбарді восени, через місяць після крадіжки – тоді там не було мого ровера. Тепер я розумію: велосипед іще мав статус заставленого майна і не міг бути на загальному огляді. Плюс касир запропонувала мені інші адреси ломбардів, де могли вигулькнути велосипеди, бо в їхній точці, як вона сказала, велосипедів не буває. Я не мав підстав не повірити касирці через певні особливості приміщення цього ломбарду, яку не дозволяли там торгувати великами. Лоханувся;

– У мене є копія квитанції викупу велосипеда з ломбарду завдяки цим хлопцям із іншого міста, яких я кілька тижнів сканував доступними мені методами OSINT-розслідування. Якщо до цього моменту мої дії були спрямовані на те, щоб повернути собі ровер, то тепер я шукаю крадія.

Короткі висновки/спостереження/поради:

– Речі простіші і прямолінійніші, ніж можна собі подумати. Я ніколи не думав, що крадій «засвітиться» в ломбарді так близько до місця крадіжки, тому я лазив по точках на краю міста, їздив “на Торпедо”, під аквапарки ще бозна-куди – а воно засвітилося недалеко від дому;

– Новина про продаж велосипеда – парадоксально – принесла мені полегшення. Виникла ясність, якоїбракувало, і звузилися варіанти дій;

– Якщо ви хочете знайти те, що у вас вкрали, то мусите розраховувати лише на себе. Все, що перелічив вище, я робив власними зусиллями, не маючи ілюзій, що цією невдячною рутинною роботою займеться поліція. Ну, іноді поліція ще й може збити на манівці. Наприклад, черговий у райвідділі поліції, побачивши мене восени, порадив у ломбарди навіть не пхатися, бо там давно нічого не продають. Ще він сказав, що той певний доказ, який я знайшов на місці крадіжки, я можу сам принести «в целофанчику» слідчому. Ну, ви зрозуміли: після того, як я приніс це діло у райвідділ, мені сказали, що це вже ні до чого… Я все-таки оптиміст, тому залишаюся при думці, що наша поліція має багато важливіших справ, пов’язаних зі спалахом злочинності – ну там, не знаю, квартирна крадіжка чи викрадення автомобіля, яких дуже багато, – мій випадок у порівнянні з іншими історіями дійсно легкий: проникнення в житло не було, травм ніхто не отримав, збитки – немалі, але й не захмарні. І це на щастя. Словом, весь той час я розумів, що якщо й можу розраховувати на активне втручання поліції, то тільки тоді, коли набереться критична маса доказів чи свідчень чи матеріалів, які дозволять справі нарешті покотитися вперед. Здається, що за цю мотузку таки вдалося вхопитися (маю на увазі копії квитанцій з ломбарду). Мої аматорські старання вперлися вже, мабуть, у стелю – далі я покладаюся вже на профі.

– Якщо дорожите велосипедом, не тримайте його в місцях полегшеного доступу. А взагалі, я так бачу, найнадійніше – тримати над ліжком.

Volodymyr Semkiv

1 comment

Напишіть відгук