Вчора у тернопільському кінотеатрі “Сінема Сіті” відбувся прес-показ фільму “Іній”. Кінокартина розповідає про війну на Донбасі. Під час прес-конференції творці кінострічки уточнювали, що це бачення європейців. Режисером фільму виступив литовець Шарунас Бартас. Проте, навіть “замануха” у вигляді Ванесси Параді не втримала більшість глядацького залу додивитись хоча б половину фільму. Воїни, які були на фронті, дружини, матері героїв і волонтерів, старше покоління і юнаки масово покидали зал… Автору цих рядків вартувало надзусиль, щоб додивитись стрічку до фінальних титрів.

Здавалось би, патріотична і актуальна тема – війна на Донбасі, не менш важливе – бачення європейців. Проте, ніякий сценарій, відсутність елементарної логіки в діях героїв, занудна сюжетна лінія, жахлива гра акторів та ще гірший монтаж схиляють до думки, що це якесь відмиванні коштів та спекулювання на святій темі для українського суспільства, ніж гідна кінострічка, яка претендує хоча б мінімально внести ясність у тему російсько-української війни.

На думку тернопільських журналістів, які знудилися, але додивились фільм, “Іній” не варто показувати українцям, а тим паче європейцям, бо там відсутнє раціональне зерно та мистецтво як таке.

Півтори години мук не вартують спонтанної п’ятихвилинної бесіди українських вояків з передової з литовськими волонтерами. Виявляється, цей момент знімали без сценарію, спонтанно…

Творці кінострічки наголошують, що це фестивальний фільм для думаючих особистостей. Проте, розумні люди в загальній масі й так орієнтуються, що відбувається в Україні на Донбасі, що на нас напала Росія, а масовий європейський глядач не витримає й години цього маразму.

Невже творці стрічки вважали, що використання пісні “Пливе кача” та кадрів з Майдану – це запорука успіху?

Відверто, шкода 11 мільйонів 480 тисячі гривень з бюджету України (загальна вартість виробництва фільму 39 мільйонів 900 тисяч гривень).

Виникає питання, що курили українські чиновники і “кінознавці”, які оголосили “Іній” переможцем 8-го конкурсного відбору Держкіно?

Справжнім шоком є інформація у Вікіпедії, що “Іній” висунули на здобуття премії Оскар від Литви. Невже цивілізованому світу достатньо поверхового і беззмістовного бачення глобального європейського процесу?

Довідка
Молода литовська пара Рокас та Інга погоджується доставити бус із гуманітарною допомогою в Україну. Під час подорожі обставини змінюються й вони змушені їхати все далі й далі на схід. Перетинаючи безкрайні снігові поля Донбаського регіону, Рокас та Інга поволі проникають у життя звичайних людей, постраждалих від війни. Незважаючи на небезпеку, вони потрапляють на лінію фронту, саме тут починають розуміти цінність життя й наскільки вони близькі один до одного. Це українська постмайданна дійсність очима європейців, що випадково для себе стають свідками і учасниками української драми.

Режисер: ШАРУНАС БАРТАС

Автори сценарію: ШАРУНАС БАРТАС, АННА КОЕН ЯНАЙ

Оператор-постановник: ЕЙТВІТДАС ДОСКУС

Режисер монтажу: ДОУНІЯ СІЧОВ

Продюсери: ОЛЕНА ЄРШОВА, ВОЛОДИМИР ФІЛІППОВ, ЮРГА ДІКЧУВ’ЄНЕ, ЯНЙА КРАЛЙ, МАРІЯ БЛІЧАРСЬКА, ШАРУНАС БАРТАС, МОНІКА САЙКО-ГРАДОВСЬКА, МІШЕЛЬ МЕРКТ

У ролях: МАНТАС ЯНЧАУСКАС, ЛІЯ МАКНАВІЧЮТЕ, ВАНЕССА ПАРАДІ, АНДЖЕЙ ХИРА

Жанр: роуд-муві, драма

Виробництво: ІнсайтМедіа, Tato Film, Kinoelektron, Donten & Lacroix Films, KNM за підтримки Литовського кіноцентру, Державного агентства України з питань кіно, ARTE/COFINOVA Польського кіноінституту



***

Для роздумів
Шарунас Бартас – культовий європейський митець, один із найславетніших литовських кінорежисерів. Його ім’я добре знають в Європі. Європейське визнання Бартаса почалося з його першого ігрового фільму “Три дні”, який отримав відразу кілька призів на Берлінале. З того моменту фільми литовця постійно беруть призи на “паралельних” фестивальних програмах: “Каннський особливий погляд”, “Двотижневик режисерів” в Каннах, “Панорама” Берлінале.

Напишіть відгук