111

Індивіди, від природи позбавлені почуття гумору, полюбляють розповідати анекдоти. Водії, ледь здатні триматись у своїй смузі, обожнюють вчити інших керувати автомобілем. Менеджери без фундаментальних уявлень про сферу, в якій працюють, дозволяють собі викликати на килим фахівців і картати за помилки та нерозуміння суті роботи. Чому ж вони при цьому не помічають власної кричущої некомпетентності?

Це пов’язано з ефектом Даннінга-Крюґера, який полягає в тому, що люди із невисоким рівнем інтелекту, недостатньою кваліфікаційною підготовкою та вузьким кругозором не мають здібностей для того, щоб зрозуміти: рішення, які вони приймають, — помилкові, а талантів, якими вони себе наділяють, у них немає. Ось чому вони вважають, що мають рацію у всіх своїх діях і краще за інших розуміють ситуацію. Згодом таке світовідчуття набуває в обмеженої людини рис психологічного захисту. Вона приймає рішення відстоювати свою позицію, бо відчуває: як тільки я допущу думку, що дію неправильно, мене відразу потіснять із насидженого місця більш талановиті індивіди.

Натомість у талановитих людей спостерігається зворотний ефект: вони добре розуміють, наскільки складними є закони реальності та наскільки широким є поле знань, які у перспективі можна опанувати. І це приводить їх до заниження власних здібностей та недооцінки своєї ролі в суспільстві. «Я знаю, що нічого не знаю», — казав мудрець Сократ, який вів більш аніж скромне життя і постійно терпів нападки дурнів, упевнених у своїй правоті. Чи здатен хтось із обмежених людей зізнатися собі в необізнаності? Схоже, що ні.

Такий ефект був теоретично передбаченим, а потім експериментально підтвердженим (у 1999-му році) працівниками кафедри психології Корнелльського університету (США) Девідом Даннінгом (David Dunning) і Джастіном Крюґером (Justin Kruger).

Теоретичною основою для їхньої гіпотези були спостереження великих учених і мислителів. Даннінг цитував Чарльза Дарвіна: «Невігластво частіше народжує впевненість, аніж знання». І Бертрана Рассела: «Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, — дурні, а ті, хто володіє хоч якимись уявою та розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості».

Практичним джерелом натхнення, хоч як це дивно, став злочин, причому з елементом курйозу. Авторів зацікавив випадок зі злодієм Макартуром Вілером, який, перш ніж відправитись пограбувати два банки, намазав собі обличчя лимонним соком, бо подумав, що цей сік протидіє відображенню в камерах відеоспостереження. Психологи захопилися глибиною некомпетентності людини, яка навіть не намагалася перевірити правильність свого уявлення, хоча помилка загрожувала їй в’язницею.

Зібравши в одному залі людей із різних сфер діяльності та з абсолютно різними рівнями знань, автори експерименту попросили їх спочатку заповнити анкету, вказавши рівень своєї компетентності у сфері, в якій вони працюють, а потім відповісти на запитання, які допомагають визначити дійсний рівень професіоналізму. За результатами тестів було складено графік, на якому демонструвалося відношення реальних знань людей до їхньої впевненості в тому, що вони добре розуміються на своїй сфері діяльності.

Графік мав вигляд недосконалої параболи. У лівій частині, де були представлені відповіді найменш компетентних учасників, вона досягала апогею — стовідсоткових значень їхньої упевненості у власних знаннях. Потім лінія стрімко падала: згідно з відповідями переважної більшості людей, які непогано розбиралися у своїй справі, їхні оцінки власних умінь і досвіду були дуже низькими. Ближче до кінця крива знову піднімалася: на цьому її відрізку були представлені відповіді справжніх експертів у своїй справі, які не могли не відчувати, що розуміються на ній дуже добре. При цьому впевненість експертів становила на шкалі близько двох третин від переконаності повних профанів у високому рівні своїх умінь і знань.

Як установили Даннінг і Крюґер, профани не тільки переоцінюють свою компетентність, але й демонструють нездатність адекватно оцінити фахівців із високим рівнем кваліфікації в такій самій сфері діяльності. До того ж профани щиро не вірять, що неправильно відповідають на питання, які стосуються їхньої професійної діяльності, — більшість із них залишилася при своїй думці навіть після того, як їм вказали на помилки та логічно обґрунтували їхню неправоту1.

Ефект Даннінга-Крюґера неодноразово підтверджувався іншими дослідниками. Зокрема, його було перевірено опитуваннями студентів відділення акушерства та гінекології Університету Флориди2, а також великої кількості терапевтів-практиків3. Те, що для перевірки висновків, зроблених психологами, взялися насамперед за лікарів, насторожує. Але є надія, що сліпці, які виявляються нездатними побачити безодню свого невігластва та сяючі вершини знань, досягнуті іншими людьми, можуть прозріти.

Даннінг і Крюґер запропонували профанам навчальний курс, яким було передбачено не тільки опанування знань, необхідних для їхньої професії, але й формування уявлень про методи, за допомогою яких можна вийти на реальні показники компетентності та визначити рівень професіоналізму — як чужого, так і власного. У результаті профани усвідомлювали рівень своєї колишньої некомпетентності — зокрема й ті, компетентність яких після навчання не підвищувалась.

За матеріалами Psychologies

Блог авторів порталу Management.com.ua

 

2 comments

  1. Михайло, 60 років

    Системи Даннінга і Крюґера в Україні – НЕ ПРИЖИВУТЬСЯ допоки в ЦІЛІЙ ДЕРЖАВІ по політичних ПРИНЦИПАХ будуть розставлятися на усі керівні посади не перевірені, і в основному – не кваліфіковані Люди ! Ви ж придивіться не десь за моря – океани ! Візьміть хоча б Нашу Тернопільську область !! З 1 листопада очільником ТОДА приступив анонсованим напередодні президентом України хоростківець Ігор Миколайович Сопель ! До цієї ПОРИ – уже 2,5 місяці – не може ВІДПОВІСТИ на електронне звернення ? На сайті, ніби офіційному – НЕМА навіть Автобіографії ?! Усі керівнички – заступнички ( ще Барнового “розливу” ) – збережено на посадах ? А ТОЛКУ 7 Нуль цілих і скількись там десятих !! Не те, що Автобіографія, електронна адреса і діючий номер мобільного телефону, навіть Звітів ніяких ТАМ НЕ ЗАВЕДЕНО РОБИТИ ? То – чого мож’ ДОБРОГО очікувати від “такого” НЕДОЛУГОГО органу виконавчої влади в Тернопільщині ? Гнати нах… те усе шобло з області й подалі !! Навіть в Географічних відомостях про Тернопільщину НЕМА, що зі сходу – межує ч/з річку Збруч з Хмельниччиною ? Розумієте : Влада боїться навіть згадувати річку Збруч ? Натомість Нам “впарюють”, що поблизу – Словакія, Румунія, Польща ? Долбойоби ? Де – “поблизу”, якщо Тернопільщина – не межує ніде з іншими державами ГЕОГРАФІЧНО ? Хіба до Молдови – близенько, тому й “молдаванів” при владі, та ще й ХИТРОЖОПИХ сраколизів прибавляється завжди ? Буде з такими долбодятлами Україна ? Торік з 12-го на 13 – те лютого в с. Лисівці обвалився міст ( фактично – між обома південними районами півдня області )… І що ? Вже 11 місяців – а ТРАНСПОРТНОГО СПОЛУЧЕННЯ так і НЕМА ?!! Гроші з Фонду регіогнального розвитку, фактично ДОПОМОГА держави – направлялася як не на “утеплення школи” то – на заміну вікон як не в БК, то в ШКОЛАХ, але – не на КАПРЕМОНТ чи й БУДІВНИЦТВО нового МІЦНІШОГО МОСТА ? А Ви кажете – системи … Крюґера ? Німця Крюгера чи Ганса – з пістолем і нагайкою – і нах… крюгерів !??

  2. Даник Михало, 60 років

    Тому-то й існує в Україні ЗУ “Про державну службу”, в якому й ПЕРЕДБАЧЕНО : приймати тільки ч/з ВІДКРИТІ Конкурси і самих ДОСТОЙНИХ ! А не по політичній лояльності… Допоки СУСПІЛЬСТВО цього не зрозуміє і не буде НАСТОЮВАТИ, щоб оті попередні ЗУ безумовно виконувалися на усій території України – допоки й буде НЕКВАЛІФІКОВАНЕ й БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ “кодло” кермувати Україною ?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.