Як Україна має готуватись до коронавірусу

Поділитися

Коронавірус застав увесь світ фактично зненацька. Держави по-різному готувалися до цього виклику, але кожна з них у подібній ситуації має бути щитом для своїх громадян.

Роз’яснити ситуацію, не допустити паніки, відповісти конкретними та чіткими заходами. Нещодавні події, що супроводжували евакуацію українських громадян з Уханя, показали, що з підготовкою України серйозні проблеми. Сподіваюся, що Уряд врахував помилки та пропрацював дієвий план спротиву коронавірусу. Хочу поділитися баченням нашої команди на те, як це мало б працювати з самого початку.

Наш план виглядав би так:

 9 січня ВООЗ підтвердила, що новий коронавірус було виділено від однієї людини, яку госпіталізували. http://bit.ly/2HUnL9i Від цього часу створюємо оперативний штаб з реагування на коронавірус в Україні. У штаб входять МОЗ України, Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), ДСНС, НАМНУ, Державна митна служба України, Державна прикордонна служба України, Держпродспоживслужба, СБУ, ВООЗ, CDC.

Задачі штабу:

Комунікація

Для оперативного інформування населення та запобігання паніки, важливо одразу розпочати правильну та постійну комунікацію. Оперативний штаб має визначити канали отримання та поширення повідомлень, які повинні стати першоджерелом повідомлень про коронавірус та піклуватися, щоби інформація від них виходила оперативно і щодня. Усі посадові особи, які коментують ситуацію з коронавірусом, мають посилатися на це джерело.

Такими джерелами признаємо МОЗ України, ЦГЗ (який є національним координатором з міжнародних медико-санітарних правил та отримує щоденну інформацію від усіх країн), МЗС (яке напряму отримує інформацію з Китаю) та міжнародні організації ВООЗ і CDC.

На сайтах МОЗУ і ЦГЗ створюємо окремі інформаційні банери та щодня публікуємо останні новини про коронавірус. Помічними є планові пресконференції для журналістів (щодня або через день), де останню інформацію повідомляє єдиний визначений речник.

Важливо обговорити з лідерами думок, що вони мають посилатися на єдині джерела та за можливості єдині меседжі, які базуються на достовірній інформації.

 Аудит ресурсів

Штаб має провести аудит закладів та оснащення, яке необхідне в країні, для оперативної протидії поширення коронавірусу. Що треба з’ясувати:

→ Чи є кваліфіковані медики.

→ Якими будуть опорні медичні заклади, куди направлятимуть пацієнтів в разі необхідності карантину, а також виявлення коронавірусу. Важливо перевірити наявність планів/стандартів інфекційного контролю, включаючи справні системи вентиляції та знезараження стічних вод, що не дозволяє вірусу потрапити у довкілля.

→ Чи є в цих закладах в достатній кількості обладнання, необхідне для проведення інтенсивної терапії, включаючи справні оксигенатори, кисневі маски та апарати для штучної вентиляції легень.

→ Чи забезпечений медичний персонал, якого планують залучити до надання допомоги засобами індивідуального захисту: захисними костюмами, респіраторами, окулярами, рукавичками тощо. Яким чином відбуватиметься очищування та дезінфекція приміщень, захисного одягу, інструментів та меблів, а також утилізація матеріалів, які призначені для одноразового використання.

→ Чи встановлені в закладах охорони здоров’я санітайзери або інше обладнання для обробки рук персоналу та пацієнтів (мило, дезінфектанти).

→ Наявність алгоритмів дій у разі виявлення або госпіталізації пацієнтів з підозрою на інфекцію, викликану COVID-19.

Крім того, вже на цьому етапі штаб може подбати:

→ Про замовлення тест-системи для діагностики вірусу.
→ Донести до місцевої влади та бізнесу необхідність встановлення санітайзерів в громадських місцях та забезпечення захисними масками громадян, в яких є ознаки респіраторних захворювань.
→ Подбати про утилізацію використаних захисних масок.

Засідання штабу мають проходити регулярно (наступне потрібно провести через 5-6 днів для оцінки стану готовності та вирішення питання про додаткове виділення ресурсів та доукомплектування матеріалами, яких не вистачає). На цей час мав би бути підготовлений проект постанови КМУ про виділення додаткових ресурсів та закупівлю необхідного.

 Після 13 січня, коли почали фіксувати випадки коронавірусу за межами Китаю (http://bit.ly/38XQ3eV), Україна припиняє прямі рейси в Китай. Так само скасовуються прямі рейси з регіонами або країнами, в яких реєструється стрімке зростання нових випадків інфекції, спричиненої новим коронавірусом. Нині це Південна Корея, Іран та північ Італії.

На цьому етапі дуже важливо дізнаватися максимум інформації щодо здоров’я всіх, хто прибуває в Україну. Навіть, якщо людина не відвідувала держави, де зареєстровані випадки коронавірусу. Окрім контролю температури можна застосовувати спеціальне анкетування кожного пасажира ще на борту літака, поїзда чи судна: зокрема, анкета може включати питання про наявність клінічних симптомів, контакти з хворими або відвідування регіонів. Такі анкети є хорошим способом швидко знайти контакти пасажира за потреби.

Також варто не лише припиняти авіасполучення, а за можливості зменшити кількість пунктів пропуску людей (прикордонних пунктах, в аеропортах), адже так легше встановити спостереження за станом здоров’я людей, які подорожують.

Людям, які працюють на прикордонних пунктах, дати чіткий алгоритм дій, в якому розписано, як діяти в разі підозри на вірус — куди направляти людину, кого попередити, як захиститися.

 Евакуація українців з Китаю мала б відбутися набагато раніше — до кінця січня.

Це нормально, що українці не були готовими до евакуації, адже ніхто не очікував, що доведеться евакуювати співгромадян з інших країн.

Місце для поселення евакуйованих обиралося б у Київській області. Це найбільш безпечна територія, бо: поруч знаходиться аеропорт, в регіоні працюють провідні фахівці, розташовані клінічні та лабораторні бази, тут також наявна хороша інфраструктура та необхідні лікарні. Вдалим вибором міг би стати, наприклад, санаторій СБУ у місті Ворзель.

На обраному місці доцільно провести симуляційні навчання для персоналу, який братиме участь у проведенні евакуації, з опрацюванням також протидії масовим заворушенням і протестам. Симуляційні навчання можна транслювати, аби люди бачили як це має відбуватися, а також розповісти і показати як локацію готують до прийому евакуйованих людей.

Команда медиків, які працюють на місці, формувалась б з лікарів-добровольців. Зокрема, саме ці люди мали взяти участь в симуляції та пройти додаткове навчання.

Прозора і чесна комунікація з місцевим населенням, яке мешкає поблизу місця проведення карантину, мала б проводитися заздалегідь. Це означає, що група фахівців виїжджала б безпосередньо на місце і розповідала про підготовку та відповідала на всі запитання громадян.

Представники ВООЗ та CDC в Україні є надійними помічниками Уряду, адже вони можуть давати важливі поради на прикладі інших країн, що вже проходили цей процес. У процесі комунікацій важливо заручитися їхньою підтримкою.

Запровадження цих заходів не залежить від наявності чи відсутності СЕС, їх послідовність та успішність засновані на досвіді та наукових підходах епідеміології. Розгубленість і приховування деталей є супротивниками в ефективній боротьбі з інфекційними хворобами.

Уляна Супрун

Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

Долучайтесь до нашої групи у Вайбері

Ми в Instagram

Наша сторінка в facebook

Ми у whatsapp

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Що можна зробити для підвищення імунітету?

Тернополянин Дмитро Підручний виборов бронзову медаль у суперспринті на Чемпіонаті Європи