Україна заживе нормально, коли вимре третина українців, які шкодують про розпад Радянського Союзу

Поділитися

Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує.

35% респондентів вважають, що перебування України у складі СРСР принесло їй більше користі, ніж шкоди (а в 2013 році таких було 48%); про більшу шкоду зараз говорять 28% респондентів (а в 2013 році таких було 18%).

Рік тому (у червні 2019року) в Україні 16% населення позитивно ставилися до Сталіна, а в Росії – половина (52%).

  

З 24 до 31 травня 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computerassistedtelephoneinterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старше). До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У перебігу опитування проведено 2000 інтерв’ю.

 Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% – для показників, близьких до 50%, 2,1% – для показників, близьких до 25%, 1,4% – для показників, близьких до 10%.

          До прес-релізу для порівняльного аналізу також включені результати опитування російської недержавної дослідницької організації «Левада-Центр» (автономна некомерційна організація «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, що виконують функції іноземного агента. Заява директора Левада-Центру, не згодного з даним рішенням, див.тут. )

 

Чи шкодують українці про розпад СРСР?

 

Половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує. Якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодують (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення – 51% до 32%. На Півдні, Сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто не шкодує.

 

Діаграма 1

Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР? 

На Діаграмі 2 дані наведені у розрізі основних президентських і партійних електоратів. Серед виборців кандидатів на пост Президента найбільше шкодують про розпад СРСР виборці Ю. Бойка (81,5% шкодують проти 10%, які не шкодують), найменше – виборці П. Порошенка (4% шкодують проти 88%, які не шкодують). Серед виборців В. Зеленського 53% не шкодують проти 29%, які шкодують (виборці Зеленського мають погляди, що близькі до поглядів населення України в цілому). Переважно не шкодують про розпад СРСР також виборці І. Смешка і А. Гриценка. У випадку виборців Ю. Тимошенко і О. Ляшка приблизно однакова кількість шкодують і не шкодують про розпад СРСР.

 

Серед виборців партій зазначених вище кандидатів простежуються подібні тенденції. Крім цього, серед виборців «Голосу» абсолютна більшість не шкодує про розпад СРСР (79% проти 17%, які шкодують), а серед виборців «Партії Шарія» 50% шкодують, 30% – не шкодують.


Діаграма 2

Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?

(% серед виборців партії на виборах до Верховної Ради / кандидата на виборах Президента)

У Таблиці 1 дані наведені серед різних соціально-демографічних категорій населення. Найбільш помітні відмінності простежуються у випадку:

  • Вікових категорій: якщо серед молоді (у віці до 30 років) 14% шкодують про розпад СРСР, то серед осіб у віці 70 років і старше – 50%.
  • Етнічної належності: серед тих, хто своєю етнічною належністю називає «українець», 30,5% шкодують проти 67% серед тих, хто називає себе «росіянин». Помітно більше людей на Півдні, Сході і Донбасі ідентифікують себе як «росіян», тому почасти різниця пояснюється регіоном, а не лише, власне, етнічною належністю. Утім, зв’язок з саме етнічною належністю зберігається: якщо брати окремо Південь, Схід і Донбас, то серед «українців» регіону 43,5% шкодують про розпад, серед «росіян» – 71,5%.
  • Основної мови спілкування вдома: серед тих, хто переважно спілкується українською мовою, 26% шкодують, серед тих, хто російською мовою, – 44%. У цьому випадку значно мірою різниця пояснюється саме регіоном, а не, власне, мовою. Так, серед українськомовних жителів Півдня, Сходу і Донбасу 48% шкодують про розпад, серед російськомовних жителів – також 48%. На Заході і в Центрі сумарно 21% українськомовних і 36% російськомовних шкодують про розпад.
  • Рівня достатку родини: серед найбідніших громадян 56% шкодують про розпад СРСР, серед найзаможніших – 17%. Почасти опосередковано впливає вік, оскільки серед бідніших громадян більше людей старшого віку. Утім, при врахуванні віку все одно зберігається незалежна тенденція, що чим заможніші громадяни, тим менше вони шкодують про розпад.
  • Рівня освіти: серед осіб з вищою освітою 23% шкодують, серед осіб з нижчою освітою – 37-42%. Також у цьому випадку опосередковану роль відіграє вік (чим молодші респонденти, тим вищий рівень освіти серед них), але навіть при його врахуванні зберігається тенденція, що люди з вищою освітою менше шкодують про розпад СРСР.

Також є низка відмінностей за основним родом занять, але потрібно враховувати перетин цих категорій з віковими, освітніми категоріями, а також з категоріями за рівнем достатку.

Таблиця 1

Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?

(% серед респондентів відповідної соціально-демографічної категорії)

100% у рядку Так Ні Важко сказати / Відмова
Тип населеного пункту
Село 34.4 49.2 16.4
СМТ / Місто до 20 тис. 36.8 46.9 16.2
Місто 20-99 тис. 37.8 47.6 14.6
Місто 100-499 тис. 28.8 54.4 16.8
Місто 500 тис. і більше 32.5 50.6 17.0
Стать
Чоловік 30.1 53.9 16.0
Жінка 36.3 47.0 16.8
Вік
18-29 років 14.3 53.5 32.2
30-39 років 17.5 57.8 24.7
40-49 років 35.7 57.5 6.9
50-59 років 44.1 47.3 8.6
60-69 років 47.8 42.7 9.5
70+ років 50.1 36.4 13.5
Етнічна належність
Українець 30.5 52.5 17.0
Росіянин 66.9 19.4 13.7
Українець і росіянин рівною мірою 55.7 27.0 17.3
Основна мова спілкування вдома
Українською 25.8 58.5 15.7
Російською 44.2 39.5 16.3
Українською і російською в рівній мірі 38.7 41.3 20.0
Освіта
Неповна середня і нижче 36.8 49.9 13.3
Повна середня 41.6 37.8 20.6
Середня спеціальна 41.6 44.8 13.6
Вища 23.4 60.2 16.4
Рід занять
Робітник 42.3 43.3 14.5
Службовець (заняття, що не вимагає вищої освіти) 29.8 50.3 19.9
Спеціаліст (заняття, що вимагає вищої освіти) 23.7 60.5 15.9
Самозайнятий, підприємець, фермер 19.4 70.6 9.9
Перебуваю на пенсії 48.1 39.7 12.1
Навчаюся (учень, студент) 4.6 63.7 31.8
Шукаю роботу (безробітний) 29.6 48.6 21.8
Веду домашнє господарство, у декретній відпустці 26.5 50.2 23.3
Рівень достатку сім’ї
Нам не вистачає грошей навіть на їжу 56.4 32.6 11.0
Нам вистачає грошей на їжу, але купувати одяг вже важко 35.6 48.2 16.2
Нам вистачає грошей на їжу, одяг і ми можемо дещо відкладати, але цього не вистачає, щоб купувати дорогі речі (такі як холодильник або телевізор) 29.4 55.2 15.4
Ми можемо дозволити собі купувати деякі коштовні речі (такі як телевізор або холодильник) 11.3 68.5 20.2
Ми можемо дозволити собі купити все, що захочемо 17.1 57.2 25.7


Перебування в Радянському Союзі принесло більше користі чи шкоди Україні?

35% респондентів вважають, що перебування України в СРСР принесло їй більше користі; про більшу шкоду говорять 28% респондентів. При цьому, 25,5% респондентів обрали варіант «важко сказати напевно, чого було більше».

Утім, порівняно з травнем 2013 року, коли КМІС ставив аналогічне запитання (для коректності порівняння з вибірки 2013 року були виключені тимчасово окуповані АР Крим і окремі території Донецької і Луганської областей), з 48% до 35% стало менше тих, хто вбачає в радянському періоді більше користі. Водночас, тих, хто бачить більше шкоди, стало більше з 18% до 28%, а тих, хто «не може оцінити, чого було більше», стало менше з 31% до 25,5%.

Загалом, якщо у 2013 році баланс позитивних-негативних оцінок становив +30%, то зараз він – +7%.

Діаграма 3

У цілому, на Вашу думку, перебування у складі Радянського Союзу принесло Україні більше користі чи шкоди? 

Хоча із Заходу на Схід України зростає частка тих, хто вважає, що перебування в СРСР принесло Україні більше користі (з 19% на Заході до 52% на Донбасі), але при цьому з 2013 року у всіх регіонах стало менше тих, хто так вважає.

 

Таблиця 2

У цілому, на Вашу думку, перебування у складі Радянського Союзу принесло Україні більше користі чи шкоди? (% серед респондентів відповідного регіону)

100% у стовпчику Захід Центр Південь Схід Донбас
2013 2020 2013 2020 2013 2020 2013 2020 2013 2020
Більше користі 23.2 18.9 46.5 31.4 65.2 43.9 65.5 50.8 69.2 52.1
Більше шкоди 31.5 35.5 18.4 31.8 7.3 22.6 10.0 17.3 1.9 16.8
Важко сказати напевно, чого було більше 41.1 29.5 32.6 25.6 24.6 23.6 21.1 22.0 22.9 22.4
Не знаю / Відмова 4.2 16.1 2.6 11.2 2.9 10.0 3.4 9.9 6.1 8.7
Баланс -8.3 -16.6 28.1 -0.4 57.9 21.3 55.5 33.6 67.3 35.3

 

На Діаграмі 4 дані наведені у розрізі основних президентських і партійних електоратів.

Діаграма 4

У цілому, на Вашу думку, перебування у складі Радянського Союзу принесло Україні більше користі чи шкоди?

(% серед виборців партії на виборах до Верховної Ради / кандидата на виборах Президента)

У Таблиці 3 дані наведені серед окремих соціально-демографічних категорій населення.

 

Таблиця 3

У цілому, на Вашу думку, перебування у складі Радянського Союзу принесло Україні більше користі чи шкоди?

(% серед респондентів відповідної соціально-демографічної категорії)

100% у рядку Більше користі Більше шкоди Важко сказати напевно, чого було більше Не знаю / Відмова
Тип населеного пункту
Село 34.2 24.6 27.9 13.2
СМТ / Місто до 20 тис. 36.6 27.5 26.4 9.5
Місто 20-99 тис. 37.5 30.3 21.7 10.5
Місто 100-499 тис. 31.0 31.1 24.0 13.8
Місто 500 тис. і більше 36.3 28.9 24.3 10.5
Стать
Чоловік 35.0 30.4 22.9 11.7
Жінка 34.4 25.8 27.6 12.2
Вік
18-29 років 25.0 25.3 28.4 21.2
30-39 років 29.5 29.2 28.1 13.2
40-49 років 31.0 31.9 27.1 10.1
50-59 років 34.1 28.4 28.9 8.6
60-69 років 46.9 26.9 17.0 9.1
70+ років 47.1 24.3 20.7 7.9
Етнічна належність
Українець 31.9 29.7 25.9 12.5
Росіянин 64.1 8.7 21.3 5.9
Українець і росіянин рівною мірою 58.3 14.3 21.1 6.4
Основна мова спілкування вдома
Українською 25.6 35.0 26.6 12.9
Російською 51.0 17.4 22.9 8.8
Українською і російською в рівній мірі 34.9 25.0 28.8 11.2
Освіта
Неповна середня і нижче 33.6 24.5 25.4 16.5
Повна середня 38.7 21.8 27.1 12.4
Середня спеціальна 36.3 26.2 23.6 13.9
Вища 31.7 32.6 26.0 9.7
Рід занять
Робітник 42.1 22.6 22.9 12.4
Службовець (заняття, що не вимагає вищої освіти) 33.8 26.1 25.3 14.8
Спеціаліст (заняття, що вимагає вищої освіти) 29.4 34.3 27.1 9.2
Самозайнятий, підприємець, фермер 24.8 33.0 30.1 12.0
Перебуваю на пенсії 44.7 24.6 21.8 8.9
Навчаюся (учень, студент) 25.5 33.3 24.5 16.7
Шукаю роботу (безробітний) 27.6 34.8 22.2 15.4
Веду домашнє господарство, у декретній відпустці 25.8 24.3 35.0 15.0
Рівень достатку сім’ї
Нам не вистачає грошей навіть на їжу 44.2 27.6 21.4 6.7
Нам вистачає грошей на їжу, але купувати одяг вже важко 36.2 24.7 26.2 13.0
Нам вистачає грошей на їжу, одяг і ми можемо дещо відкладати, але цього не вистачає, щоб купувати дорогі речі (такі як холодильник або телевізор) 34.3 29.6 24.9 11.3
Ми можемо дозволити собі купувати деякі коштовні речі (такі як телевізор або холодильник) 22.4 34.1 28.4 15.2
Ми можемо дозволити собі купити все, що захочемо 26.1 26.4 36.9 10.6

 

 

 

Порівняння ностальгії за минулим в Україні і в Росії

 

Як вже було сказано, половина українців (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (34%) – шкодує.

У Росії ситуація майже дзеркально протилежна: 65% росіян шкодують про розпад СРСР, не шкодують – 26%.

 

Таблиця 4. Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР?, %

Країна Дата Так Ні Важко сказати
Росія Лютий 2020 р. 65 26 9
Україна Травень 2020 р. 34 50 16

 

Рік тому ми порівнювали також ставлення до постаті Сталіна в Україні і в Росії (https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=872&page=6)

Українці ставляться до Сталіна набагато гірше, ніж росіяни (громадяни Росії), і ця тенденція, схоже, закріплюється. Серед українців в цілому переважає негативне ставлення до Сталіна: рік тому 40% ставилися до нього з ворожістю, страхом чи ненавистю, 25% ставилися байдуже і 16% – позитивно (з повагою, симпатією чи захопленням). А в Росії позитивно до Сталіна ставилося 52% (тобто на 36% більше, ніж в Україні), а негативно –лише 14%, байдуже приблизно стільки ж, скільки в Україні (26%); інші не визначилися з відповіддю. Тобто в Україні Сталін безперечно негативна постать, а в Росії – позитивна.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 Чи шкодуєте Ви про розпад СРСР? ЗАЧИТАЙЕ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ

100% у стовпчику Україна в цілому Захід[1] Центр Південь Схід Донбас
Так 33.5 15.3 32.2 48.1 49.3 41.5
Ні 50.1 68.6 50.7 39.1 34.6 36.9
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 15.9 15.5 16.5 12.0 15.7 21.7
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0.5 0.6 0.5 0.8 0.5 0.0

У цілому, на Вашу думку, перебування у складі Радянського Союзу принесло Україні більше користі чи шкоди? ЗАЧИТАЙЕ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ

100% у стовпчику Україна в цілому Захід Центр Південь Схід Донбас
Безумовно, більше користі 16.6 7.2 13.6 24.5 24.0 35.5
Скоріше, більше користі 18.1 11.7 17.8 19.3 26.9 16.6
Важко сказати напевно, чого було більше 25.5 29.5 25.6 23.6 22.0 22.4
Скоріше, більше шкоди 15.5 17.9 17.3 14.2 11.2 10.9
Безумовно, більше шкоди 12.4 17.6 14.5 8.4 6.1 5.8
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 11.0 15.1 10.2 8.4 9.2 7.9
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 1.0 1.0 1.0 1.5 0.8 0.8



[1] Склад макрорегіонів: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області, Донбас – Донецька, Луганська області.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Влітку 1941 року енкаведисти розпочали масові розстріли в’язнів у тюрмах України

На Теребовлянщині в рейсовий автобус “Тернопіль-Чортків” врізалася іномарка