В Україну прибули системи протиповітряної оборони NASAMS та ЗРК Aspide

Поділитися

В Україну прибули системи протиповітряної оборони NASAMS та зенітно-ракетні комплекси Aspide. Про повідомив сьогодні у Твіттері міністр оборони Олексій Резніков.

“Подивіться, хто тут у нас! NASAMS і Aspide прибули в Україну! Ця зброя значно посилить українську армію і зробить наше небо безпечнішим”, – написав Резніков.

Він також додав, що Україна буде продовжувати збивати ворожі цілі, які її атакують.

“Дякуємо нашим партнерам: Норвегії, Іспанії та США”, – наголосив міністр.

Як відомо, минулого тижня у Пентагоні заявили, що уряд США передасть Україні вісім систем протиповітряної оборони NASAMS, дві з них прибудуть в Україну вже найближчим часом.

Також минулого тижня на спільному брифінгу з міністром закордонних справ, Європейського Союзу та співробітництва Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом Буено в Києві міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив про новий пакет військової допомоги з Іспанії, який включає батарею зенітно-ракетного комплексу Aspide та ракети до неї, чотири системи ППО Hawk, протитанкові ракетні комплекси, гармати та снаряди до них.

Довідка Вікіпедії

NASAMS (абр. від англ. Norwegian Advanced Surface to Air Missile System — норвезька вдосконалена ракетна система земля—повітря) — норвезький зенітний ракетний комплекс середньої дальності. Розробка норвезької компанії Norwegian Kongsberg і американської Raytheon.

Комплекс створювався для заміни ЗРК MIM-23 Hawk, що стояв на озброєнні збройних сил Норвегії.

NASAMS став першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM та перша на Заході ракетна система з локаторним наведенням. Літери SL в абревіатурі SL-AMRAAM означають англ. Surfaced Launched — запущені з землі.

Проектування комплексу розпочалося 1989 року. Розробку проекту було закінчено до 1993 року. Тоді ж приступили до полігонних випробувань нового ЗРК СД. У 1994 році NASAMS став на озброєння норвезьких військово-повітряних сил. З метою зниження собівартості, при створенні NASAMS відбулася глибока модернізація наявних на озброєнні комплексів і систем. Відбулась уніфікація зенітних ракет — були використані ракети AMRAAM, що належать до класу «повітря — повітря» (AIM-120A), розроблені американською компанією Hughes Aircraft. Згодом до виробництва ракет приєдналася Raytheon. В 1997 році «Hughes Aircraft» увійшла до складу Raytheon.

Виявлення повітряних об’єктів супротивника здійснює модернізована радіолокаційна трикоординатна станція AN/TPQ-36A, керування вогнем комплексу — модернізована СКВ NOAH. Дане обладнання РЛС і СКВ використовувалися на ЗРК СД Hawk, що серійно випускався з 1959 року.

NASAMS, розроблений як заміна ЗРК «Improved Hawk», призначався для протидії маневреним аеродинамічним цілям на середніх висотах. Випробування показали високу ефективність нового комплексу і можливість протидії крилатим ракетам. NASAMS стає системою протиповітряної оборони середнього радіуса. Бойові спроможності норвезької системи перевершили можливості попередника «Improved Hawk». Збільшили здатність супроводу і ураження цілей, знижений час реакції системи та час підготовки системи до застосування, завдяки впровадженню нових технологій, компактності і мобільності зменшена кількість особового складу бойового розрахунку. Завдяки високій уніфікації, з’явилася можливість сполучення з іншим обладнанням та системами.

Основна одиниця — взвод. Один взвод NASAMS — 3 ПУ, які несуть 18 ракет AMRAAM, одна радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-64», один ПКВ. Бойова (тактична) одиниця — батарея. Одна батарея — 3 взводи — 9 ПУ, 54 ракети, три РЛС, які мають технічну можливість об’єднання в єдину інфомережу, де одна РЛС може працювати як всі три РЛС, і три ПКВ. На одному з ПКВ розміщується КП батареї. Він отримує ЦВ від вищого штабу та передає на інші ПКВ. Час залпу батареї всім боєкомплектом — не більше 12 секунд.

Для забезпечення живучості всього комплексу, пускові можуть розосереджуватися від ПКВ або РЛС на дальності до 25 кілометрів. Зв’язок між елементами комплексу може підтримуватися як по дротовій, так і по бездротовій лінії зв’язку. Для забезпечення зв’язку використовуються комутаційні системи від компанії «Thales Communication», побудовані на комутаторі TAS 300.

На 2000 рік вартість одного взводу NASAMS була оцінена у $14 мільйонів. ЗРК СД використовується для ППО авіаційних баз Норвегії.

27 червня 2022 року за інформацією із джерел служба CNN повідомила, що найближчим часом США планують оголосити про закупівлю для України передового комплексу протиракетної та протиповітряної оборони середньої та великої дальності. Вже 28 червня 2022 року журналіст видання Politico Пол Маклірі повідомив, що українські військові проходять навчання на комплексі NASAMS.

3 липня 2022 року, відповідно до заяви міністра оборони України Олексія Рєзнікова стало відомо, що Україна отримує від Сполучених Штатів Америки три ракетні комплекси NASAMS. А 15 липня 2022 року речник командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрій Ігнат повідомив, що Україна одержить дві батареї. Також він зазначив, що поки точна кількість зенітно-ракетних комплексів, які отримає Україна, не може бути оприлюднена.

31 липня 2022 року у Міністерстві оборони США повідомили, що вже почали закупівлю ЗРК NASAMS, які обіцяли передати Україні. 24 серпня 2022 року оголошено про постачання додаткових шести одиниць у межах нового пакету допомоги.

25 вересня 2022 року в інтерв’ю американському телеканалу CBS Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже отримано перші NASAMS. Однак вже наступного дня речник президента України Володимира Зеленського роз’яснив його слова в ефірі американському телеканалу, пояснивши, що йшлося про рішення та згоду передачу, а не про саме надходження систем до України.

Військовий оглядач Тайлер Роговей зазначає, що зенітні керовані ракети — високотехнологічний виріб з тривалим терміном виробництва. Тому важливою особливістю NASAMS у випадку російсько-української війни є наявність великої кількості готових ракет для ЗРК. Зокрема, система здатна застосовувати старіші варіанти AIM-120A/B термін експлуатації яких вже добігає кінця, і тому країни можуть відправити їх до України замість утилізації.

7 листопада міністр оборони України Олексій Резніков заявив у Twitter що перші комплекси NASAMS прибули в Україну.

Зенітно-ракетні комплекси малої дальності Aspide, точніше – Skyguard-Aspide

Іспанія як країна Європи та член НАТО в питаннях своєї протиповітряної оборони робила ставку скоріше на винищувальну авіацію, аніж на зенітно-ракетні системи.

Тому так і виходить, що Іспанія має 88 винищувачів типів Eurofighter Typhoon та F-5B, і усього 77 одиниць ЗРК, із яких – лише 13 комплексів Aspide. Навіть якщо припустити, що Іспанія передасть Україні усі 13 ЗРК Skyguard-Aspide, цього в поточних умовах буде не так уже й багато.

Іспанія купила до своїх Skyguard-Aspide лише 200 ракет Aspide з дальністю стрільби до 10 кілометрів та лише 51 ракету Aspide 2000 з дальністю стрільби до 20 км. Ну й окрім того, пускові установки комплексу Skyguard-Aspide розміщені на причіпному буксированому шасі.

Але іспанський Aspide свої якісні переваги. Наприклад, такий зенітно-ракетний комплекс можна використовувати сумісно із зенітною артустановкою “Ерлікон” калібру 35 мм, або із іншими зенітними артсистемами, аби ефективніше працювати по повітряним цілям на низькій висоті.

Обладнання Skyguard-Aspide розраховане на те, що такий комплекс може працювати в складі ешелонованої системи ППО та обмінюватись даними із ЗРК інших типів. Ну і врешті, іспанці самі вказують, що їх “Аспіди” розраховані скоріше на “стаціонарну” роботу та на захист саме стратегічних об’єктів, як то промислові підприємства, аеродроми чи морські порти.

7 областей України і столиця сьогодні без світла

Найкращі хіти «Воплі Відоплясова» за 35 років у Тернополі!